Справа № 308/2278/21
3/308/1518/21
04 червня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління Держпраці у Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , фізична особа - підприємець відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 25.09.2015 року, проживає АДРЕСА_2 ,
за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що у магазині з продажу одягу за адресою, АДРЕСА_3 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 знаходилася громадянка ОСОБА_2 , яка повідомила, що в магазині проходить стажування з 10.00 по 19.00 годину по цивільно-правовій угоді №1 від 01.02.2021 року. Цього ж дня ФОП ОСОБА_1 надав копію цивільно-правової угоди з громадянкою ОСОБА_2 .. Проаналізувавши надану ФОП ОСОБА_1 цивільну-правову угоду, укладену з громадянкою ОСОБА_2 інспектор прийшов до висновку, що дані відносини несуть ознаки трудових, оскільки у договорі Виконавець бере на себе зобов'язання виконувати такі роботи (надати послуги) продавця роздрібної торгівлі одягом з 10.00 по 19.00 годину з понеділка по п'ятницю, за що Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 30,00 грн. за годину. З огляду на даний факт слід вважати, що для громадянки ОСОБА_2 у договорі встановлений режим роботи з погодинною оплатою за виконану роботу (послуги), а не за конкретний результат, а тому має форму заробітної плати, що свідчить саме про трудові відносини. Інспекційним відвідуванням встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах код КВЕД 47.71. Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 01.02.2021 року по 15.02.2021 року, за адресою: АДРЕСА_3 , допустив до виконання робіт з реалізації одягу громадянку ОСОБА_2 не уклавши з нею трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.41 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 04.06.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суд не повідомив, заяв про відкладення не подавав. У попередньому судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 працювала на випробувальному терміні, не знав, що у вказаному випадку не можна було укласти цивільно-правову угоду. Зазначив, що 17 лютого 2021 року із вказаною особою було укладено трудовий договір.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст.41 КУпАП передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої ним органом чи фізичної особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженої ним органом чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Частиною 1 ст.24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Пунктом 6 ч.1 ст.24 КЗпП України передбачено, що одержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Тобто, визначальним для наявності складу даного правопорушення є фактичний допуск до роботи, тобто виконання функціональних обов'язків, які передбачає той чи інших рід занять та оплата праці за її виконання без оформлення трудового договору.
Поряд з цим, частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Враховуючи роз'яснення Мінпраці та соціальної політики України від 11.03.2002 року №06/2-4/452 та від 26.12.2003 №067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату. Тобто, за цивільно-правовим договором процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку. Цивільно-правовий договір завжди оформляється письмово, з вказівкою конкретної роботи, завдання, замовлення.
Відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носять характер трудових.
До матеріалів справи ОСОБА_1 було долучено копію наказу №1 від 17.02.2021 року про прийняття ОСОБА_2 на роботу продавцем непродовольчих товарів з 01 березня 2021 року з оплатою праці згідно чинного законодавства України та згідно відпрацьованого робочого часу, трудовий договір від 17 лютого 2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та повідомлення про прийняття працівника на облік.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № ЗК 50/284/АВ/П/ПТ від 15.02.2021 року; актом №ЗК 50/284/АВ від 15 лютого 2021 року, згідно якого було встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 01.02.2021 року по 15.02.2021 року, за адресою: АДРЕСА_3 , допустив до виконання робіт з реалізації одягу громадянку ОСОБА_2 не уклавши з нею трудового договору, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що зауважень та заперечень щодо проведеного інспекційного відвідування немає; копією цивільно-правової угоди №1 від 01.02.2021 року, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно п.1.1. якої, виконавець бере на себе зобов'язання виконувати такі роботи (надати послуги): продавець роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах КВЕД 4771 з 10:00 по 19:00, згідно п.2.2. Договору за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 30 грн. за годину.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.
Відповідно до положень ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративні правопорушення виявлене 15.02.2021 року, справа неодноразово призначалася до слухання на: 04.03.2021 року; 23.03.2021 року; 25.05.2021 року, 04.06.2021 року, за час розгляду справи протягом якого суд вживав заходи задля повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, закінчився строк накладання адміністративного стягнення
Оскільки на момент розгляду даної справи закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 41, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною 2 статті 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Шумило Наталія Богданівна