03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 753/1278/21 Головуючий у суді першої інстанції - Коляденко П.Л.
Номер провадження № 33/824/2013/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
07 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , 16 грудня 2020 року, о 02 годині 05 хвилин, рухаючись по вул. Привокзальна, 8 в м. Києві, керуючи мотоциклом «SYM Orbit», державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 2.4 ПДР, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, а також звукової сирени, не зупинився, тому був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , на вул. Сімферопольська, 7/2.
Вказаними діями порушив п. 2.4 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SYM Orbit», державний номерний знак НОМЕР_1 (мотоцикл) в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 7510 у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проба позитивна : 1,03%. Тест №77. Прилад ARMF-0309. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Вказаними діями порушив п. 2.9А ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням лише в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що він ніколи не отримував посвідчення водія, а отже правом керування транспортним засобом, у встановленому законом порядку, наділений не був. Таким чином, на думку апелянта, постанова суду першої інстанції в частині позбавлення його права керування строком на 1 рік є незаконною, а тому ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції виключити з резолютивної частини постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , та його захисника Зайцева О.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.122-2 КУпАП, і такий висновок ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проба позитивна : 1,03%. Тест №77. Прилад ARMF-0309. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Вказані обставини не заперечуються та визнаються ОСОБА_1 .
Так, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає виключно накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та є безальтернативною.
Разом з тим, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.
Крім того, відповідно до п.28 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 грудня 2020 року, вбачається, що 16 грудня 2020 року водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також не увімкнув показник повороту відповідного напрямку, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с.5).
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував той факт, що останній не отримував національного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, що підтверджується довідкою виданою регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві №31/26-Ч-393 від 15 квітня 2021 року, а тому і не може бути позбавлений даного права. Тому постанова в цій частині підлягає зміні, а саме виключенню з резолютивної частини рішення суду про накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року підлягає зміні в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року рішення суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський