24 травня 2021 року Справа № 915/1401/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: Львовського І.В., витяг з ЄДР,
представника відповідача: Потапова В.М., дов.№4/36 від 04.01.2021,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу
(Миколаївська та Одеська області)
(65058, м.Одеса, просп.Шевченка, буд.12; ідент.код 43879780; e-mail:myk@dei.gov.ua),
до відповідача: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»
(54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; ідент.код 31448144;
e-mail:31448144@mail.gov.ua),
про: відшкодування збитків у розмірі 508623,88 грн,-
19.11.2020 Державна екологічна інспекція у Миколаївській області звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви б/н від 24.05.2021 про уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) 508623,88 грн на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення водних ресурсів в бюджет Інгульського району м.Миколаєва.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області 01.06.2020 зафіксовано скид неочищених стічних вод в річку Інгул (водний об'єкт господарсько-побутового призначення) протягом трьох годин, внаслідок прориву самопливного каналізаційного колектору d-500 мм МКП «Миколаївводоканал», який знаходиться вздовж гаражів автогаражного кооперативу «Сонячний» між вулицями Волонтерською та Баштанською у м.Миколаєві.
Позивач зазначає, що у період з 02.06.2020 по 10.06.2020 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства МКП «Миколаївводоканал, за результатами якої встановлено, що в поверхневих водах річки Інгул в порівнянні з фоновим створом перевищення становило по азоту амонійному в 1,4 раз, фосфатам в 2,7 рази, хлоридам в 1,1 раз, по біохімічному споживання кисню в 1,3 раз, що є порушенням ст.100 Водного кодексу України, та за результатами досліджень відібраних проб ґрунту в місці витоку неочищених стічних вод встановлено перевищення вмісту амонію (обмінному) від 3,3 до 3,5 рази, нітратам від 3,6 до 4,1 рази, фосфору(рухомі форми) від 2,6 до 2,8 рази, у порівнянні з фоновою пробою, що свідчить про його забруднення, що є порушенням ст.164 Земельного кодексу України.
До того ж, позивач вказує, що в ході проведення перевірки МКП «Миколаївводоканал» надало офіційну довідку №1001/36 від 09.06.2020, згідно якої об'єм стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж трьох годин становить 350 куб.м, а тому фактична витрата зворотних вод за одну годину становить 116,7 куб.м, які враховані Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області при виконанні розрахунку суми збитків заподіяних державі внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами МКП «Миколаївводоканал», відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України від 20.07.2009 №389.
Позивач стверджує, що внаслідок забруднення водного об'єкту річки Інгул за його розрахунками відповідачем нанесено матеріальну шкоду державі на суму 508623,88 грн.
Ухвалою суду від 23.11.2020 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.12.2020 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.12.2020.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 23.12.2020, з урахуванням додаткових пояснень до нього, які надійшли до суду 16.03.2021, частково визнає позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення водного об'єкту річки Інгул у розмірі 56027,83 грн, та вказує, що він не заперечує проти майже усіх обставин, перелічених у позовній заяві та додатках до неї, окрім обсягу (об'єму) аварійного скиду неочищених стічних вод в річку Інгул, що відбувався 01.06.2020 протягом трьох годин.
Відповідач стверджує, що з урахуванням відомих станом на 09.03.2021 показань вузлів розподільного обліку споживачів та рівня оплати послуг фактичний об'єм стічних вод усіх споживачів, які приєднанні до самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний», виключно за червень 2020 року складає 9279 куб.м, а тому об'єм стічних вод, який витікав 01.06.2020 на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул впродовж трьох годин не міг перевищувати 38,67 куб.м, з розрахунку 9279 куб.м / 30 днів / 24 год х 3 год.
Відповідач зазначає, що дійсно він своїм листом №1001/36 від 09.06.2020 повідомив позивача, що 01.06.2020 стався провал самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний» та, що об'єм стічних вод який витікав на ґрунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж 3 годин становить 350 куб.м. Однак, об'єм 350 куб.м був розрахований теоретично, на проходження стічних вод при повному заповненні площі діаметру каналізаційного колектора (d-500 мм), з урахуванням значної засміченості цього колектора.
Відповідач зазначає, що у подальшому він своїм листом №1281/36 від 16.07.2020 повідомив позивачу, що у листі №1001/36 від 09.06.2020 ним було вказано невірний об'єм стічних вод, який потрапляв на ґрунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул, замість 36 куб.м стічних вод було помилково зазначено 350 куб.м, чим ненавмисно ввели в оману Держекоінспекцію у Миколаївській області, оскільки споживачі своєчасно не виконують свої договірні зобов'язання щодо надання показань своїх вузлів розподільного обліку на кінець місяця і тому МКП «Миколаївводоканал» отримує фактичні показання вузлів розподільного обліку споживачів, коли отримує оплату послуг, що у більшості випадків відбувається близько 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або навіть пізніше.
24.12.2020 та 25.01.2021 судом відкладався розгляд справи відповідно на 25.01.2021 та 17.02.2021 за відповідними клопотаннями позивача.
Ухвалою суду від 25.01.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 17.02.2021 замінено позивача у справі Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області на його правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
У судовому засіданні 17.02.2021 судом оголошено перерву до 05.03.2021.
05.03.2021 судом відкладено розгляд справи на 31.03.2021 за відповідним клопотанням відповідача та в зв'язку з неявкою сторін.
У зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відпустці, розгляд справи, призначений на 31.03.2021 - не відбувся.
Після виходу судді Мавродієвої М.В. із відпустки, ухвалою суду від 06.04.2021 призначено справу до розгляду на 20.04.2021.
Ухвалою суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 24.05.2021.
В ході розгляду справи представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 24.05.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.06.2020 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 (а.с.49) була проведена перевірка фактів викладених у зазначеному зверненні.
Перевіркою зафіксовано аварійний скид неочищених стічних вод в річку Інгул (водний об'єкт господарсько-побутового призначення), внаслідок прориву самопливного каналізаційного колектору d-500 мм МКП «Миколаївводоканал», який знаходиться вздовж гаражів автогаражного кооперативу «Сонячний» між вулицями Волонтерською та Баштанською у місті Миколаєві. Неочищені стічні води, по рельєфу місцевості (ґрунту) потрапляли до зруйнованого колектору зливної каналізації та у подальшому надходили до поверхні водойми річки Інгул, про що був складений акт обстеження від 01.06.2020 (а.с.51,52).
Під час проведення обстеження Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Миколаївській області було здійснено відбір:
1) проб ймовірно забрудненого ґрунту (акт №10 від 01.06.2020), а саме:
- на земельній ділянці на відстані 40 м на північний захід від гаражного кооперативу «Сонячний» (в балці між вул.Баштанською та вул.Волонтерською), площа - 15 кв.м (30 м х 0,5 м);
- на земельній ділянці на відстані 45 м на північний захід від гаражного кооперативу «Сонячний» (в балці між вул.Баштанською та вул.Волонтерською), площа - 15 кв.м (30 м х 0,5 м);
- на земельній ділянці на відстані 30 м на північ від гаражного кооперативу «Сонячний» (в балці між вул.Баштанською та вул.Волонтерською, взято пробу для фонового дослідження);
- на земельній ділянці на відстані 20 м на північний захід від гаражного кооперативу «Сонячний» (вздовж паркану);
2) проб води (акт №31 від 01.06.2020), а саме:
- зворотню воду на місці пориву каналізаційної мережі МКП «Миколаївводоканал», яка текла вздовж паркану гаражного кооперативу «Сонячний» та впадала в зливову каналізацію (балки) між вул.Баштанською та вул.Волонтерською;
- скид з ймовірної зливової каналізації в районі ТОВ ВТФ «Велам»;
- річка Інгул 500 м вище ймовірної зливової каналізації в районі ТОВ ВТФ «Велам»;
- річка Інгул 500 м нижче ймовірної зливової каналізації в районі ТОВ ВТФ «Велам».
У період з 02.06.2020 по 10.06.2020 Держекоінспекцією у Миколаївській області проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства МКП «Миколаївводоканал». Підставою перевірки було звернення громадянки ОСОБА_1 щодо настання аварії на каналізаційному колекторі, який експлуатує МКП «Миколаївводоканал» в районі ТОВ ВТФ «Велам». Для проведення позапланового заходу позивачем було видано наказ на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства МКП «Миколаївводоканал» в частині охорони водних та земельних ресурсів №70 від 02.06.2020 (а.с.50).
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт №02-03-07-08/90/20 від 10.06.2020 (а.с.54-58), яким встановлено, що в поверхневих водах річки Інгул в порівнянні з фоновим створом перевищення становило по азоту амонійному в 1,4 раз, фосфатам в 2,7 рази, хлоридам в 1,1 раз, по біохімічному споживання кисню в 1,3 раз, що є порушенням ст.100 Водного кодексу України, та за результатами досліджень відібраних проб ґрунту в місці витоку неочищених стічних вод встановлено перевищення вмісту амонію (обмінному) від 3,3 до 3,5 рази, нітратам від 3,6 до 4,1 рази, фосфору (рухомі форми) від 2,6 до 2,8 рази, у порівнянні з фоновою пробою, що свідчить про його забруднення, що є порушенням ст.164 Земельного кодексу України.
Також актом №02-03-07-08/90/20 від 10.06.2020 встановлено, що МКП «Миколаївводоканал» в Державному агентстві водних ресурсів України отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 03.10.2019 №442/МЛ/49д-19 з терміном дії до 03.10.2022 року, відповідно якого скид стічних вод дозволяється в межах населеного пункту м.Миколаїв - річка Вітовка та в межах населеного пункту с.Галицинове Вітовського району Миколаївської області - Бузький лиман, а тому скид неочищених стічних вод відбувався в районі ТОВ ВТФ «Велам» не санкціоновано.
В ході проведення перевірки МКП «Миколаївводоканал» надало Держекоінспекції у Миколаївській області довідку №1001/36 від 09.06.2020 (а.с.59), якою повідомило, що 01.06.2020 стався провал самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний». Об'єм стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж трьох годин становить 350 метрів кубічних. Силами відділу каналізаційної мережі виток було перенаправлено в наступний колодязь за провалом і виток стічних вод було усунено об 11:30 01.06.2020.
Проведення заходу державного нагляду (контролю) та складання акту №02-03-07-08/90/20 від 10.06.2020 було здійснено за участі технічного керівника служби водовідведення МКП «Миколаївводоканал» Олександра Зубова та виконуючого обов'язки генерального директора МКП «Миколаївводоканал» Василя Тельпіса, примірник якого вручено під підпис виконуючому обов'язки генерального директора МКП «Миколаївводоканал» Василю Тельпісу.
24.06.2020 Держекоінспекцією у Миколаївській області, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України від 20.07.2009 №389, розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів МКП «Миколаївводоканал» у сумі 508623,88 грн (а.с.60-62).
З такого розрахунку вбачається, що Держекоінспекцією у Миколаївській області при виконанні розрахунку враховано об'єм стічних вод, що витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж 3 годин - 350 куб.м (116,7 куб.м/год), який наданий МКП «Миколаївводоканал» в довідці №1001/36 від 09.06.2020.
02.07.2020 Держекоінспекцією у Миколаївській області направлено на адресу МКП «Миколаївводоканал» лист №3/03-02/1862 від 30.06.2020 (а.с.63-65) з пропозицією добровільного відшкодування завданої шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 508623,88 грн.
МКП «Миколаївводоканал», у відповідь на лист Держекоінспекції у Миколаївській області №3/03-02/1862 від 30.06.2020, листом №1281/36 від 16.07.2020 (а.с.90,91) повідомило, що у листі №1001/36 від 09.06.2020 ним було вказано невірний об'єм стічних вод, який потрапляв на ґрунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул, замість 36 куб.м стічних вод було помилково зазначено 350 куб.м, чим ненавмисно ввели в оману Держекоінспекцію у Миколаївській області.
Також у вказаному листі відповідачем зазначено, що об'єм 350 куб.м був розрахований теоретично на проходження стічних вод при заповненні площі діаметру каналізаційного колектора d-500 мм з урахуванням значної засміченості цього колектора. Однак за даними абонентського відділу МКП «Миколаївводоканал» фактичний об'єм стічних вод усіх споживачів, які приєднанні до цього колектору, не перевищує 8700 куб.м за останні 3 місяці. Таким чином об'єм стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливної каналізації та у річку Інгул не міг перевищувати 36 куб.м, з розрахунку 8700 куб.м/30 днів/24 год х 3 год.
До того ж, у вказаному листі відповідачем зазначено, що МКП «Миколаївводоканал» визнає факт витікання стічних вод споживачів в районі автогаражного кооперативу «Сонячний» на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул у обсязі, що не перевищує 36 куб.м, та пропорційно цьому готове відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Представник позивача під час розгляду справи зазначав, що Держекоінспекцією у Миколаївській області лист МКП «Миколаївводоканал» №1281/36 від 16.07.2020 не приймався до уваги, так як в ході проведення перевірки листом №1001/36 від 09.06.2020 останній вже надав інформацію щодо об'єму стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул 01.06.2020 впродовж трьох годин - 350 куб.м.
Позивач стверджує, що в добровільному порядку шкода, завдана відповідачем в сумі 508623,88 грн, ним не відшкодована, що зумовило звернення Держекоінспекції у Миколаївській області до суду з даним позовом.
Відповідач частково визнає позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення водного об'єкту річки Інгул у розмірі 56027,83 грн, та вказує, що він не заперечує проти майже усіх обставин, перелічених у позовній заяві та додатках до неї, окрім обсягу (об'єму) аварійного скиду неочищених стічних вод в річку Інгул, що відбувався 01.06.2020 протягом 3 годин.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Чинним законодавством визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст.13 Конституції України).
Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Пунктом а) ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про використання та охорону земель.
Постановою Кабінету Міністрів України №995 від 14.09.2011 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком, у тому числі Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 №802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" ліквідовано територіальні органи Державної екологічної інспекції (за переліком згідно з додатком 2), шляхом утворення міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції (за переліком згідно з додатком 1).
На виконання вказаної постанови 22.12.2020 Державною екологічною інспекцією України прийнято наказ №502 "Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)".
Відповідно до п.3 цього наказу Державна екологічна інспекція у Миколаївській області припиняє здійснення функцій і повноважень, визначених Положенням про Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №124 від 28.04.2020. Пунктом 4 наказу встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є 23.12.2020.
Таким чином, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є правонаступником прав та обов'язків Державної екологічної інспекції у Миколаївській області та виконує відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі ? Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Інспекцій та сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської державних адміністрацій, обласних та Київської міської рад, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території (пункти 1-3 розділу І Положення №350/34633).
Згідно пункту 10 розділу ІІ Положення №350/34633, однією із функцій Інспекції є пред'явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розрахування їх розміру, а також звернення до суду з відповідними позовами.
За такого, суд вважає, що саме Державна екологічна інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до приписів статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема:
- дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (п.3);
- використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї (п.4);
- здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод (п.8);
- здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (п.9);
- здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством (п.13);
- виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством (п.14).
Згідно положень статті 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.
Відповідно до статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема:
- забрудненні та засміченні вод (п.2);
- порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду (п.3);
- недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п.6);
- незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод (п.10).
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно положень статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
До того ж, відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення.
Статтею 45 Закону України «Про охорону земель» встановлено, що у разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.
Відповідно до положень статтей 91, 96 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Статтею 167 Земельного кодексу України унормовано, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Пунктом "е" ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, зокрема, такий економічний захід забезпечення охорони навколишнього природного середовища, як відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди.
Для настання деліктної відповідальності необхідним є встановлення судом складу цивільного правопорушення, а саме: а) протиправної поведінки заподіювача шкоди; б) наявності шкоди; в) причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди; г) вина.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, передбачених законом, коли відповідальність настає незалежно від вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи з положень ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Враховуючи встановлені судом під час розгляду даної справи обставини та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також враховуючи визнання відповідачем обставин щодо заподіяння державі шкоди внаслідок забруднення водного об'єкту річки Інгул, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність відповідача у вигляді відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення водних ресурсів.
Щодо розміру шкоди заподіяної відповідачем державі внаслідок забруднення водних ресурсів суд зазначає наступне.
Позивач стверджує, що внаслідок забруднення водного об'єкту річки Інгул за його розрахунками відповідачем нанесено матеріальну шкоду державі на суму 508623,88 грн, так як в ході проведення перевірки МКП «Миколаївводоканал» надало офіційну довідку №1001/36 від 09.06.2020, згідно якої об'єм стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж трьох годин становить 350 куб.м, а тому фактична витрата зворотних вод за одну годину становить 116,7 куб.м, які враховані Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області при виконанні розрахунку суми збитків заподіяних державі внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами МКП «Миколаївводоканал», відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України від 20.07.2009 №389.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи щодо розміру шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення водних ресурсів, вказує, що дійсно він своїм листом №1001/36 від 09.06.2020 повідомив позивача, що 01.06.2020 стався провал самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний» та, що об'єм стічних вод який витікав на ґрунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж 3 годин становить 350 куб.м, який відповідачем був розрахований теоретично на проходження стічних вод при повному заповненні площі каналізаційного колектору діаметром 500 мм.
Відповідач зазначає, що у подальшому він своїм листом №1281/36 від 16.07.2020 повідомив позивачу, що у листі №1001/36 від 09.06.2020 ним було вказано невірний об'єм стічних вод, який потрапляв на ґрунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул, чим ненавмисно ввели в оману Держекоінспекцію у Миколаївській області, оскільки споживачі своєчасно не виконують свої договірні зобов'язання щодо надання показань своїх вузлів розподільного обліку на кінець місяця і тому МКП «Миколаївводоканал» отримує фактичні показання вузлів розподільного обліку споживачів, коли отримує оплату послуг, що у більшості випадків відбувається близько 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або навіть пізніше.
Відповідач стверджує, що з урахуванням відомих станом на 09.03.2021 показань вузлів розподільного обліку споживачів та рівня оплати послуг фактичний об'єм стічних вод усіх споживачів, які приєднанні до самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний», виключно за червень 2020 року складає 9279 куб.м, на підтвердження чого надав довідку про обсяги, нарахування та оплату послуг з централізованого водовідведення за червень 2020 року усіх споживачів, які приєднанні до самопливного колектору d-500 мм за адресою вул.Волонтерська за гаражним кооперативом «Сонячний», а тому об'єм стічних вод, який витікав 01.06.2020 на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул впродовж трьох годин не міг перевищувати 38,67 куб.м, з розрахунку 9279 куб.м / 30 днів / 24 год х 3 год.
За такого, відповідач визнає факт витікання стічних вод споживачів в районі гаражного кооперативу «Сонячний» на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул у обсязі, що складає 38,67 куб.м, та пропорційно цьому готовий відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка дорівнює 56027,53 грн.
Представник позивача під час розгляду справи зазначав, що Держекоінспекцією у Миколаївській області лист МКП «Миколаївводоканал» №1281/36 від 16.07.2020 не приймався до уваги, так як в ході проведення перевірки листом №1001/36 від 09.06.2020 останній вже надав інформацію щодо об'єму стічних вод, який витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул 01.06.2020 впродовж трьох годин - 350 куб.м.
Судом встановлено, що 24.06.2020 Держекоінспекцією у Миколаївській області, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України від 20.07.2009 №389, розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів МКП «Миколаївводоканал» у сумі 508623,88 грн (а.с.60-62).
З такого розрахунку вбачається, що Держекоінспекцією у Миколаївській області при виконанні розрахунку враховано об'єм стічних вод, що витікав на грунт з подальшим потраплянням до зруйнованої зливної каналізації та до річки Інгул впродовж 3 годин у розмірі 350 куб.м та відповідно - 116,7 куб.м впродовж 1 години.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.74, ч.1 ст.73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
Таким чином, суд вважає, що надані відповідачем докази фактичного обєму стічних вод по будинкам, які приєднані до самопливного колектору d-500 мм - відомості нарахування і оплат з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2020 по 30.06.2020, є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності вірогідніше підтверджують, що такий об'єм стічних вод, який витікав виключно у червені місяці 2020 року складає 9279 куб.м, а тому об'єм стічних вод який витікав 01.06.2020 на грунт з подальшим потраплянням в колектор зливової каналізації та у річку Інгул впродовж трьох годин не міг перевищувати 38,67 куб.м, з розрахунку 9279 куб.м / 30 днів / 24 год х 3 год.
Враховуючи, що відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінприроди України від 20.07.2009 №389, розрахунок збитків має враховувати не теоретичні, а фактичні витрати зворотних вод (Q-іф, куб.м/год), то Держекоінспекцією помилково враховані при здійсненні розрахунку обсяг зворотних вод - 116,7 куб.м/год (350/3), замість фактичного - 12,89 куб.м/год (38,67/3),
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що шкода заподіяна внаслідок забруднення водних ресурсів підлягає відшкодуванню в розмірі пропорційному фактичним витратам зворотних вод відносно розрахункових, що становить 56027,83 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно п.2) ч.1 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до положень ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Нарахування та заявлення до стягнення позивачем в судовому порядку шкоди заподіяної внаслідок забруднення водних ресурсів у розмірі 508623,88 грн здійснено у зв'язку з наданням відповідачем невірного об'єму стічних вод, тобто даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому суд відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України покладає судовий збір на відповідача в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір у сумі 7629,35 грн.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; ідент.код 31448144) на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м.Одеса, просп.Шевченка, буд.12; ідент.код 43879780) 56027,83 грн на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення водних ресурсів в бюджет Інгульського району м.Миколаєва.
3. Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.161; ідент.код 31448144) на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м.Одеса, просп.Шевченка, буд.12; ідент.код 43879780) 7629,35 грн судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 03.06.2021 року.
Суддя М.В.Мавродієва