Справа № 560/5729/21
07 червня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказана ухвала отримана позивачем 27.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали суду від 27.05.2021 до суду надійшла заява, в якій позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк. Зазначає, що поважність причин пропуску строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, зокрема, періодичним введенням червоної зони карантинних обмежень на території м. Нетішина. Вказує, що несе службу на особливо важливому об'єкті у військовій частині НОМЕР_1 Хмельницькій АЕС, де є особливий режим роботи, що не співпадає з робочим графіком інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Звертає увагу на відсутність в нього юридичної освіти. Вважає, що необхідно застосувати приписи частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України внаслідок застосування досудового порядку врегулювання спору.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає їх неповажними, з огляду на наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі №140/721/19 та від 24.02.2021 у справі №540/2097/18.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеєр проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Щодо посилання позивача на приписи частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з застосуванням ним досудового порядку врегулювання спору, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов'язку досудового порядку вирішення спору щодо перерахунку та виплати суми щорічної грошової допомоги до 05 травня.
Тому факт звернення до відповідача суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об'єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Крім цього, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно з якою отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Щодо посилання позивача на карантинні обмеження, необхідно зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові по справі №640/10199/19 від 04.02.2021 зазначив, що встановлення карантину не може бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
У свою чергу, позивачем не вказано, яким чином встановлення карантинних обмежень стали на заваді звернення до суду у встановлений законом строк, зокрема, засобами електронного зв'язку (електронною поштою), засобами поштового зв'язку. Зазначеним також заперечуються доводи позивача щодо несення служби на особливо важливому об'єкті.
Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Продовжити позивачу строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк