Справа № 308/3408/21
3/308/2314/21
04 червня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 07.03.2021 року близько 01:50 год. в АДРЕСА_2 , порушив правила щодо карантину людей, передбачених постановою КМ №1236 від 09.12.2020 року, із змінами від 17.02.2021 року №204, п.п.3 п.10, а саме здійснив після 24-ї години роботу суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійснення адресної доставки замовлень та замовлень на винос, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.44-3 КУпАП.
04 червня 2021 року від захисника ОСОБА_1 , адвоката Сідун О.С., надійшло клопотання, згідно якого просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Захисник вказує, що протокол про адміністративне правопорушення АПР18 №275122, не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого відповідно до ст.44-3 КУпАП, оскільки він не є власником вказаного закладу, та не є ФОП. Свідки у протоколі не зазначені, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 , є фізичною особою підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, за адресою яка вказана в протоколі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення не подавав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Частиною першою 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
Згідно п.3 пп.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється робота після 24-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Відповідно до ч.1 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання відповідно до ч.2 ст.55 ГК України є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
До матеріалів справи захисником ОСОБА_2 було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, згідно якого з 03.09.2008 року ОСОБА_1 здійснював діяльність як фізична особа підприємець, а саме: 56.10. діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.24 роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.29 постачання інших готових страв. 56.30. обслуговування напоями. 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця на підставі власного рішення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №275122 від 07.03.2021 року в графі «місце роботи (навчання) посада» зазначено, що ОСОБА_1 «зі слів тимчасово не працює».
Жодних доказів того, що до повноважень ОСОБА_1 , належить вирішення питань щодо часу роботи закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прийому відвідувачів, тобто, що він є суб'єктом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, до матеріалів справи долучено не було. Також, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які документи, котрі б підтверджували перебування особи, що притягається до адміністративної відповідальності у трудових відносинах із вказаним суб'єктом господарювання.
Крім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено жодного документу про те, хто є суб'єктом господарювання та здійснює господарську діяльність у « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження вини особи у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення було долучено лише рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП капітана поліції А.Охобська від 08.03.2021 року. Проте рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а.
Таким чином, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП. До матеріалів справи не додано доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом, в посадові обов'язки якого входять вирішення питань щодо часу роботи закладу та його закриття.
Крім цього, до матеріалів справи не додано доказів того, що 07.03.2021 року близько 01 години 50 хвилин в «Караоке Холд», що знаходиться за адресою: м.Ужгород, вул.Київська Набережна, буд.2 Б, здійснювалась робота закладу. Згідно вказаного протоколу свідки події відсутні, матеріали справи не містять фото- чи відеозаписів обслуговування клієнтів у вказаному закладі після 24-ї години.
При цьому, наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення не може бути визнано беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого нормами КУпАП.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, закріпленій в ст.62 Конституції України - презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
В силу положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП не доведена, у зв'язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 44-3, 247, 251, 255, 294 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Шумило Н.Б.