Справа № 553/2671/20 Номер провадження 22-ц/814/1379/21Головуючий у 1-й інстанції Чистик І. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
07 червня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року, ухвалене суддею Чистик І.О., повний текст рішення складено - дата не вказана
у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
18 грудня 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 підписала заяву № б/н від 01 липня 2019 року, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ "А-Банк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 23.11.2020 має заборгованість у розмірі 23 692, 26 грн., яка складається з: 13 095,78 грн. - заборгованість за кредитом; 10 146,48 грн. - заборгованість за процентами, 450,00 грн. - штрафи. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 23 692,26 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.07.2019в розмірі 13 095,78 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 1 161, 78 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками та штрафу не підлягають задоволенню. Разом з тим, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача грошові кошти, які в добровільному порядку не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 095,78 грн. підлягають задоволенню. При цьому врахована правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
В апеляційній скарзі позивач АТ «Акцент-Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту та штрафу, допустивши грубе порушення норм цивільного права. Відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з даними Умовами та зобов'язалась у подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Зазначає, що відповідач користувалась кредитом, а отже ознайомилась з Умовами та правилами надання послуг в А-Банку. Крім того, до матеріалів справи приєднано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами погоджено, а саме його зазначено особисто відповідачем в анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в А-Банку, яку вона підписала власноручно. Вважає, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Посилається на відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 01 липня 2019 року ОСОБА_1 підписала заяву. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася і згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомлена і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 8-15).
До позовної заяви банком також додано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписаний сторонами 01.07.2019 року (а.с. 6,7).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 01 липня 2019 року станом на 23 листопада 2020 року складає 23 692,26 грн., з яких: 13 095,78 грн. - заборгованість за кредитом; 10 146,48 грн. - заборгованість за відсотками; 450,00 грн. - штрафи (а.с.5).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, у формулярі анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку машинописним способом заповнена інформація про персональні та контактні дані ОСОБА_1 , а також останньою проставлено підпис під вказаними анкетними персональними даними.
Разом з тим, вказана анкета-заява будь-яких відміток про тип картки (кредитної, накопичувальної, депозитної тощо), розмір кредитного ліміту, відсоткової ставки не містить.
При пред'явленні позову, банком наданий Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», підписаний 01.07.2019 року, у яких містяться умови щодо пільгового періоду, базової процентної ставки, строків сплати заборгованості, неустойки, штрафу.
Разом з цим, використання даних. наведених у Паспорті тарифів, є можливим лише за умови, що в анкеті-заяві позначено про те, яку конкретно картку отримав позичальник, інакше втрачається зв'язок між тарифами та умовами кредитування, які були обрані позичальником, та, виходячи з чого, має орієнтуватися суд під час розгляду справи.
За таких обставин та без доказів того, які конкретно були запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та штрафу, оскільки відповідають правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р.
З врахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі фактично наявна лише складена працівником банку та підписана ОСОБА_1 01.07.2019 року анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку. Зміст даної анкети-заяви не свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 саме на отримання кредиту: жоден варіант кредитної картки не відмічений, як і не визначений розмір кредиту (кредитний ліміт), якщо йшлося саме про кредит. В анкеті-заяві відсутня будь-яка інформація, яка б фіксувала умови і параметри кредитування. Наданий позивачем суду витяг з Умов і правил, положеннями яких обґрунтовуються пред'явлені до відповідача вимоги, із очевидністю не можуть бути тими, які мали бути надані споживачеві фінансових послуг для ознайомлення перед укладанням договору. Позивач не надав суду доказів укладання з ОСОБА_1 договору саме на тих умовах, виходячи з яких, пред'явив до неї вимогу про стягнення заборгованості за відсотками та штрафу.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував усі докази у справі та дійшов правильного висновку, що факт невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором у частині сплати відсотків та штрафу є недоведеним, оскільки підписана відповідачем анкета-заява не містить даних про розмір кредитного ліміту, вид карти, яку б вона бажала оформити, розмір базової відсоткової ставки та відповідальності за порушення умов договору.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов