Справа № 712/11269/20
Провадження № 2/712/730/21
7 травня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:
головуючого судді - Пересунька Я.В.,
при секретарі - Дядюрі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Діденка Олександра Петровича комунального підприємства «Реєстраційний-центр», третя особа без самостійних вимог на стороні банку - державний нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, скасування запису про право власності, поновлення відомостей про право власності,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний № 45949518 від 14 березня 2019 року, прийняте державним реєстратором Діденком О.П. КП «Реєстраційний-центр» Черкаської області, на квартиру АДРЕСА_1 за акціонерним товариством «Укрсоцбанк»; скасувати запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану квартиру за АТ «Альфа-Банк»; поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на вищевказану квартиру за позивачкою.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 20 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 895/06-034-232 на придбання квартири АДРЕСА_1 , за умовами якого останній надано в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі 89 100 швейцарських франків зі сплатою 9,20 % річних, щомісячним погашенням, з кінцевим терміном повернення кредиту - до 19 квітня 2032 року.
20 квітня 2007 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та за рахунок частково кредитних, а частково власних коштів - стала власником квартири АДРЕСА_1 .
У забезпечення виконання умов указаного кредитного договору 20 квітня 2007 року між сторонами укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передає банку в іпотеку нерухоме майно. Для придбання якого надається кредит, заставною вартістю 364 610 грн.
Із наявного у ОСОБА_1 виконавчого напису нотаріуса стало відомо, що 5 вересня 2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковим А.І. згідно з виконавчим написом ВКТ № 407023 звернуто стягнення на належну їй квартиру, а за рахунок коштів від реалізації квартири вирішено задовольнити вимоги АКБ СР «Укрсоцбанк» в розмірі 89 398,25 швейцарських франків.
Із наступного позову банку про виселення та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо про перереєстрацію 14 березня 2019 року державним реєстратором КП «Реєстраційний-центр» Діденком О.П. права власності на квартиру за АТ «Укрсоцбанк» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 46101086 від 22 березня 2019 року.
На думку позивачки, квартира вибула з її власності незаконно, без її згоди, в період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; іншого житла у власності вона не мала і не має.
Як підстава виникнення права власності згідно рішення державного реєстратора значиться рекомендоване повідомлення про вручення серія та № 140004228857 0, видане 14 грудня 2018 року, про звернення стягнення.
Як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_1 не отримувала такого повідомлення про звернення стягнення.
Крім того, на час реєстрації права власності на квартиру за АТ «Укрсоцбанк було чинним обтяження, накладене на квартиру приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. на підставі договору іпотеки від 20 квітня 2007 року.
Через деякий час позивачці стало відомо, що право власності на її квартиру зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» на підставі передавального акта серія та № 10221-10229 від 11 жовтня 2019 року.
У позовній заяві також зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особа АТ «Укрсоцбанк» припинено; правонаступником зазначено АТ «Альфа-Банк».
Позивачка просить врахувати, що в постанові ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 міститься правовий висновок про відсутність підстав для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем і період дії мораторію на стягнення мана громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, введеного Законом від 3 червня 2014 року.
Оскільки її квартира підпадає під ознаки, наведені в Законі «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то рішення про реєстрацію права власності на таку квартиру за АТ «Укрсоцбанк» є протиправним, а запис про державну реєстрацію права власності на неї за АТ «Альфа-Банк» підлягає скасуванню.
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 15 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
3 лютого 2021 року до суду надійшов відзив АТ «Альфа-Банк», в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Відзив обгрунтовано тим, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», на підставі іпотечного застереження, зазначеного в п. 4.5.3 Договору іпотеки. На думку відповідача, доводи позивача про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є безпідставними, оскільки в ньому йдеться про заборону примусового звернення стягнення на житло боржника, яке є предметом застави, тоді як позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем здійснено не в примусовому порядку. Банк звертає увагу й на те, що норми вказаного закону не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» встановлено порядок примусового виконання рішень і статтею 17 цього Закону не віднесено договір іпотеки або відповідне іпотечне застереження до переліку виконавчих документів, на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень. Крім того, позивачем не наведено та не надано доказів наявності підстав для відмови в проведення державної реєстрації прав за банком. Враховуючи, що спірне рішення прийнято на підставі наданих державному реєстратору повноважень та на підставі повного пакету документів, а також враховуючи відсутність установлених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови у проведенні державної реєстрації - спірне рішення є законним, а дії АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», правомірними. У відзиві також звернуто увагу суду на те, що на обидві адреси позивачки було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, що відповідно до п. 6.2 Іпотечного договору вважається належним врученням. Щодо доводів позивачки про звернення стягнення на нерухоме майно, щодо якого було зареєстровано обтяження, то згідно із п. 7 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної в п. 6 ч. 1 цієї статті не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому ст. ст. 33-38 Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкас від 30 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивачка не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник АТ «Альфа Банк» адвокат Луньова А.Г. в режимі відеоконференції проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.
Інші учасники в судове засідання своїх представників не направили, повідомлялись судом про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши вступне слово адвоката, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 20 квітня 2017 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 895/06-034-232 за умовами якого останній надано в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі 89 100 швейцарських франків на придбання квартири АДРЕСА_1 , зі сплатою 9,20 % річних, щомісячним погашенням, з кінцевим терміном повернення кредиту - до 19 квітня 2032 року.
20 квітня 2007 року ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу стала власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 4 договору купівлі-продажу квартири вказана квартира продана за 364 610 грн, що становить еквівалент 72 200 доларів США, з яких 18 685 грн (еквівалент 3 700 доларів США) покупець передав продавцю до підписання цього договору, а решту грошей в розмірі 345 925 грн (еквівалент 68 500 доларів США) на день остаточного розрахунку, покупець зобов'язується сплатити не пізніше двадцятого квітня 2007 року, що повинно підтверджуватись нотаріально посвідченою заявою представника продавців при отриманні повного розрахунку.
Згідно з нотаріально посвідченою заявою продавців від 20 квітня 2007 року вони отримали повний розрахунок за продану квартиру і не мають матеріальних претензій та фінансових вимог до ОСОБА_1 .
У забезпечення виконання умов указаного кредитного договору 20 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № ІД 895/06-034-232, за умовами якого остання передає банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом п. 4.5.3 Іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Додатковою угодою № 1 до Іпотечного договору внесено зміни та доповнення до п. 1.3 статті 1 Іпотечного договору та викладено його в наступній редакції: «1.3. Вартість Предмету іпотеки за згодою Сторін становить 365 873 грн, що за офіційним курсом НБУ становить еквівалент 87 056,23 швейцарських франків на момент підписання цього договору».
12 грудня 2018 року АТ «Укрсоцбанк», як правонаступник АКБСР «Укрсоцбанк», надіслало на дві адреси ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням, які вважаються врученими згідно з п. 6.2 Іпотечного договору.
Як убачається із матеріалів реєстраційної справи квартиру АДРЕСА_1 , 14 березня 2019 року представник АТ «Укрсоцбанк» звернувся до державного реєстратора КП «Реєстраційний-центр» Діденка О.П. із заявою про державну реєстрацію за банком права власності на квартиру, внаслідок чого 22 березня 2019 року цим державним реєстратором на підставі рекомендованого повідомлення про вручення від 14 грудня 2018 року, повідомлення про звернення стягнення від 12 грудня 2018 року, договору кредиту від 20 квітня 2007 року, та іпотечного договору від 20 квітня 2007 року - прийнято рішення № 46101086 про проведення державної реєстрації права приватної власності АТ «Укрсоцбанк» на зазначене нерухоме майно.
У зв'язку з ліквідацією АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк», протоколом № 4/2019 загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено передавальний акт та вирішено визначити, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені в Передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.
З огляду на викладене, 6 лютого 2020 року представник АТ «Альфа-Банк» звернувся до державного реєстратора Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. про реєстрацію за АТ «Альфа-Банк» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням указаного державного реєстратора № 51040966 від 9 лютого 2020 року проведено державну реєстрацію за АТ «Альфа-Банк» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , підстава: передавальний акт, виданий 11 жовтня 2019 року.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (у редакції, чинній на березень 2019 року) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
Як установлено судом, квартира АДРЕСА_1 була придбана за рахунок кредитних коштів в іноземній валюті, ця квартира була і є єдиним житлом боржниці ОСОБА_1 , а площа такої квартири дозволяє віднести її до житла, звернення стягнення на яке, в тому числі й шляхом реєстрації іпотекодержателем за собою права власності у позасудового порядку - не відповідало вимогам вищевказаного Закону.
Такого самого правового висновку дійшла й ВП ВС у постанові від 19 травня 2020 року, справа № 644/3116/18, від якої вона не відступала.
Разом із тим, суд враховує й наступне.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 просила скасувати рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний № 45949518 від 14 березня 2019 року, прийняте державним реєстратором Діденком О.П. КП «Реєстраційний-центр» Черкаської області, на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк»; скасувати запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказану квартиру за АТ «Альфа-Банк»; поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на вищевказану квартиру за позивачкою.
По-перше, з огляду на формулювання редакції ст. 26 вказаного Закону станом на час розгляду цієї справи судом, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - не є належним способом захисту прав позивачки, оскільки в практичному аспекті такий спосіб захисту не може забезпечити і гарантувати позивачці відновлення її порушеного права.
Такого ж самого висновку дійшли і КЦС ВС у постанові від 16 вересня 2020 року (справа № 352/1021/19) та КГС ВС у постанові від 3 вересня 2020 року (справа № 914/1201/19).
По-друге, як установлено судом, право власності за АТ «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 у березні 2019 року було зареєстровано відповідно до рішення державного реєстратора Діденка О.П. КП «Реєстраційний-центр» Черкаської області від 22 березня 2019 року, індексний № 46101086, а не від 14 березня 2019 року № 45949518, як про то зазначає у позовній заяві ОСОБА_1 .
Проте навіть якщо виходити з того, що при зазначенні дати та номеру вказаного рішення державного реєстратора позивачка допустила описку, то суд все одно позбавлений можливості скасувати таке рішення державного реєстратора, оскільки не зможе при цьому одночасно вирішити питання про визнання, зміну чи припинення речових прав ОСОБА_1 на вказану квартиру (як то передбачено ст.26 Закону) з огляду на те, що одночасно залишиться нескасованим рішення іншого державного реєстратора Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В. № 51040966 від 9 лютого 2020 року про реєстрацію за АТ «Альфа-Банк» права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке ОСОБА_1 в своєму позові не оскаржує.
Разом з тим наявність декількох рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на один і той самий об'єкт нерухомого майна за різними особами - суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
При цьому протягом підготовчого провадження тривалістю 3,5 місяці позивачка не подавала заяви про зміну предмету або підстав позову, а відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Діденка Олександра Петровича комунального підприємства «Реєстраційний-центр», третя особа без самостійних вимог на стороні банку - державний нотаріус Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, скасування запису про право власності, поновлення відомостей про право власності.
Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
Відповідач: державний реєстратор Діденко Олександр Петрович комунального підприємства «Реєстраційний-центр», код ЄДРПОУ: 41667240, місцезнаходження: Черкаська область, Христинівський район, с.Христинівка, вул. Дружби, 4.
Повний текст рішення суду складено 24 травня 2021 року.
Суддя: Я.В. Пересунько