Номер провадження 2/754/239/21
Справа №754/2882/19
Іменем України
13 травня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участі секретарів судового засідання Ковальової В.О., Кучера В.О., Микитюк А.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації про виселення та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей,
- за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Альфа - Банк», 3-особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Комунальне підприємство «Світоч» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач АТ «Укрсоцбанк» в особі представника, яка діє на підставі довіреності - адвоката Мальцевої А.В. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що згідно ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» право власності на двокімнатну квартиру, належну на праві власності ОСОБА_2 , загальною площею 54, 90 кв.м., жилою площею 28, 90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було перереєстровано на АТ «Укрсоцбанк». Правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за АТ «Укрсоцбанк» було відповідне застереження в Іпотечному договорі № 013/583-1 від 10.10.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. від 10.10.2007 року, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Згідно довідки про склад сім'ї в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та зареєстрований після укладення договору іпотеки малолітній ОСОБА_5 . Таким чином, на даний час законним власником спірної двокімнатної квартири є АТ «Укрсоцбанк» , при цьому відповідачі продовжують користуватись вищевказаною квартирою та відмовляються добровільно виселятись, незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання у будинку, а відтак позивач просить суд зняти з реєстраційного обліку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звільнити спірну квартиру від особистих речей та виселити в примусовому порядку ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі спірної квартири.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2019 року прийнято позовну заяву до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання 11.06.2019 було залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
11.06.2019 представником ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було заявлено клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду в межах справи № 754/2882/19.
Ухвалою судді, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання 11.06.2019 було прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк», 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 17.01.2020 було прийнято до розгляду оновлений примірник зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк», 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство: «Світоч» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що вчинений 31.10.2017 року приватним нотаріусом Чуловським В.А. виконавчий напис № 24191, щодо звернення стягнення на квартиру розташовану по АДРЕСА_1 , позивач вважає незаконним з огляду на те, що на підтвердження безспірності заборгованості Банком надано лише довідку-розрахунок заборгованості та розрахунки помісячних сум кредиту нарахованих на рахунок позивача самим стягувачем, при цьому, засвідчену копію письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, яка повинна була бути надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та оригіналу розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання Банком не було додано до своєї заяви про вчинення виконавчого напису.
Ухвалою судді від 13.03.2020 року були вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 09.09.2020 було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою судді, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 19.05.2020 було проведено заміну позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) з АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк»
В суді представники Банку позовні вимоги за первісним позовом підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, вимоги зустрічного позову не визнали, просили відмовити в задоволенні з мотивів його необґрунтованості.
Представник відповідача ОСОБА_2 за первісним позовом (представник позивача за зустрічним) - ОСОБА_1 в суді просила відмовити з задоволенні первісних позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що право власності на квартиру було зареєстровано за Банком незаконно, одночасно вимоги зустрічного позову підтримала та просила задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судові засідання не з'явились, про розгляд справи сповіщались належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судові засідання не з'явився, про розгляд справи служба сповіщалась належним чином, в ході розгляду справи від начальника Служби надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без участі представника Служби та надалі ухвалити рішення з урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_5 , 2007 року народження.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович в судові засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином. 11.11.2019 на адресу суду надійшла належним чином завірена копія виконавчого напису від 31.10.2017 року, зареєстрованого в реєстрі № 24191 та матеріали на підставі яких вчинявся виконавчий напис.
Представник КП: «Світоч» в судові засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду.
Заслухавши пояснення з'явившихся на виклик суду представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 10.10.2007 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 013/583-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. із застереженням, яке передбачає передачу прав на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 150165359 від 19.12.2018 року, квартира загальною площею (кв.м.) 54.9, житловою площею (кв.м.) 28.9, по АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44657902 від 17.12.2018 винесеного державним реєстратором Комунального підприємства «Світоч» Урупою А.Ф., була зареєстрована за АТ «Укрсоцбанк». Підставою виникнення права власності слугувало рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія і номер: б/н, виданий 10.07.2018, видавник: ПАТ «Укрпошта», повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 6201-14, виданий 26.06.2018, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; виконавчий напис, серії та номер: 24191, виданий 31.10.2017, видавник: Приватний нотаріус Чуловський В.А.; договір кредиту № 40.29-48/480, виданий 10.10.2007; договір про внесення змін; договір іпотеки. Особою, майно якої обтяжуються являється ОСОБА_2
23.01.2019 року позивачем АТ «Укрсоцбанк» була підготовлена претензія відповідачам з вимогою протягом тридцяти днів з моменту її отримання добровільно звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , із одночасним зняттям всіх мешканців житла з реєстраційного обліку.
Як встановлено судом вимоги банку щодо звільнення відповідачами житла, зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку задоволені не були.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якого є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку».
За змістом статті 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК України, у частині першій якої передбачені підстави виселення.Частина третя статті 109 ЖК України регулює порядок виселення громадян.
За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК України, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 109 ЖК громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Таким чином, частина друга статті 109 ЖК встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
При цьому, за правилами частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як свідчать матеріали справи звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Згідно з пунктом 1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2018 у справі №310/9293/15, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження 61-19494св18) в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 у поданому ним зустрічному позові зазначає, що не отримав від банку копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, яка повинна була бути надіслана боржнику. Таким чином, в порушення ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» приватний нотаріус Чуловський В.А. не пересвідчився у безспірності та наявності підстав вимагати суму заборгованості.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
При цьому, як вбачається з матеріалів наданих приватним нотаріусом Чуловським В.А. на підставі яких вчинявся виконавчий напис від 31.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі № 24191, письмової вимоги щодо усунення порушення виконання зобов'язань з доказами її відправлення та відповідно отримання відповідачем ОСОБА_2 , в матеріалах справи не міститься.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що позивач (за зустрічним позовом) ОСОБА_2 не отримував вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань.
Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03. 03. 2004 року № 20/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Як викладено у правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України № 6-141цс14, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Пунктом 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашений заборгованості.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, на підставі викладених обставин, враховуючи що за своєю суттю виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника, тобто в основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника, тому вчинення виконавчого напису це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника. Тому суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню.
Оскільки позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_2 та всіх мешканців житла з квартири АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей є похідними від позовних вимог про визнання виконавчого напису, серія та номер 24191 від 31.10.2017, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог, а відтак в задоволенні первісного позову АТ «Альфа - Банк» слід відмовити.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з АТ «Альфа Банк» на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 768, 40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 7, 10, 76, 81,133-141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст.256, 257, 261, 265, 1055 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03. 03. 2004 року № 20/5, суд -
Позов Акціонерного Товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 3-особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації про виселення та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Альфа - Банк», 3-особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Комунальне підприємство «Світоч» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис серія та номер 24191 від 31.10.2017, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,9 кв.м., житлова площа 28,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1723664480000.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Альфа - Банк» на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн..
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним: Акціонерне товариство «Альфа - Банк», Код ЄДРПОУ: 23494714, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Велика Васильківська,100.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору за зустрічними вимогами: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Комунальне підприємство «Світоч», місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, 78, ЄДРПОУ 21586843.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення суду виготовлено 07.06.2021.
Суддя: