Справа № 157/181/21 Провадження №33/802/456/21 Головуючий у 1 інстанції:Антонюк О. В.
Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
07 червня 2021 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Грицишин О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
Так, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25 січня 2021 року о17 год. 03 хв. на автодорозі с. Нові Червища по вул. Коніщука керував автомобілем мар ки «ЗАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В якості основних доводів зазначає про невідповідність даної постанови вимогам закону, оскільки на його переконання вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом допущено неповноту та необ'єктивність досліджених обставин справи, порушено його право на захист. Зазначає про те, що працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до порядку, не повідомляли про технічні характеристики спецприладу, не роз'яснили наслідки відмови від проходження даного огляду. Судом першої інстанції було не дотримано вимог ст. 280 КУпАП, а саме не опитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Водночас в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Перш за все враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, даних про отримання ними копій постанови від 16 квітня 2021 року в матеріалах справи немає, як зазначає сам апелянт її копію він отримав 04.05.2021 року, при цьому апеляційну скаргу подав 08.05.2021, а тому виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення стверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 386097 від 25.01.2021 року, який складено в присутності двох свідків і підписаний правопорушником(а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким засвідчено відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду в присутності двох свідків (а.с.2);
- протоколом про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 791845 від 25.01.2021 року, в якій зазначено причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (а.с.9);
- рапортом поліцейського Куха М.М. від 25.01.2021 року, яким спільно з іншим працівником поліції 25.01.2021 року було зупиненотранспортний засіб марки «ЗАЗ2102», номерний знак НОМЕР_2 (а.с.11);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким засвідчено відмову ОСОБА_1 від проходження даного огляду у медичному закладі (а.с.3);
-поясненнями свідків від 25.01.2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які були присутніми привідмові ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 3,4);
- відео з нагрудних камерінспекторів патрульної поліції з місця події, де зафіксовано відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в присутності двох свідків та причина зупинки(а.с.35 диск DVD-R).
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта щодо недотримання судом першої інстанції вимог ст. 280 КУпАП, а саме допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні інші докази, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та судом вжито всіх можливих заходів щодо виклику та допиту вищевказаних свідків.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 було роз'яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та було запропоновано її пройти, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується матеріалами справи.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому твердження апелянта, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до порядку, не повідомляли про технічні характеристики спецприладу, не роз'яснили наслідки відмови від проходження даного огляду, не заслуговують на увагу.
Щодо твердження апелянта про порушення права на захист з тих підстав, що справу розглянуто у його відсутність, суд зазначає наступне. Подане 15.04.2021 року клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його на стаціонарному лікуванні суд підставно залишив без задоволення.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням правопорушника чи його захисника з причин зміни захисника та надання часу на ознайомлення. Так 15.04.2021 року із змісту заяви захисника Гичука В.М. вбачається про розірвання договору про надання правової допомоги за згодою сторін, ОСОБА_1 був повідомлений про можливі наслідки розірвання даного договору, що засвідчується його підписом на даній заяві. Отже твердження апелянта про те, що угоду з ОСОБА_6 розірвано він дізнався лише зі змісту оскаржуваної постанови спростовуються матеріалами справи.
В той же час, апеляційний суд вважає, що перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в медичному закладі не перешкоджало останньому прийняти участь у розгляді справи, також в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо підозри захворювання ОСОБА_7 на COVID-19, про що він зазначає в своєму клопотанні(а.с.57-58). Так суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зловживання правопорушником своїми процесуальними правами та вважає, що дані дії фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з диспозиції ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тому відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійною ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів викладених в апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційний суд не знаходить, а тому його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294, 295 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.П. Борсук