28 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3704/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Попович М.М.
за участю:
представник позивача: Ясько І.В.,
представник відповідача: Петрова О.М.,
третьої особи: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ужфарм» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ужфарм» (далі - позивач, ТОВ «Ужфарм») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - третя особа, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії службових осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо проведення дослідження фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ужфарм», щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочини шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період 21.07.2020 року за №22/07-16-16-00-13/22102876. 2. Визнати протиправним та скасувати Висновок аналітичного дослідження від 21.07.2020 року №22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020», складений відділом БВДОЗШ ГУ ДПС у Закарпатській області.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Позивач вказує, що 08 вересня 2020 року отримав ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., від 02.09.2020 року в кримінальному провадженні № 42020070000000355, про задоволення клопотання старшого групи слідчих у кримінальному провадженні № 42020070000000355 заступника начальника управління - начальник першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області майора податкової міліції Сагайдак В.І, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Закарпатської області Назаренко В.В., про тимчасовий доступ до документів у рамках кримінального провадження № 42020070000000355, відомості про яке 24.07.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. Зазначає, що з ухвали слідчого судді вбачалося що однією з підстав внесення відомостей до ЄРДР слугували матеріали Висновку аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» № 22/07-16-16-00-13/22102876 від 21.07.2020 року складений відділом БВДОЗШ ГУ ДПС у Закарпатській області, за результатами якого встановлено, що службовими/посадовими особами ТОВ «Ужфарм», на думку службових осіб відповідача, умисно внесені недостовірні дані в офіційні документи щодо придбання послуг комп'ютерного програмування від постачальників фізичних осіб - приватних підприємців, що на думку контролюючого органу, дало змогу позивачеві завищити витрати, наслідком чого стало ухилення від сплати податку на прибуток в сумі 4 669 2890 гривень. Позивач переконаний, що дані викладені у Висновку аналітичного дослідження від 21.07.2020 року за № 22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020», стосовно порушень податкового законодавства позивачем є недостовірними, оскільки позаплановою документальною перевіркою виявлено таких правопорушень не було.
Вважає, що Висновок аналітичного дослідження від 21.07.2020 року за № 22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020», містить необ'єктивну та недостовірну інформацію про фінансово-господарську діяльність позивача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що податковий контроль є одночасно однією з функцій контролюючого органу та його виключною компетенцією, а однією з форм податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення, то дії Головного управління ДПС у Закарпатській області по проведенню податкового контролю шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів в частині встановлення порушень податкового та іншого законодавства позивача, за результатами якого складено висновок аналітичного дослідження від 21.07.2020 за №22/07-16-16-00-13/22102876, є правомірними та такими, що здійсненні у відповідності до чинного законодавства. Вказаний висновок аналітичного дослідження, є лише засобом фіксування певних обставин, документальним закріпленням висновків суб'єкта владних повноважень і по суті є службовим документом, який стверджує факти проведення відповідного дослідження з питань додержання вимог законодавства, фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства (або відсутність таких порушень) та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.
29 грудня 2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що поданий відзив не містить жодних обґрунтувань щодо законності дій службових осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо проведення дослідження фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ужфарм», щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 року по 31.03.2020 року, яке оформлене Висновком аналітичного дослідження від 21.07.2020 року за № 22/07-16-16-00-13/22102876 та законності Висновку аналітичного дослідження від 21.07.2020 року за № 22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020», складений відділом БВДОЗШ ГУ ДПС у Закарпатській області. Натомість жодних доводів про законність дій службових осіб відповідача та обґрунтованість складення Висновку, відповідачем не наведено, а будь-яких доказів не надано.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 22 січня 2021 року, було замінено Головне управління ДПС у Закарпатській області на Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в порядку правонаступництва.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року було витребувано від відповідача докази, зокрема Висновок аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року №22/07-16-16-00-13/22102876.
17 лютого 2021 року, на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2021 року, надійшла належним чином завірена копія Висновку аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року №22/07-16-16-00-13/22102876.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Закарпатській області на виконання листа Головного управління ДФС у Закарпатській області від 03.07.2020 року за №439/7/07-16-21-06 відповідно до підпункту 19-1.1.35 пункту 19-1.1 статті 19-1, статей 71-74 Податкового кодексу України та згідно наказу ДФС України від 28.08.2017 року за №564, яким затверджено Форми висновку аналітичного дослідження та Методичних рекомендацій щодо проведення аналітичного дослідження з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або іншим правопорушеннями, проведено дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020, за результатами якого складено висновок аналітичного дослідження від 21.07.2020 року за №22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм».
Вказаний висновок аналітичного дослідження разом з матеріалами 21.07.2020 року за № 687/7/07-16-16-00-10 надісланий на адресу Головного управління ДФС у Закарпатській області.
Адвокат Ясько І.В. 23.10.2020 року звернувся до ГУ ДПС у Закарпатській області з адвокатським запитом про надання копії Висновку аналітичного дослідження від 21.07.2020 за №22/07-16-16-00-13/22102876.
ГУ ДПС у Закарпатській області 01.10.2020 року за № 9201/АДВ/07-16-08-00-12 надано відповідь на адвокатський запит та повідомлено, що Висновок аналітичного дослідження є інформацією з обмеженим доступом і оформляється в одному примірнику, в зв'язку з чим рекомендовано звернутись до правоохоронного органу.
Позивач вважаючи, що відповідач, вчиняючи дії, які передували прийняттю Аналітичного висновку, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених чинним законодавством України, а сам Аналітичний висновок незаконним та таким, що призвів до негативних наслідків для позивача, що проявляються у необґрунтованому проведенні слідчих дій по відношенню до нього, а також самого факту наявності кримінального провадження щодо діяльності позивача звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ужфарм» є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність в сфері роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.73).
На підставі листа ОУ ГУ ДФС у Закарпатській області від 03.07.2020 року №439/7/07-16-21-06, відповідно до підпункту 19-1.1.35 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, головним державним ревізор-інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Закарпатській області Сенькович Г.І., проведено аналітичне дослідження фінансової та господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» (податковий номер 22102876) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 року по 31.03.2020 року. Під час проведення дослідження використано такі матеріали та інформаційні ресурси: інформаційні бази даних, наявні в ГУ ДФС у Закарпатській області; єдиний державний реєстр судових рішень України (сайт www.reyestr.court.gov.ua) та лист ОУ ГУ ДФС у Закарпатській області від 03.07.2020 №439/7/07-16-21-06 та матеріали ТОВ «Ужфарм».
За результатом проведеного дослідження фінансово-господарської діяльності TOB «Ужфарм» за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2020 року, складено висновок аналітичного дослідження 21 липня 2020 року за № 22/07-16-16-00-13/22102876.
У відповідності до вказаного висновку, зокрема встановлено, що « 1. Посадовими/службовими особами ТОВ «Ужфарм» порушено вимоги пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 за №168/704, п.1 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 N996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, в результаті чого внесено недостовірні дані в офіційні документи (накладні, акти виконаних робіт) щодо придбання ТОВ «Ужфарм» послуг комп'ютерного програмування від постачальників фізичних осіб - приватних підприємців, які реально не могли надавати вищевказані послуги на загальну суму 25 940 505 грн., що дало змогу ТОВ «Ужфарм» завищити витрати в загальній сумі 25 940 505 грн., за наслідком чого нанесено збитки державному бюджету України шляхом несплати податку на прибуток в сумі 4 669 290,9 грн. Зважаючи на вищевказане, дії посадових/службових осіб ТОВ «Ужфарм», ймовірно необхідно кваліфікувати як внесення недостовірних даних в офіційні документи з метою ухилення від сплати податків та підпадають під сферу порушень норм чинного законодавства України, а саме розділу XVII «Злочини у сфері службової діяльності» та ст.212 Кримінального кодексу України та потребують проведення додаткових заходів правоохоронними органами згідно компетенції. 2. В операціях ТОВ «Ужфарм» з придбання послуг комп'ютерного програмування від постачальників: ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) вбачаються ознаки легалізації коштів (ТМЦ), оскільки дані операції підпадають під схеми відмивання злочинних доходів, описані в пп.3.1.1. «Використання торгівельних операцій у злочинних цілях» п.3.1. «Відмивання злочинних доходів у торгівлі товарами, роботами та послугами» розділу III «Типові інструменти відмивання злочинних доходів» Актуальних методів і способів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму 2012 року Департаменту фінансових розслідувань Державної служби фінансового моніторингу, суть яких зводиться до відображення недостовірної інформації у фінансово-господарських документах та податковій звітності.».
У відповідності до статті 41 пункту 41.1 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
У відповідності до пункту 1 Положення «Про Головне управління ДФС у Закарпатській області», що затверджене Наказом Державної фіскальної служби України від 01 лютого 2019 року за № 80, Головне управління ДФС у Закарпатській області територіальним органом Державної фіскальної служби України.
У відповідності до пункту 1 Положення «Про Головне управління ДПС у Закарпатській області», що затверджене Наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року за № 643, Головне управління ДПС у Закарпатській області територіальним органом Державної податкової служби України.
Таким чином є контролюючим органом.
Відповідно до статті 191 пункту 191.1 підпункту 191.1.35 Податкового кодексу України, однією з функцій контролюючого органу є вжиття заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.
Згідно із статтею 61 пунктом 61.1 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 62 пункту 62.1 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орлани, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (стаття 71 пункт 71.1 Податкового кодексу України).
Податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (стаття 74 пункт 74.1 Податкового кодексу України).
Порядок збору та отримання контролюючими органами податкової інформації визначено статтями 72, 73 Податкового кодексу України.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (стаття 74 пункт 74.2 Податкового кодексу України).
З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що документальні перевірки щодо дотримання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є лише одним з інструментів здійснення контролюючими органами функцій контролю за дотриманням платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, факти або ознаки порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, можуть бути встановлені, як у результаті проведення документальних перевірок платників податків, так і в результаті опрацювання посадовими (службовими) особами контролюючих органів податкової інформації, зібраної в ході інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За таких обставин вбачається, що результати податкового контролю можуть бути відображені, як шляхом складання акта (довідки) про результати перевірки (у разі здійснення податкового контролю шляхом проведення документальної перевірки), так і шляхом складання документів, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (звітів, висновків, доповідних записок тощо), які пов'язані зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено порядку та процедури ознайомлення платників податків з результатами податкового контролю, що здійснювався шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Податковий контроль є одночасно однією з функцій контролюючого органу та його виключною компетенцією, а однією з форм податкового контролю є інформаційно-аналітичне забезпечення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення податкового контролю шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів в частині встановлення порушень податкового та іншого законодавства позивача, за період з 01 січня 2018 року по 31.03.2020 року, за результатами якого складено Висновок аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року № 22/07-16-16-00-13/22102876 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ужфарм» (податковий номер 22102876) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.03.2020».
Разом із тим, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного Висновку аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року № 22/07-16-16-00-13/22102876 задоволенню не підлягають, у зв'язку з наступним.
Вказана вимога позивача про встановлення відсутності у відповідача компетенції у спірних правовідносинах не відповідають завданням КАС України, є невірно обраним способом захисту порушеного права та, як наслідок, задоволенню не підлягають, оскільки неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок, тому судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, те право, яке особа вважає порушеним.
Умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах, тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Водночас за відсутності об'єктивного порушення прав чи законних інтересів особи її вимоги не підлягають задоволенню.
Контролюючим органом в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, тому враховуючи недоведеність позивачем обставин порушеного права внаслідок складення відповідачем висновку про результати аналітичного дослідження, з урахуванням всього вищевикладеного в сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення його прав, оскільки в результаті складання Висновку аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року № 22/07-16-16-00-13/22102876 було порушено кримінальну справу.
Підстави для початку досудового розслідування кримінального провадження визначено статтею 214 КПК України, відповідно до якої, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що згідно із статтею 214 частиною 1 КПК України підставою для початку досудового розслідування є факт отримання слідчим, прокурором з будь-яких джерел інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, саме слідчий і прокурор вирішують питання про наявність чи відсутність підстав для початку досудового розслідування кримінального провадження. Саме слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють належність доказів, а також чи підлягають перевірці та доказуванню фактичні обставини в рамках кримінального провадження.
При цьому, відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Кримінально процесуальним Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Суд зазначає, що позивач не погоджуючись із вчиненими діями в рамках кримінального провадження, має право їх оскаржувати в рамках кримінального провадження та у відповідності до кримінального процесу, а не шляхом скасування Висновку аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року № 22/07-16-16-00-13/22102876, яким на позивача не накладено жодних стягнень чи обов'язків.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючим органом не приймалось, Висновок аналітичного дослідження від 21 липня 2020 року № 22/07-16-16-00-13/22102876 без прийняття таких рішень не порушує прав позивача, не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує їхні права в рамках адміністративного провадження.
Тобто, висновки, викладені у Висновку аналітичного дослідження від 29 серпня 2018 року № 27/07-16-16-00-19/32836226 за наслідками перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, така довідка відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами висновку, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року №826/91/15 та від 12 вересня 2019 року №826/10290/17, в яких зазначено наступне.
На підставі аналізу вказаних норм Верховний Суд дійшов висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в довідці за наслідками перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, така довідка не порушує прав останнього.
Суд погоджується з тим, що дії з оформлення результатів аналітичного дослідження висновком є виконанням службовими особами контролюючого органу своїх обов'язків, а результати вказаного висновку не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення аналітичного дослідження є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства в рамках податкового контролю.
Доводи викладені в у позовній заяві позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ужфарм» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 червня 2021 року.
СуддяЯ. М. Калинич