07.06.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6744/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Біолік" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021, рішення підписано - 19.02.2021 р., суддя Євстигнеєва Н.М., у справі №904/6744/20
за позовом Акціонерного товариства "Біолік", м. Харків
до відповідача Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича, смт. Обухівка Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт", м. Київ
про стягнення матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 20 167,33 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
Акціонерне товариство "Біолік" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 20 167,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідності до статей 1116, 1192, 1194 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки. Розмір збитків, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача становить різницю між призначеною сумою страхового відшкодування (32 213,67 грн.) та вартістю проведених ремонтно-відновлювальних робіт (52 381,00 грн.), тобто 20 167,33 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року у справі №904/6744/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Біолік" до Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про стягнення матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 20 167,33 грн.
Рішення мотивовано тим, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача при використанні автомобіля "РЕНО МАГНУМ" д/н НОМЕР_1 , була застрахованою у ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4224106 від 14.08.2019 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн та нульовою франшизою. Обов'язок по відшкодуванню заподіяної шкоди майну потерпілої особи (позивачу) забезпеченим (застрахованим) транспортним засобом саме покладається на вказану компанію в межах загального ліміту відповідальності страховика, який складає 100 000 грн.
Позивач доказів відмови ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" у виплаті йому страхового відшкодування та звернення з позовом до цієї особи, як страховика відповідача, не надав, а відразу звернувся до відповідача (власника транспортного засобу).
Також суд першої інстанції у рішенні вказав, що Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. № 19947 від 27.08.2020 року складено з порушенням встановленого порядку його складання, тож є неналежним та недопустимим доказом, оскільки оцінювач Гармідарова Ю.П. склала Звіт без особистого огляду пошкодженого ТЗ, факт огляду пошкодженого ТЗ позивача іншою особою підтверджується матеріалами справи (зворотом протоколу огляду від 19 червня 2020 року).
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Біолік» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року у справі № 904/6744/20 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича на користь Акціонерного товариства «БІОЛІК» матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 20 167,33 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року у справі № 904/6744/20 підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильному застосуванню норм матеріального права
Скаржник зазначає про помилкове застосування судом першої інстанції правових висновків, викладених в постановах Великої палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 року у справі 760/15471/15-ц через відсутність подібних правовідносин, оскільки Акціонерне товариство «Біолік» не вимагає від відповідача компенсації страхового відшкодування, а лише стягує різницю між сумою відшкодування та вартістю ремонту ТЗ в статусі потерпілої від ДТП особи.
В апеляційній скарзі апелянт з посиланням на висновки, викладені в постановах Верховного Суду по справам від 29.03.2018 року у справі № 911/2589/17, від 20.04.2018 року у справі № 910/7200/17, від 06.07.2018 року у справі № 924/675/17 та від 21.12.2020 року у справі № 911/286/20 вважає, що позовні вимоги акціонерного товариства «Біолік» до Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича про стягнення матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в порядку підстав, передбачених ст. 1194 ЦК України пред'явлені правомірно та у спосіб, що відповідає чинному законодавству.
Також на думку позивача суд першої інстанції не мав права на власний розсуд встановлюти наявність, або відсутність слідів корозії на елементах транспортного засобу згідно з Протоколом огляду колісного транспортного засобу № 19947 від 17.07.2020 року, тобто виконувати функції притаманні експерту.
Щодо порядку оформлення Звіту за вих. № 19947 від 27.08.2020 року позивач пояснив, що у визначені вартості матеріального збиту завданого автомобілю «Renault Master» д.н. НОМЕР_2 хоча і приймало участь два суб'єкта, однак дані особи входили до штату працівників ТОВ «ЕК Фаворит - Ассистанс», від імені якого виконувалось замовлення від страховика у супроводі зі складання експертної оцінки (протокол та Звіт скріплюються печаткою товариства). Тому, не є порушенням, коли у визначенні розміру збитку одночасно приймають участь особи в статусі аварійних комісарів (працівників страховика), які установлюють та фіксують наслідки пошкодження майна та окремо суб'єкти оціночної діяльності, які потім розраховують вартісне значення шкоди.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Біолік" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 у справі №904/6744/20 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
14.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та Фізичною особою-підприємцем Гладким Юрієм Михайловичем (страхувальник) укладений договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) АО/4224106, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб - автомобіль марки Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску.
Строк дії договору з 15:00 14.08.2019 до 13.08.2020.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/4224106 встановлений розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшизи - нуль.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
19.03.2020 на території АЗС "Marshal", розташованої на 53-му км траси М-03 Київ-Харків, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаного напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол). В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до примітки ст. 124 КУпАП, особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Отже, на підставі Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складеного по факту ДТП водіями обох транспортних засобів, 19.03.2020, водій а/м Renault Magnum, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 свою вину у скоєнні ДТП визнав, що підтверджується відповідним записом в наведеному повідомленні.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
18.06.2020 власник пошкодженого транспортного засобу АТ "Біолік" звернулося до ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" із заявою про страхове відшкодування.
29.11.2019 позивачем було проведено державну реєстрацію зміни найменування та типу товариства. До 29.11.2019 найменуванням товариства позивача була назва - Публічне акціонерне товариство "Фармстандарт-Біолік" (код ЄДРПОУ 01973452).
Зазначена зміна найменування та типу не є припиненням товариства, передбаченим статтею 104 Цивільного Кодексу України, зокрема злиттям, приєднанням, поділом, виділенням, перетворенням, тому, цивільна правоздатність та дієздатність товариства, після проведення державної реєстрації змін найменування та типу, не припинена та не обмежена.
19.06.2020 ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" за участю власника складено протокол огляду транспортного засобу - автомобіля Renault Master, р/н НОМЕР_2 .
В протоколі зафіксовані наступні пошкодження: грати радіаторів - розлом матеріалу; ліва та права передні фари - розбиті, розсіювання, розломи корпусу; передня панель кузову - розломи матеріалу; капот - деформований з пошкодженням каркасу; ліве та праве передні крила - деформація вторцевих частинок місцях встановлення фар; повітряпровод від повітрязаборнику до повітряного фільтру - зламаний елемент кріплення; додатковий радіатор, система охолодження - деформований дугоподібно; основний радіатор системи охолодження двигуна - деформований дугоподібно; лівий та правий кронштейни, кріплення передніх фар до підсилювачем передніх крил - деформовані; лівий та правий шарніри капоту - деформовані; порушена геометрія отвору капоту.
Протокол огляду транспортного засобу від 19.06.2020 складений ОСОБА_3 , за участю ОСОБА_4
17 липня 2020 року у присутності власника автомобіля марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 проведено огляд транспортного засобу, складено протокол №19947 від наведеної дати. Акт огляду від 17.07.2020 складено ОСОБА_5 та підписаний довіреною особою власника транспортного засобу ОСОБА_4
27.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворитс Ассистанс" на замовлення ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вих. № 19947.
Проведення оцінки доручено оцінювачу Гармідаровій Ю.П. , яка має вищу освіту, кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду Державного майна України МФ №5094 від 19.05.2007, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України 28.08.2013 №10398, підвищення кваліфікації оцінювача МФ7569-ПК від 11.03.2020).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворитс Ассистанс" діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №245/20, виданого Фондом Державного майна України від 03.04.2020 до 03.04.2023.
Відповідно до замовлення ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" за дорученням власника КТЗ, Товариство з обмеженою відповідальністю Експертна компанія "Фаворитс Ассистанс" визначило вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу Renault Master, р/н НОМЕР_2 станом на 19.03.2020.
Як зазначено у Висновку, при виконанні розрахунків були використані витратний та порівняльний підходи. Оцінка виконувалась відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади майна і майнових прав".
Вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Master, р/н НОМЕР_2 , визначена за витратним підходом, складає 48 313,5грн.
Ринкова вартість КТЗ Renault Master, р/н НОМЕР_4 , визначена за порівняльним підходом, може складати 431 932,92грн.
Згідно зі Звітом вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ Renault Master, р/н НОМЕР_2 станом на 19.03.2020 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ: 32 213,67 грн.
Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 17.09.2020 ПАТ "Страхова компанія "Українській страховий стандарт" було складено страховий акт № 10847, за яким страхове відшкодування становить 32 213,67 грн.
Також 17.09.2020 на адресу АТ "Біолік" страховою компанією направлено повідомлення про прийняте рішення по події, яка мала місце 19 березня 2020 року щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 32 213,67 грн. по заявленому страховому випадку.
ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" виплатило страхове відшкодування у розмірі 32 213,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 692 від 17.09.2020.
В подальшому, 06.10.2020 між ФОП Дегтярьовою Т.В. (виконавець) та АТ "Біолік" (замовник) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів №610.
Відповідно до калькуляції відновлювального ремонту №К-02710 від 27.10.2020 згідно з договору №610 від 06.10.2020 вартість відновлювальних робіт ТЗ Renault Master, р/н НОМЕР_2 склала 9 275,00 грн., вартість запчастин (матеріалів) склала 43 106,00 грн., разом 52 381,00 грн.
ФОП Дегтярьовою Т.В. та АТ "Біолік" складено та підписано Акт виконаних робіт №00311-4 від 10.11.2020 на суму 52 381,00 грн., які повністю оплачені відповідно до платіжного доручення №6470 від 10.11.2020.
В Акті виконаних робіт наведено:
- перелік робіт (операцій): фара передня з/в; панель передня з/в; ремонт передньої решітки радіатора; капот з/в; ремонт воздуховоду корпусу повітряного фільтра; бампер передній з/в; захист ДВЗ з/в; рихтувально-відновлювальні роботи по геометрії кузова (переднє праве крило); малярні роботи по капоту на суму 9 275,00 грн.;
- перелік матеріалів (запчастин): панель передня; фіксатор фари; передня ліва фара; передня права фара; капот; андапка передньої решітки на суму 43 106,00 грн.
У зв'язку з наведеним Акціонерне товариство «Біолік» звернулося до суду з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у сумі 20 167,33грн., що складає різницю між призначеною сумою страхового відшкодування (32 213,67 грн.) та вартістю проведених ремонтно-відновлювальних робіт (52 381 грн.).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов'язань:
Деліктне зобов'язання між акціонерним товариством «Біолік» (потерпіла особа (кредитор) та відповідачем, Фізичної особи-підприємця Гладкого Юрія Михайловича (особа, відповідальна за завдані збитки (винна особа, боржник) - із завдання шкоди внаслідок ДТП;
Договірне зобов'язання між Фізичною особою-підприємцем Гладким Юрієм Михайловичем і Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" - за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс № АО/4224106 від 14.08.2019 року).
Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону).
З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).
Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №755/18006/15-ц та від 03.10.2018 по справі №760/15471/15-ц).
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в межах якої Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт", зобов'язане було здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов полісу №АО/4224106 становить 100000,00 грн., франшиза - нуль.
Як встановлено матеріалами справи Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" 17.09.2020 року здійснив платіж згідно з страхового акта № 10847 від 17.09.2020 року на підставі Звіту № 19947 від 27.08.2020 року у розмірі 32 213,67 грн.
Дослідивши наданий позивачем Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19947 від 27.07.2020 року судом апеляційної інстанції встановлено, що оцінювачем Гармідарова Ю.П. під час проведення оцінки матеріального збитку не було досліджено безпосередньо об'єкт експертного дослідження - транспортний засіб.
У розділі ІІ вказаного Звіту вказано, що визначення об'єму відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилось на підставі результатів огляду КТЗ від 17.07.2020 року у присутності власника.
Згідно з Протоколу огляду колісного транспортного засобу № 19947 від 17.07.2020 року акт склав ОСОБА_5 та підписаний довіреною особою власника транспортного засобу ОСОБА_4 .
За приписами статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (пункт 1.4 Методики).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників); відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4 Методики).
Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.
Згідно з пунктом 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.
Відповідно до пункту 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Згідно пункту 59 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.
Разом з тим, наявний у матеріалах справи Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19947 від 27.07.2020 року не містить інформації щодо здійснення саме оцінювачем особистого огляду об'єкту автотоварознавчого дослідження.
З огляду на вказані обставини невідповідності вимогам Методики, суд першої інстанції правильно встановив, що наданий позивачем Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19947 від 27.07.2020 року не відповідає вимогам законодавства України та не є належним доказом у справі, що підтверджує розмір матеріальних збитків.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на прийняті за результатами перегляду справ даної категорії постанови Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, в яких зазначається, що «звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.».
У даному випадку страхове відшкодування встановлюється виходячи із фактичних витрат з відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, р/н НОМЕР_2 на підставі Акту виконаних робіт №00311-4 від 10.11.2020 на суму 52 381,00 грн., складеного та підписаного ФОП Дегтярьовою Т.В. та АТ "Біолік", які повністю оплачені відповідно до платіжного доручення №6470 від 10.11.2020 (призначення платежу: за запчастини та ремонт а/м Renault Master згідно рахунку-фактури № СЧ-00311-4 від 03.11.2020 р. Без ПДВ).
Тому доводи Акціонерного товариства «Біолік», викладені в апеляційні скарзі про належне визначення страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у розмірі 32 213,67 грн. на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19947 від 27.07.2020 року відхиляються, як необґрунтовані.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Колегія суддів встановила, що обставини виконання страховиком відповідача своїх зобов'язань перед позивачем в межах суми страхового відшкодування у розмірі 52 381,00 грн. входить до предмету доказування у даній справі.
За вимогами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1-3 статті 74 ГПК України).
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 236 ГПК України).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження правомірності визначення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" страхового відшкодування за страховим полісом АО/4224106 від 14.08.2019 лише у сумі 32 213,67 грн. та доказів неможливості сплати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" страхового відшкодування у сумі 52 381,00 грн., що не перевищує ліміт страхового відшкодування у страховому полісі № АО/4224106 на відповідача, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача різниці між призначеною сумою страхового відшкодування (32 213,67 грн.) та вартістю проведених ремонтно-відновлювальних робіт (52 381,00 грн.), тобто 20 167,33 грн.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Біолік» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2021 року у справі № 904/6744/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Біолік».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв