Справа № 199/1176/21
(1-кп/199/339/21)
08.06.2021 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020042630000295, який надійшов з Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, у відношенні ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України,
Прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, зі здійсненням контролю за обвинуваченим за допомогою електронного засобу контролю.
Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків які ще не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню, скоювати інші злочини.
Обвинувачений, захисник, частково заперечували проти клопотання прокурора та просили ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу - домашнього арешту обвинуваченому, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засудженийможе здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження домашнього арешту, суд враховує характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наведені докази, які отримані з дотриманням порядку, встановленого законом, із передбачених законом джерел, в своїй сукупності в достатній мірі доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, а також обґрунтованого припущення про причетність до їх вчинення ОСОБА_5 .
Заслухавши думку всіх учасників судового засідання, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, зі здійсненням контролю за обвинуваченим за допомогою електронного засобу контролю, оскільки заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують продовження обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, зі здійсненням контролю за обвинуваченим за допомогою електронного засобу контролю, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м'які запобіжні заходи.
ОСОБА_5 є тією особою, яку повідомлено про підозру у вчиненні низки умисних тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин та наркотичних засобів, за яке законом у разі визнання винуватості, із застосуванням вимоги ст. 70 КК України, йому може бути призначено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Тобто, про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений підозрюється у скоєнні низки умисних, в тому числі тяжких, злочинів, тому існує ризик, що обвинувачений може переховуватись від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, що вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На теперішній час зберігається ризик щодо здійснення впливу на свідків за даним кримінальним провадженням, які ще не допитані, та анкетні дані яких відомі обвинуваченому.
Суд вважає, що на теперішній час, саме вказаний вище запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт на 60 днів, зі здійсненням контролю за обвинуваченим за допомогою електронного засобу контролю, буде заходом забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та правової норми, яку містить ст.177 КПК України, та є втіленням щодо забезпечення дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина на такому ж рівні, як вони гарантуються Європейською Конвенцією з прав людини та основоположних свобод.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, є запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Щодо посилання сторони захисту на позитивну характеристику обвинуваченого для обрання більш м'якого запобіжного заходу, що він на теперішній час залишається офіційно працевлаштований, та за нім зберігається робоче місце, має малолітню дитину та проживає з непрацездатними батьками, суд враховує такі посилання сторони захисту як позитивні, разом з тим вважає, що вказане не зможе бути безумовним стримуючим фактором для ОСОБА_5 щодо виконання ним обов'язків, оскільки ОСОБА_5 проживав окремо від своєї дитини, має одне порушення обов'язку у вигляді короткочасного залишення місця проживання та одне не прибуття у судове засідання без поважної причини, тобто загалом два порушення покладених на нього обов'язків.
Суд також вважає за необхідне заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 цілодобово залишати житло, крім того, покладає на ОСОБА_5 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; заборонити спілкування зі свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З метою забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього у зв'язку із застосуванням домашнього арешту, суд вважає за необхідне продовжити застосування як виконання обов'язку та засіб здійснення контролю за підозрюваним ОСОБА_5 - застосування електронного засобу контролю, який носити на весь час цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 181, 194, 195, 350, 369,371,372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 та заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати житло.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; заборонити спілкування зі свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк як виконання обов'язку та засіб здійснення контролю за ОСОБА_5 - застосування електронного засобу контролю, який носити на весь час цілодобового домашнього арешту.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Строк дії ухвали суду про тримання ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом та застосування електронного засобу контролю встановити два місяці - до 06.08.2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику, направити для виконання до ВП № 1 ДРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, який повинен негайно повідомити про це суд.
По закінченню цього строку, який визначений ухвалою, та за відсутністю клопотання прокурора, ухвала про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та продовження застосування електронного засобу контролю припиняє свою дію і запобіжний захід та обов'язок вважаються скасованими.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1