СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14630/20
пр. № 2/759/1374/21
07 червня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Войтенко Ю.В.,
секретаря судового засідання Семененко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного науково- виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення заборгованості,
В серпні 2020 позивач звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в обґрунтування позову зазначив, що Рішенням Господарського суду м.Києва від 24.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 було задоволено позов ТОВ «Багратіон-М» та стягнуто з ПНВК «Інтербізнес» заборгованість у розмірі 95424, 00 грн, 3% річних у розмірі 300, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 667,96 грн, пеню у розмірі 3136, 85 грн. Вказана заборгованість була визначена станом на 05.12.2019 внаслідок невиконання ПНВК «Інтербізнес» своїх зобов'язань за Договором між ТОВ «Багратіон-М» та ПНВК «Інтербізнес» про надання охоронних послуг №М-020119 від 02.01.2019. 17.08.2020 між позивачем та ТОВ «Багратіон-М» було укладено Договір про відступлення права вимоги, яким ТОВ «Багратіон-М» відступило права вимоги до ПНВК «Інтербізнес» за Договором між ТОВ «Багратіон-М» та ПНВК «Інтербізнес» про надання охоронних послуг №М-020119 від 02.01.2019, в частині стягнення 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, збитків від інфляції та неустойки (пені) згідно п.5.9. цього договору на користь ОСОБА_1 . Відтак, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 2078,00 грн, збитки від інфляції в сумі 1 920,23 грн, 13 068,90 грн пені, а всього 17 067, 13 грн за період з 06.12.2019 по 27.08.2020. Також, позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 14.09.2020 у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.32).
Відповідачем було подано відзив з запереченнями проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив про те, що позивачем не надано жодних доказів існування невиконаного зобов'язання з боку відповідача за Договором між ТОВ «Багратіон-М» та ПНВК «Інтербізнес» про надання охоронних послуг №М-020119 від 02.01.2019. Окрім того, вказує, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Господарським судом м. Києва встановлено, що ПНВК «Інтербізнес» здійснило прострочення виконання зобов'язання за договором починаючи з вересня 2019 року. Відповідно до п. 7.4. Договору, оплата щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюються до 10 числа місяця, що слідує за звітним. З огляду на наведене, на думку відповідача, строк оплати за зобов'язанням є таким, що настав починаючи з 10.10.2019 та сплив 10.03.2020. З огляду на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем було подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідачем не було спростовано тверджень позивача про неналежну оплату за договором, та наголошував, що відповідачем помилково було ототожнено період нарахування штрафних санкцій зі строком позовної давності.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судовим розглядом встановлено, що Рішенням Господарського суду м.Києва від 24.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 було задоволено позов ТОВ «Багратіон-М» та стягнуто з ПНВК «Інтербізнес» заборгованість у розмірі 95424, 00 грн, 3% річних у розмірі 300, 53 грн, інфляційні втрати у розмірі 667,96 грн, пеню у розмірі 3136, 85 грн.
Згідно з Договором про відступлення права вимоги (цесія) від 17.08.2020, ТОВ «Багратіон-М» передає, а ОСОБА_1 одержує право вимоги до ПНВК «Інтербізнес» заборгованість за Договором про надання про надання охоронних послуг №М-020119 від 02.01.2019, укладеним між ТОВ «Багратіон-М» та ПНВК «Інтербізнес», в особі філії «Макарівська птахофабрика» в частині стягнення 3% річних, згідно ст.. 625 ЦК України, збитків від інфляції та неустойки (пені/штрафу) згідно п. 5.9 Договору, обрахованих на основну суму заборгованості 95424,00 грн, починаючи з 06.12.2019. При цьому вказано, що на момент укладення договору, тобто на 12.08.2020 сума заборгованості боржника за вказаними платежами за період з 06.12.2019 по 17.08.2020 становить: три відсотки річних в сумі 2000,00 грн, збитки від інфляції в сумі 1 920,23 грн, 12758,07 грн пені, а всього 16678,30 грн.
Разом з цим, слід зазначити, що згідно з правовим висновком ВСУ у справі № 6-459цс17, зазначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Зазначивши про те, що сторони договору про відступлення права вимоги досягли згоди щодо всіх його істотних умов, суди разом з тим не з'ясували належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наявність обов'язку ПНВК «Інтербізнес» щодо сплати заборгованості за актами у розмірі 95424,00 грн не була спростована відповідачем у зв'язку з чим, позов в частині вимог про стягнення основного боргу було задоволено.
Натомість, заборгованість, яка становить зміст позовних вимог стосується періоду з 06.12.2019 по 27.08.2020 базується на фактичному неповерненні ПНВК «Інтербізнес» заборгованості, розмір якої визначено рішеннями господарських судів. При цьому, жодної інформації відносно виконання чи невиконання судового рішення суду не надано.
З відкритих даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень зазначено про відкриття 08.10.2020 виконавчого провадження № 63253815, стягувачем у якому є ТОВ «Багратіон-М», а боржником - ПНВК «Інтербізнес». Разом з цим, Стан зазначено про завершення вказаного виконавчого провадження.
Відповідач наголошує на безпідставності доводів позову про невиконання судового рішення, проте також не надає жодних доказів на підтвердження своїх сллів.
Клопотань про витребування додаткових доказів сторони не заявляли.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ч. 2 указаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим, матеріалами позову не доведено право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій та обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Оскільки суму основної заборгованості було визначено судовим рішення, проте позивачем не надано жодних доказів на підтвердження невиконання зазначеного судового рішення за період з 06.12.2019 по 27.08.2020. Відтак, підстави для задоволення позову - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного науково- виробничої компанії «Інтербізнес» про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Приватна науково- виробнича компанія «Інтербізнес» (місцезнаходження: м.Київ, просп. Перемоги, 121-В, ЄДРПОУ: 01200244).
Суддя Ю.В. Войтенко