СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23480/19
пр. № 2-а/759/6/21
07 червня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Семененко В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону, 4 роти управління патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області Семеняка Олександра Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інспектором 1 батальйону 4 роти патрульної поліції у м. Бориспіль УПП Київської області, сержантом поліції Семеняка О.В., було винесено постанову, серії ЕАк № 1824441 від 04.12.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно з якою позивача було притягнуто адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 425,00 грн. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 04.12.2019 року об 19 год. 08 хв. керуючи транспортним засобом марки «Тоуоtа Согоllа», номерний знак НОМЕР_1 , в с. Гора, вул. Бориспіль, 7, здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.34, а також відмовився пред'являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. З підставами винесення постанови позивач не погоджується, зазначає, що не порушував ПДР України та не здійснював стоянку в зоні дії знаку 3.34, а лише перепарковував автомобіль з тротуару. Позивач вважає, що постанову було винесено з порушенням законодавства, за відсутності дійсного факту вчинення адміністративного правопорушення, наголошує, що сержантом поліції було проігноровано пояснення позивача, окрім того, вказує, що йому не було роз'яснено його прав та обов'язків. У зв'язку з чим, позивач просив визнати дії відповідача щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення незаконними , визнати постанову серії ЕАк № 1824441 від 04.12.2019 протиправною та скасувати її, провадження по справі - закрити.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документами, запропоновано надати письмові заперечення, або письмовий відзив.
Відповідачем було подано відзив, у якому вказано, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підтвердження своєї позиції, відповідачем зазначено, що на відео з нагрудної камери інспектора зафіксовано, що автомобіль позивача розташований з порушеннями ПДР Україну, а саме знаходився на тротуарі. З метою запобігання дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з наїздом на транспортний засіб, що стоїть, обмежену можливість маневру для виключення наїзду на транспортний засіб, що стоїть, а також для збільшення пропускної здатності доріг у місцях, перелічених у цьому пункті заборонена будь-яка зупинка або стоянка. Відповідно до ПДР, а саме дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знаків 3.1 - 3.15, 3.19 - 3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя ?а ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4, знак 3.35 - з розміткою 1.10, при цьому зона їх дії визначається за довжиною лінії розмітки. Відповідно до положень ДСТУ 4100-2014, а саме п. .10.5.31 дія знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 поширюється від місця установлення до найближчого перехрестя за знаком, а в населеному пункті у-разі відсутності перехресть - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) польових, лісових та інших доріг без покриття, перед якими не встановлені знаки пріоритету. На підтвердження того факту, що ,у місці стоянки транспортного засобу позивача діє дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» відповідачем надано схему організації дорожнього руху на території ДП МА «Бориспіль» термінал «Б». Окрім того, відповідачем було наголошено, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. У зв'язку з чим, відповідач діяв у межах та у спосіб, визначений законом. На спростування інших доводів позову відповідачем зазначено про те, що на відео з нагрудної камери інспектора, що додається до матеріалів справи, фіксовано порядок розгляду оскаржуваної постанови, також зафіксований той факт, що транспортний засіб розташований з порушенням правил дорожнього руху, а саме був розміщений на тротуарі, чим заважав пішоходам. Відповідач наголошував, що ОСОБА_1 було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, скористатись будь-якими з прав позивач відмовився. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
В подальшому, справу було прийнято до провадження іншим складом суду, на підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 13.04.2020, постановлено продовжувати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечень щодо встановленого порядку розгляду від сторін не надходило.
Розглянувши подані до суду документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.
Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови ЕАк № 1824441 від 04.12.2019, 04.12.2019 о 19 год. 08 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Тоуоtа Согоllа», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, . Гора, вул. Бориспіль-7, здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.34, а також відмовився пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.4.а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною першою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі ,425 гривень.
На підтвердження вказаних в постанові фактів відповідачем надані матеріали відео-фіксації.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Пунктами 1.1, 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території, тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1 «б» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Частиною 1 статті 126 КУпАП, визначено відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Отже, наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на місці вчинення такого правопорушення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
За нормами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Як встановлено, 04.12.2019 екіпажем патрульної поліції був виявлений автомобіль «Тоуоtа Согоllа», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР.
Дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Під час спілкування із водієм, останньому було повідомлено про виявлене правопорушення та, у порядку визначеному чинним законодавством, пред'явлено вимогу надати для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власники транспортних засобів. Втім, ОСОБА_1 таку законну вимог, поліцейських відмовився виконувати.
Доводи позивача, що не здійснював стоянку, а перепаковував автомобіль, так само як і доводи позивача про не роз'яснення йому його прав, під час вчинення правопорушення, спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, відеозаписом, наданим відповідачем.
Такий безумовний факт встановлено і відеозаписом реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного.
За таких обставин, відносно позивача була винесена оскаржувана постанова.
Право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Доводи позивача, про те, що доказів вчинення ним будь-яких порушень, внаслідок яких у інспектора виникало право вимагати від позивача пред'явити документ на транспортний засіб, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не є підставою для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідач надав належні докази, в розумінні норм КАС України, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити, передбачені статтею 283 КУпАП.
Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Судовим розглядом встановлено, що дії відповідача при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 22, 42, 44, 45, 46, 47, 72-76, 77, 79, 192, 193, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 286 КАС України, ч.1 ст.126, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч.ч. 4, 5 ст. 258, 289 КУпАП України, суд -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону, 4 роти управління патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області Семеняка Олександра Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач: Інспектор 1 батальйону, 4 роти управління патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області Семеняка Олександр Вікторович (місцезнаходження: м. Бориспіль, вул. Кошового, 4).
Суддя Ю.В. Войтенко