вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2021 р. Справа № 911/530/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-буд компані"
про стягнення 191 052,92 гривень
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ" (далі - ТОВ"Будіва ТМ"/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-буд компані" (далі - ТОВ "Комфорт-буд компані"/відповідач) про стягнення 191 391,11 гривень, з яких: 151 973,52 грн основного боргу, 7 294,80 грн інфляційних, 1 728,00 грн 3% річних та 30 394,70 грн штрафу 20%.
Вказані вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язання зі сплати вартості товару, отриманого згідно договору поставки №КИ-0620/01 від 01.06.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі №911/530/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
11.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення з метою усунення недоліків у позовній заяві та уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 191 052,92 гривень, з яких: 151 973,52 грн основного боргу, 6 960,39 грн інфляційних, 1 724,33 грн 3% річних та 30394,71 грн штрафу 20%.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/530/21 прийнято позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ" до розгляду в уточненій позивачем редакції та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання клопотань, заяв пояснень, у тому числі для подання відповідачем відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 29.04.2021.
Однак відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвали про залишення позовної заяви без руху та про відкриття провадження у зазначеній справі, судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей.
Конверт з надісланою відповідачу копією ухвали про відкриття провадження у справі повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас, як слідує з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0103277257126, ухвалу про залишення позовної заяви без руху відповідач отримав.
До того ж ухвали залишення позовної заяви без руху та про відкриття провадження у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду вказаного вище, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
20.04.2021 канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача 2 870,87 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
До вказаного клопотання позивачем додано копії, зокрема, договору про надання правової допомоги №9/03 від 09.03.2021, рахунка-фактури №10/03-21 від 09.03.2021та платіжного доручення №1478 від 12.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
01.06.2020 між ТОВ"Будіва ТМ" як постачальником ТОВ "Комфорт-буд компані" як покупцем укладено договір поставки №КИ-0620/01 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 9.10. договору останній набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а щодо невиконаних сторонами зобов'язань за цим договором до повного їх виконання.
Водночас 01.06.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, відповідно до п. 3.1. якої погодили, що покупець оплачує кожну поставлену партію товару протягом 7 (семи) календарних днів з дати зазначеної у видатковій накладній.
Копії зазначених вище договору та додаткової угоди №1 наявні в матеріалах справи.
Відповідно до викладених у позові обставин позивач належним чином виконав власні договірні обов'язки та поставив відповідачу товар вартістю 151 973,52 грн згідно видаткової накладної №КИ-00003115/01 віж 01.10.2020 (далі - видаткова накладна), який відповідач не оплатив, як наслідок у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у відповідному розмірі.
В підтвердження вказаних вище обставин поставки відповідачу товару позивачем надано копію відповідної видаткової накладної, скріпленої підписами та печатками обох сторін.
Також в підтвердження обставин несплати відповідачем вартості отриманого товару та виникнення відповідної суми боргу позивач надав копію картки по рахунку 361 за 01.10.2020-17.02.2021.
Отже, посилаючись на те, що відповідач повного розрахунку за отриманий договір не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Комфорт-буд компані", зокрема, 151 973,52 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, подані докази і письмові пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст. ст. 655, 692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду вищезазначеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткової накладної без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару за вказаною накладною та, відповідно, породжує для ТОВ "Комфорт-буд компані" обов'язок по сплаті вартості отриманого товару - 151973,52 грн у встановлений договором строк - до 08.10.2020 включно.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Однак, належних та допустимих доказів сплати відповідачем решти вартості отриманого за договором товару на суму 151 973,52 грн суду не надано.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, заборгованості за договором не сплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ "Комфорт-буд компані" 151 973,52 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з ТОВ "Комфорт-буд компані", зокрема, 30 394,71 грн штрафу 20%, нарахованого на 151 973,52 грн основного боргу.
Приписами частини 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 до договору передбачено, що у разі порушення покупцем строку оплати, передбаченого у п. 3.1. договору поставки більше ніж на 20 календарних днів покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми отриманого та неоплаченого товару.
Так, арифметично правильна сума передбаченого вказаною вище умовою договору штрафу складає - 30 394,70 грн.
Оскільки зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару відповідачем не виконано з 09.10.2020 і станом на момент прийняття рішення у даній справі, тобто у строк більше 20 календарних днів, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 2 додаткової угоди до договору, враховуючи встановлений судом арифметично правильний розмір вказаної штрафної санкції, вимога позивача про стягнення з відповідача 30 394,71 грн штрафу 20% підлягає частковому задоволенню у розмірі 30 394,70 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Комфорт-буд компані":
- 6 960,39 грн інфляційних втрат, нарахованих з 08.10.2020 по 17.02.2021 на 151 973,52 грн основного боргу;
- 1 724,33 грн 3% річних, нарахованих з 08.10.2020 по 17.02.2021 на 158 933,91 грн основного боргу з урахуванням інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З системного аналізу вказаних вище приписів слідує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних нерозривно пов'язано зі сплатою основного боргу (боржник зобов'язаний сплатити не відсотки річних та інфляційні втрати, а саме суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми), як наслідок правомірним є нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період.
Аналогічні правові позиці викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі №924/532/19.
Однак позивачем здійснено нарахування 3% річних на суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, що не відповідає вказаним вище нормам закону, а тому суд здійснював перерахунок заявлених позивачем 3% річних з 08.10.2020 по 17.02.2021 на 151 973,52 грн основного боргу.
Оскільки арифметично правильний розмір 3% річних, обрахований судом за вказаний позивачем період з урахуванням вказаних вище законодавчих приписів та обставин справи, складає 1 645,94 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 724,33 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 645,94 грн.
Водночас, оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахований судом за вказаний позивачем період, складає 8 543,37 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 6 960,39 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору, розрахованого від ціни позову з урахуванням уточнених позовних вимог - 191 052,95 гривень (151 973,52 грн основного боргу + 6 960,39 грн інфляційних втрат + 1 724,33 грн 3% річних + 30 394,71 грн штрафу 20%), а також витрати на правничу допомогу покладаються судом на сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-буд компані" (вул. Університетська, буд. 3-К, оф. 10, місто Ірпінь, Київська обл., 08205, ідентифікаційний код 42800484) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ" (вул. Степова, буд. 18/20, м. Одеса, Одеська обл., 65091, ідентифікаційний код 41795348):
- 151 973 (сто п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят три) грн 52 коп. основного боргу;
- 30 394 (тридцять тисяч триста дев'яносто чотири) грн 70 коп. штрафу 20%;
- 1 645 (одну тисячу шістсот сорок п'ять) грн 94 коп. 3% річних;
- 6 960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 39 коп. інфляційних втрат;
- 2 864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн 62 коп. судового збору;
- 6 997 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 13 коп. витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 07.06.2021.
Суддя В.А. Ярема