Калинівський районний суд Вінницької області
Справа № 132/1377/21
21.05.2021року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, одруженої, працюючої вихователем ДНЗ с. Райки Хмільницького району Вінницької області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП,
встановила:
27.04.2021р. в провадження Калинівського районного суду Вінницької області з відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №721391 від 21.04.2021, ОСОБА_1 21.04.2021 о 09:00 год. в с. Лемешівка Хмільницького (колишнього Калинівського) району Вінницької області поблизу кладовища висловлювалася словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою своїм родичам, чим вчинила дрібне хуліганство.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення заперечила, вину не визнала. Пояснила, що 21.04.2021 на другий день після похорону її тітки ОСОБА_2 вона біля 09:00 год. разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 автомобілем приїхали на кладовище в с. Лемешівку, на поминки. Там уже були їхні родичі, а саме дядько ОСОБА_4 , тітки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також її брат ОСОБА_7 з дружиною ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_4 відразу ж став її запитувати, що вона думає робити з паями, а тітки стали дорікати їй, що вона винна в смерті ОСОБА_2 , погано її доглядала та стали вимагати показати документи на спадщину. Усвідомлюючи, що назріває конфлікт, вона з чоловіком почали йти від могили тітки до свого автомобіля, щоб покинути кладовище, а всі інші пішли за ними. По дорозі до автомобіля дядько й тітки висловлювалися на її та чоловіка адресу нецензурними словами, ображали їх, зокрема її чоловіка ОСОБА_3 , говорячи, що останній прийшов до них «голий і босий, на все готове», є вихідцем з неблагополучної сім'ї. Коли вона з чоловіком вже сіли в автомобіль, дядько ОСОБА_4 заблокував двері автомобіля, перешкоджаючи руху автомобіля, у відповідь на що та на образи на своє ОСОБА_3 не стерпів, висловився на адресу родичів нецензурним словом, пославши їх всіх подалі. Тут дядько з тітками, а саме тітка ОСОБА_6 підбігла до неї ( ОСОБА_1 ), а дядько ОСОБА_4 з тіткою ОСОБА_5 підбігли до її чоловіка ОСОБА_3 , який вже сидів за кермом та намагалися його витягти з автомобіля, провокуючи бійку. Чоловік почав їх утримувати, щоб не розпочати бійку і їх розборонив присутній весь час під цих подій її брат ОСОБА_7 . Після цього вона викликала працівників поліції і активні дії припинилися, хоча словесна перепалка продовжувалася і весь цей час дядько з тітками перешкоджали їй з чоловіком поїхати з місця події, , аж до приїзду поліції. Будь-яких образ вона на адресу родичів не висловлювала, нецензурної лайки при цьому не вживала.
Допитаний як свідок ОСОБА_4 пояснив, що 21.04.2021 він разом із своїми сестрами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 на другий день після похорон сестри ОСОБА_2 прийшли на кладовище с. Лемешівка пом'янути покійну. Разом з ними було й подружжя ОСОБА_9 . Через декілька хвилин на кладовище підійшли також племінниця ОСОБА_10 з чоловіком ОСОБА_3 . Під час перебування на кладовищі він почав вимагати у племінниці показати документи про смерть ОСОБА_2 , державні акти на землю, заповіт покійної на ім'я племінниці на що остання відповіла, що нічого їм не надасть й почала разом з чоловіком тікати з кладовища в машину. Він заблокував двері автомобіля й не давав їхати. Свідок не заперечив, що ініціатором конфлікту став саме він, ні племінниця ОСОБА_1 , ні її чоловік ОСОБА_3 його не ображали, не погрожували. Навпаки, він їх ображав, а вони його ні. Коли вони намагалися поїхати, він блокував їх автомобіль, говорив, що нікуди ви не поїдете доки не покажете документів. Дійсно, коли він блокував автомобіль, то ОСОБА_3 виразився до нього словами нецензурної лайки, що його обурило.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 21.04.2021 на другий день після похорону ОСОБА_2 , яка була тіткою дружини, свідок разом з дружиною біля 09:00 год. автомобілем приїхали на кладовище в с. Лемешівку, щоб пом'янути тітку. Там уже були їхні родичі по лінії дружини, а саме дядько ОСОБА_4 , тітки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також брат дружини ОСОБА_7 з своєю дружиною ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_4 відразу ж став запитувати дружину свідка, що вона думає робити з паями, що це не її, а батьківське. Усвідомлюючи, що назріває конфлікт, свідок з дружиною почали йти від могили тітки до свого автомобіля, щоб покинути кладовище, а всі інші пішли за ними. По дорозі до автомобіля дядько й тітки висловлювалися на їхню з дружиною адресу нецензурними словами, ображали їх, зокрема свідка що він прийшов до них «голий і босий, на все готове», є вихідцем з неблагополучної сім'ї. Коли він з дружиною вже перебували в автомобілі, він не стерпів образ і послав родичів «куди подалі». ОСОБА_4 блокував двері автомобіля, не давав їм можливості поїхати з місця події, разом із сестрою ОСОБА_5 намагалися витягти свідка з автомобіля, провокували бійку. Їх розборонив брат дружини ОСОБА_7 .. Після цього дружина свідка викликала працівників поліції і аж до приїзду останніх родичі дружини не дозволяли свідку з дружиною поїхати додому. Дійсно, він лише один раз висловився на адресу родичів нецензурним словом, пославши їх «куди подалі», що стало його реакцією на образи останніх і більше ні сам свідок, ні його дружина не висловлювалися нецензурною лайкою.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В ст. 278 КУпАП визначено, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у справі, про час, місце і день її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали та інше.
У своєму правовому висновку даному в постанові від 27.04.2015 у справі №5-7кс15 Верховний Суд України зазначив, що згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена отреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.173 КУпАП дрібне хуліганство.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в громадському місці, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Не встановлено таких доказів і судом під час розгляду справи по суті.
Зокрема, в протоколі серії АПР18 №721391 щодо ОСОБА_1 не конкретизовано, у чому проявилось порушення діями ОСОБА_1 громадського порядку і спокою громадян, чи був у неї хуліганський мотив.
Таким чином, як з показань самої ОСОБА_1 , так і показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які є послідовними, логічними, що узгоджуються між собою не встановлено в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу дрібного хуліганства, а саме нецензурної лайки в громадському місці, що порушило громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У справі "Малофєєва проти Росії" Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.173,245,251,252,283-285,294 КУпАП, суддя, -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Ставнійчук