вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" червня 2021 р. Справа № 911/572/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каллен"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів"
про стягнення 77 149,59 гривень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каллен" (далі - ТОВ "Каллен"/позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" (далі - ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів"/відповідач) про стягнення 77 149,59 гривень, з яких: 59 052,00 грн заборгованості, 9 788,87 грн пені, 5 785,69 грн інфляційних втрат, 2 523,87 грн 3% річних.
Заявлені вимоги обґрунтовано неналежним виконання ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" грошового зобов'язання по оплаті послу, наданих ТОВ "Каллен" за договором про надання послуг мерчандайзингу №8 від 01.03.2018.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2021 у справі №911/572/21 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каллен" до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки, зокрема відповідачу для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
25.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву з огляду на те, що відповідач не взмозі у визначений судом строк забезпечити залучення адвоката для надання професійної правничої допомоги у вказаній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/572/21 продовжено відповідачу строку для подання відзиву на позов разом з доказами направлення відзиву позивачу до 05.04.2021.
08.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечив проти стягнення з нього заявлених позивачем витрат на правову допомогу з огляду на доказову необгрунтованість таких витрат та підписання позову директором товариства, а не адвокатом.
Вказаний вище відзив надіслано відповідачем засобами поштового зв'язку 05.04.2021, тобто у встановлений судом строк.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
01.03.2018 між ТОВ "Каллен" як виконавцем та ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" як замовником укладено договір про надання послуг мерчандайзингу №8 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги, вказані в додатках до цього договору згідно умов, вказаних далі, а замовник - приймати вищезазначені послуги (далі - послуги) і своєчасно оплачувати їх.
Згідно пп. 4.1., 5.1.1, 8.1. та 8.4. договору приймання послуг замовником відбувається шляхом підписання актів приймання-передачі послуг, які складаються і підписуються за кожний календарний місяць, в якому мало місце надання послуг за даним договором (далі - звітний місяць).
Остаточна оплата за послуги надані виконавцем в звітному місяці в розмірі, що забезпечує (з урахуванням передоплати) 100% оплату наданих послуг, проводиться замовником протягом 3-х банківських днів після приймання послуг, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018. Термін дії цього договору автоматично продовжується на кожен новий рік у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення кожного чергового року жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію або змінити його умови.
Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на належне виконання власних договірних обов'язків та надання відповідачу послуг загальною вартістю 99 876,00 грн за скріпленими підписами і печатками сторін актами надання послуг:
- №126 від 31.10.2019 на суму 21 588,00 грн;
- №142 від 30.11.2019 на суму 19 236,00 грн;
- №157 від 31.12.2019 на суму 20 664,00 грн;
- №8 від 31.01.2020 на суму 18 564,00 грн;
- №22 від 29.02.2020 на суму 19 824,00 грн (далі - акти). Копії вказаних актів наявні в матеріалах справи.
Однак, за доводами позивача, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання з оплати отриманих послуг виконав не в повному обсязі, сплативши лише 40 824,00 грн, тоді як решту 59 052,00 грн відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла відповідна сума боргу.
В підтвердження вказаного вище позивачем надано картку розрахунку 361 (дані бухгалтерського обліку) за 1/1/2018-2/16/2021, а також підписані сторонами акти звірки взаємних розрахунків.
Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 59 052,00 грн заборгованості.
Згідно поданого відзиву ТОВ "Фабрика бакалейних продуктів" не надало жодних заперечень стосовно вказаних вище обставин та заявлених позивачем вимог.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. ст. 901, 903, 629 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов та, надалі, підписання сторонами актів наданих послуг свідчить про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та отримання відповідачем відповідних послуг, що породжує для останнього обов'язок по оплаті вартості таких послуг у повному обсязі у передбачені договором строки, а саме:
- за актом №126 від 31.10.2019 на суму 21 588,00 грн - до 15.11.2019;
- за актом №142 від 30.11.2019 на суму 19 236,00 грн - до 15.12.2019;
- за актом №157 від 31.12.2019 на суму 20 664,00 грн - до 15.01.2020;
- за актом №8 від 31.01.2020 на суму 18 564,00 грн - до 15.02.2020;
- за актом №22 від 29.02.2020 на суму 19 824,00 грн - до 15.03.2020.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем сплачено позивачу загалом 40 824,00 грн, зокрема: 11 588,00 грн - 30.12.2020, 10 000,00 грн - 01.02.2021, 9 236,00 грн - 02.02.2021 та 10 000,00 грн - 16.02.2021.
Належних та допустимих доказів сплати відповідачем решти вартості отриманих за договором послуг на суму 59 052,00 грн суду не надано.
За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, вартість отриманих за договором послуг не сплатив, а розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 59 052,00 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 9 788,87 грн пені, нарахованої на сукупну заборгованість за надані згідно актів послуги спадаючим підсумком з урахуванням часткових оплат:
з 15.04.2020 по 30.12.2020 на 99 876,00 грн боргу;
з 31.12.2020 по 01.02.2021 на 88 288,00 грн боргу;
з 01.02.2021 по 02.02.2021 на 78 288,00 грн боргу;
з 02.02.2021 по 03.02.2021 на 69 052,00 грн боргу;
з 03.02.2021 по 16.02.2021 на 59 052,00 грн боргу.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі порушення замовником своїх зобов'язань за даним договором, він несе відповідальність у вигляді неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення. Неустойка підлягає стягненню за весь період прострочення.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті вартості прийнятих робіт, а також проведені відповідачем часткові оплати за надані позивачем послуги, суд дійшов висновку, що більш тривалого строку нарахування пені, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору не передбачено, а тому у позивача право на нарахування пені за порушення строків сплати грошового зобов'язання за договором:
- за актом №126 від 31.10.2019 на суму 21 588,00 грн - виникло 16.11.2019 та припинилось 16.05.2020;
- за актом №142 від 30.11.2019 на суму 19 236,00 грн - виникло 16.12.2019 та припинилось 16.06.2020;
- за актом №157 від 31.12.2019 на суму 20 664,00 грн - виникло 16.01.2020 та припинилось 16.07.2020;
- за актом №8 від 31.01.2020 на суму 18 564,00 грн - виникло 16.02.2020 та припинилось 16.08.2020;
- за актом №22 від 29.02.2020 на суму 19 824,00 грн - виникло 16.03.2020 та припинилось.
Досліджуючи у даній справі питання встановлення сторонами спірних правовідносин у договорі іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19, згідно якої умову договору щодо нарахування штрафних санкцій за весь час прострочення виконання зобов'язань не можливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України.
Однак, позивач здійснив нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи, а тому суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені в межах вказаних позивачем періодів:
з 15.04.2020 по 16.05.2020 на 99 876,00 грн сукупного боргу за актами №№126, 142, 157, 8, 22;
з 17.05.2020 по 16.06.2020 на 78 288,00 грн сукупного боргу за актами №№142, 157, 8, 22;
з 17.06.2020 по 16.07.2020 на 78 288,00 грн сукупного боргу за актами №№ 157, 8, 22;
з 17.07.2020 по 16.08.2020 на 38 388,00 грн сукупного боргу за актами №№ 8, 22;
з 17.08.2020 по 16.09.2020 на 19 824,00 грн боргу за актом №22.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням вказаних вище законодавчих приписів та обставин справи, складає 3 686,08 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 788,87 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 686,08 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 2 523,87 грн 3% річних, нарахованих на сукупну заборгованість за надані згідно актів послуги спадаючим підсумком з урахуванням часткових оплат:
з 15.04.2020 по 30.12.2020 на 99 876,00 грн боргу;
з 31.12.2020 по 01.02.2021 на 88 288,00 грн боргу;
з 01.02.2021 по 16.02.2021 на 59 052,00 грн боргу;
- 5 785,69 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за надані згідно актів послуги спадаючим підсумком з урахуванням часткових оплат:
з квітня по грудень 2020 року на 99 876,00 грн боргу;
за січень 2021 року на 88 288,00 грн боргу;
за лютий 2021 року на 59 052,00 грн боргу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи законодавчі приписи та проведені відповідачем часткові оплати за надані позивачем послуги, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум 3% річних та інфляції дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов'язання, у тому числі - дні проведених відповідачем часткових розрахунків.
З огляду на вказане суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляції в межах заявлених позивачем періодів спадаючим підсумком:
- 3% річних:
з 15.04.2020 по 29.12.2020 на 99 876,00 грн боргу;
з 30.12.2020 по 31.01.2021 на 88 288,00 грн боргу;
з 01.02.2021 по 15.02.2021 на 59 052,00 грн боргу;
- інфляційних втрат:
з 15.04.2020 по 29.12.2020 на 99 876,00 грн боргу;
з 30.12.2020 по 31.01.2021 на 88 288,00 грн боргу;
з 01.02.2021 по 15.02.2021 на 59 052,00 грн боргу.
Водночас, оскільки арифметично правильний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи щодо строків оплати та часткових розрахунків, складає 2 432,55 грн та 5 406,40 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 523,87 грн 3% річних та 5 785,69 грн інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 432,55 грн та 5 406,40 грн відповідно.
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Доказів же понесення позивачем витрат з надання правничої допомоги у заявленому розмірі - 12 500,00 грн суду не надано, а тому вказані витрати розподілу не підлягають, як такі, що не відповідають приписам ст. ст. 126, 129 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика бакалейних продуктів" (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Залізнична, 8, ідентифікаційний код 34514827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каллен" (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 9-Б, кв. 50, ідентифікаційний код 40821832) 59 052 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятдесят дві) грн 00 коп. заборгованості, 3 686 (три тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 08 коп. пені, 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн 55 коп. 3% річних, 5 406 (п'ять тисяч чотириста шість) грн 40 коп. інфляційних втрат та 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) грн 61 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 07.06.2021.
Суддя В.А. Ярема