Справа № 755/8530/16-ц
Категорія 33
Провадження № 2/758/695/21
09 березня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
В травні 2016 р. позивач ТДВ «СК «Кредо» звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, в розмірі 7 952,14 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 26.05.2016 р.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19.09.2016 р. матеріали вищевказаної справи передані за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 09.12.2016 р. матеріали вищевказаної справи прийняті до провадження (суддя Богінкевич С.М.).
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 16.11.2017 р. матеріали вищевказаної справи передані в провадження судді Ларіонової Н.М.
Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
За клопотанням відповідача в судовому засіданні 05.02.2020 р. протокольною ухвалою була визнана обов'язковою явка позивача в судове засідання з відкладенням розгляду справи на 23.06.2020 р.
В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення судових повісток на 23.06.2020 р., 16.09.2020 р. та 09.03.2031 р., в яких було зазначення про визнання судом обов'язкової явки позивача, в судове засідання повторно не з'явився, через канцелярію суду засобами поштового зв'язку надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач до початку судового засідання подав заяву, в якій просив залишити вищевказаний позов без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача та вирішити дане питання за його відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.
Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 05.02.2020 р., з урахуванням позиції відповідача, який заперечує проти позову, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи була визнана обов'язковою явка позивача в судове засідання з відкладенням розгляду справи та направленням судових повісток, в яких зазначено про протокольну ухвалу суду.
Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на отримання судових повісток в судові засідання на 23.06.2020 р., 16.09.2020 р. та 09.03.2031 р., в яких було зазначено про обов'язковість явки на підставі протокольної ухвали від 05.02.2020 р., представник позивача знову подає заяву про розгляд справи без його участі та не з'являється повторно в судове засідання.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.3 учасники справи зобов'язані з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана обов'язковою. Тому явка сторони позивача в судове засідання після 02.05.2020 р. була процесуальним обов'язком представника позивача. В зв'язку з чим суд не приймає до уваги подані заяви від 17.02.2020 р. та 26.08.2020 р. про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, справа тривалий час перебуває в провадженні суду, але представник позивача жодного разу після 05.02.2020 р. не з'являвся в судові засідання та не сприяв розгляду справи.
З огляду на те, що позивач, явка якого була визнана обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 43, 257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 279, 353, 354 ЦПК України, п..9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного
суду м.Києва Н.М. Ларіонова