Справа №757/11006/21-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/3119/2021 Доповідач - ОСОБА_2
01 червня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
власника майна - ОСОБА_7 ,
адвоката, який діє в інтересах
власника майна - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019170090000490 від 07.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України,-
03 березня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12019170090000490 від 07.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України, а саме на:
- земельну ділянку кадастровий №5310436100:06:001:0748, площею 0,0976га;
- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 ;
- квартиру АДРЕСА_3 ;
- квартиру АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_8 ;
- квартиру АДРЕСА_9 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вказане у ньому майно. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що накладення арешту застосовується з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її не законною та не обґрунтованою, через порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Впевнений, що арешт на вказане у клопотанні майно накладено безпідставно, оскільки дане майно не є об'єктом кримінально-протиправних дій та не набуто кримінально-протиправним шляхом, а також не встановлено жодного документального підтвердження, що вказані об'єкти нерухомості були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже жодна з підстав, передбачених ст.98 КПК України не підтверджена матеріалами клопотання, а відповідно і визнання об'єктів нерухомості належних ОСОБА_7 речовими доказами, є безпідставним. Окрім цього, зазначає, що на вказані у клопотанні об'єкти нерухомості ОСОБА_7 вже накладався арешт, який в подальшому було скасовано, однак слідчий такої інформації слідчому судді не надав намагаючись ввести його в оману за для отримання рішення на свою користь. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати накладений арешт на вказане у клопотанні майно.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно відбувся без участі власника майна та його адвоката, а копію ухвали вони отримали лише 30.04.2021 року.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
- власника майна ОСОБА_7 та адвоката, який діє в його інтересах - ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без виклику власника майна чи його адвоката, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді власнику майна стало відомо 30.04.2021 року. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом, який діє в інтересах ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради протягом 2017 - 2018 р.р., точної дати слідством не встановлено, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди, вирішили здійснювати відчуження об'єктів нерухомості у м. Кременчук Полтавської області, які перебували у комунальній власності, шляхом підробки правовстановлюючих документів, а саме свідоцтво про право на спадщину за законом на вказані об'єкти, які на той час не були внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно, з подальшим перепродажем даних об'єктів за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , який для продажу вказаних об'єктів використовував підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, шляхом вчинення шахрайських дій організованою злочинною групою осіб, зазначені об'єкти нерухомості, що розташовані у м. Кременчук Полтавської області, а саме:
- земельна ділянка, кадастровий №5310436100:06:001:0748, площею 0,0976га;
- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира АДРЕСА_2 ;
- квартира АДРЕСА_3 ;
- квартира АДРЕСА_4 ;
- квартира АДРЕСА_5 ;
- квартира АДРЕСА_6 ;
- квартира АДРЕСА_7 ;
- квартира АДРЕСА_8 ;
- квартира АДРЕСА_9 , стали предметом вчинення злочину, а в подальшому, постановою слідчого від 08.02.2019 року, вказані об'єкти нерухомості визнано речовим доказом у кримінальному провадження.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість вказаних у клопотанні об'єктів нерухомого майна предметом кримінального правопорушення та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави вважати зазначені у клопотанні слідчого об'єкти нерухомого майна, які розташовані у м. Кременчук Полтавської області, предметом кримінального правопорушення, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що об'єкти нерухомого майна зазначені у клопотанні та розташовані у м. Кременчук Полтавської області, а саме земельна ділянка, житловий будинок та 8 квартир, що розташовані за різними адресами, відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою їх арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що вказані об'єкти нерухомості не містять ознак речового доказу у кримінальному провадженні, судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.02.2019 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_10 винесено постанову про визнання майна, а саме зазначених у клопотанні слідчого об'єктів нерухомого майна, речовим доказом у кримінальному провадженні №12019170000000084, після чого постановою прокурора відділу Прокуратури Полтавської області кримінальне провадження №12019170000000084 об'єднано з кримінальним провадженням №12019170090000490 від 07.02.2019 року в одне провадження за №12019170090000490.
Тобто, вказане у постанові майно, має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як дане майно є предметом кримінального правопорушення, знаходять підтвердження.
Крім цього, колегія суддів враховує пояснення прокурора надані в судовому засіданні апеляційного суду, а саме, що все зазначене у клопотанні майно вважається знаряддям вчинення злочину, оскільки вже проведено ряд почеркознавчих експертиз, відповідно до яких підписи на документах виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою, також, що по одному з епізодів вже є вирок суду, а саме щодо особи ОСОБА_9 , тобто особи, яка використовувала підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_7 .
Висновком експерта №215 від 08.02.2019 року підтверджено, що паспорт ОСОБА_7 має зміни первинного змісту, тобто має ознаки підробки
З пояснень ОСОБА_7 , які він надав в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що об'єкти нерухомості, які перебувають у його власності він набув шляхом купівлі-продажу, однак ніяких документів на підтвердження цього суду не надав, тобто з ким, в який час та за яких обставин він укладав договори купівлі-продажу.
Згідно висновку експерта №476 від 05.04.2019 року, який доданий до клопотання вбачається, що рукописні записи, зокрема на договорах купівлі-продажу квартир у м. Кременчук Полтавської області, виконані ОСОБА_7 , однак адреси розташування цих квартир не збігаються з адресами квартир, зазначеними у клопотанні, на які слідчим суддею накладено арешт.
Таки чином, можна зробити висновок, що підроблений паспорт ОСОБА_7 дійсно використовувався, а отже і вказані у клопотанні об'єкти нерухомості, які перебувають у власності ОСОБА_7 , можуть бути набуті незаконним шляхом, що потребує перевірки та встановлення даного факту.
При цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з'ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме на:
- земельну ділянку кадастровий №5310436100:06:001:0748, площею 0,0976га;
- житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру АДРЕСА_2 ;
- квартиру АДРЕСА_3 ;
- квартиру АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 ;
- квартиру АДРЕСА_8 ;
- квартиру АДРЕСА_9 , діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019170090000490 від 07.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України, необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019170090000490 від 07.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190, ч.2 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4