03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 755/3996/21 Головуючий у суді першої інстанції - Дзюба О.А.
Номер провадження № 33/824/2341/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
07 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Коваленко Катериною Володимирівною на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою Alkotest Drager 6820 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Результат огляду становить 1.44%, що підтверджується тестом 2948. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.В. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, судом першої інстанції взагалі не з'ясовано чи було вчинено правопорушення та не вжито заходів на з'ясування наявності такої події, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Так, захисник наголошує, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 124682 від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 о 02 год. 20 хв. в м. Києві, вул. Березняківська, 2 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, однак як вбачається із відеозаписів з нагрудної камери інспектора поліції, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 у вказаний час не міг керувати транспортним засобом, оскільки у період часу з 01 год. 56 хв. до 03 год. 30 хв. не знаходився в автомобілі та навіть не був поряд з автомобілем. На думку апелянта вказане свідчить про відсутність події вчинення адміністративного правопорушення, оскільки доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 уповноваженою особою не надано та матеріали справи таких доказів не містять.
Апелянт вказує, що пояснення свідків, що містяться в матеріалах справи та результат огляду на стан алкогольного сп'яніння є доказами виключно того, що ОСОБА_1 , як особа, а не водій, 04 лютого 2021 року знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Також в апеляційній скарзі зазначено про неповноту відеозаписів, скопійованих із портативного відео реєстратора поліцейського, оскільки останні не містять запису початку подій та інформації про перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля. Захисник вважає надання неповного відеозапису умисним та таким, що вчинено з метою приховання неправомірних дій поліцейських відносно ОСОБА_1 та відсутності події вчинення правопорушення, про яке зазначено в протоколі.
Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.В. просить апеляційний суд скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року та закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення захисника Гаврилюка О.М., адвоката Коваленко К.В., яка підтримала доводи викладені в поданій апеляційній скарзі та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №124682 від 04 лютого 2021 року, вказано, що 04 лютого 2021 року в м. Києві по вул. Березняківська, 30, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою Alkotest Drager 6820 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Результат огляду становить 1.44%, що підтверджується тестом 2948. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820 відносно водія ОСОБА_1 , останній показав результат тесту - 1,44 % (а.с.3-4).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Вказано, що огляд проведено за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820, результат огляду - проба позитивна - 1,44% (а.с.5).
В матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме що 04 лютого 2021 року по пр.-кт. П. Тичини, 20А, ОСОБА_1 погодився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «ДРАГЕР» й результат тесту показав 1,44% (а.с.7).
Відповідно до розписки ОСОБА_4 остання підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.8).
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та двома свідками. У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2021 року містяться також пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній вказав, що він знаходився в автомобілі по вул. П.Тичини 20А, після чого під'їхав автомобіль поліцейських та затримав його. Також апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що немає належних та допустимих доказів того, що він керував транспортним засобом.
Так, в матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3747848 від 04 лютого 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 04 лютого 2021 року о 02 год. 24 хв. в м. Києві по вул. Березняківська, 30 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн (а.с.10).
Також в матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі №755/3996/21 до вирішення по суті справи №755/3449/21 щодо оскарження постанови відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу за перетин подвійної суцільної лінії (а.с.14-15).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 14 квітня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва було розглянуто позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейський роти №3 батальйону №3 полку №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції Власюк О.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Так, за результатами розгляду вказаної справи №755/3449/21 було прийнято рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3747848 від 04 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, у вказаній постанові встановлено, що належних та допустимих доказів факту керування позивачем 04 лютого 2021 року о 02 год. 29 хв. транспортним засобом матеріали справи не містять та такі докази відповідачем не надано.
З урахуванням викладених обставин, зокрема відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останнього неможливо вважати водієм в розумінні п. 1.10 ПДР України, суд в даній справі дійшов висновку, що у відповідача не було ґрунтовних підстав для винесення спірної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інкримінованою йому ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначене рішення від 14 квітня 2021 року в адміністративній справі №755/3449/21 відповідачем - Департаментом патрульної поліції оскаржене не було та набрало законної сили.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи встановлені у справі №755/3449/21 обставини щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом 04 лютого 2021 року о 2год. 20 хв. по проспекту П.Тичини в місті Києві, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у справі, що переглядається підлягає задоволенню.
Сукупність вказаних обставин дає підстави для висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись положеннями статті 247, 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Коваленко Катериною Володимирівною, задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський