вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2021 р. Справа № 904/3950/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Алданової С.О.
Сітайло Л.Г.
представники сторін не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2020 р. (повний текст складено 11.11.2020 р.)
у справі № 904/3950/20 (суддя - Павленко Є.В.)
за позовом Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1) акціонерне товариство "УкрСиббанк"
2) Григоренко Ірина Миколаївна
про стягнення 26 532,75 грн.,-
Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Відділ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк) про стягнення 26 532,75 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 р. матеріали позовної заяви передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування позовних вимог Відділ посилався на те, що вказані грошові кошти були ним перераховані Банку помилково. Спираючись на ст. 1212 ЦК України і вважаючи, що утримання цих коштів Банком є неправомірним, позивач просив стягнути з відповідача заявлену суму.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2020 р. у справі № 904/3950/20 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою перерахування коштів на користь Банку було чинне і не скасоване розпорядження № 52246097/12 від 09.11.2017 р. начальника Відділу. Судом також зазначено, що позивачем не доведено протиправної поведінки в діях державного виконавця, а отже і не доведено безпідставності перерахування відповідачу спірної суми.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відділ звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та направити справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що грошові кошти були помилково перераховані державним виконавцем на користь відповідача, що підтверджується матеріалами справи, проте судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено надані позивачем докази та безпідставно відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Алданова С.О., Сітайло Л.Г., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як підтверджується матеріалами справи, постановою Відділу від 11.09.2017 р. відкрито виконавче провадження № 54654180 з примусового виконання виконавчого листа від 16.10.2015 р. № 333/1696/14-ц, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з Григоренко Ірини Миколаївни на користь ПАТ "УкрСиббанк" 1 484 113,28 грн. заборгованості.
22.04.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Постановою Відділу від 15.09.2016 р. відкрито виконавче провадження № 52246097 з примусового виконання наказу від 14.05.2015 р. № 908/2004/15-г, виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з ФОП Григоренко Ірини Миколаївни на користь ПАТ "ПриватБанк" 42 888,01 грн. заборгованості.
28.12.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення цього виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що при перевірці матеріалів виконавчого провадження № 54654180 ним було встановлено, що стягувач - АТ "УкрСиббанк", згідно з платіжним дорученням № 0014244959 від 19.08.2017 р. сплатив авансовий внесок у розмірі 29 682,27 грн. на депозитний рахунок Відділу, замість авансового рахунку.
В подальшому, головний спеціаліст органу державної виконавчої служби повідомив державного виконавця Басова М.М. про надходження на депозитний рахунок суми 29 682,27 грн. Останній на виписці Державної казначейської служби України проставив дату та підпис: "ознайомлений".
Відповідно до вказаної виписки платником було зазначене АТ "УкрСиббанк", призначення платежу - Аванс. внес. 2 % ОБ відкр. ВП спр. Григоренко І.М. (11373386000), ВЛ № 333/1696/14-ц, Комунарськ. ВДВС м. Запоріж., с/з 09.08.17 заяв. відкр ВП.
Головним спеціалістом Відділу вищевказані кошти було внесено до автоматизованої системи виконавчих проваджень та закріплено за виконавчим провадженням № 52246097, як кошти, що надійшли від Григоренко І.М. , оскільки дані кошти АТ "УкрСиббанк" сплатило на депозитний рахунок позивача замість авансового рахунку.
Державним виконавцем Басовим М.М. на підставі розпорядження від 09.11.2017 р. № 52246097/12 грошові кошти в сумі: 13,80 грн., що надійшли 19.08.2017 р., 29 682,27 грн., що надійшли 19.08.2017 р., 13,80 грн., що надійшли 19.08.2017 р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № 908/2004/15-г, виданого 14.05.2015 р. господарським судом Запорізької області, було перераховано: 26 532,75 грн. на користь Банку, 2 698,38 грн. виконавчий збір, 451,14 грн. витрати виконавчого провадження.
Згідно з платіжним дорученням № 9907 від 13.11.2017 р. грошові кошти в сумі 26 532,75 грн. були перераховані на рахунок Банку. Призначення платежу за даним платіжним дорученням: "Пер. кошти на користь ПАТ КБ "Приват Банк" код ЄДРПОУ 14360570 МФО 313399 рахунок № НОМЕР_1 ".
З метою повернення вказаних коштів, позивач неодноразово направляв відповідачу вимоги щодо повернення помилково перерахованих коштів. Проте зазначені вимоги Відділу були залишені Банком без задоволення.
08.01.2020 р. Відділом на адресу Банку було направлено претензію № 550/4-16.3-34 щодо повернення цих грошових коштів, у відповідь на яку Банк повідомив, що вказані кошти були зараховані у погашення заборгованості клієнта перед банком.
У зв'язку з вищевикладеним позивач на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив суд стягнути з Банка суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 26 532,75 грн.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
За приписами частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 ЦК України.
Пунктом 13 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р., встановлено, що розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону. У разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.
Колегією суддів встановлено, що старшим державним виконавцем Басовим М.М. грошові кошти в розмірі 26 532,75 грн. були перераховані на користь Банку на підставі розпорядження № 52246097/12 від 09.11.2017 р., яке було затверджено начальником відділу державної виконавчої служби Чорноусом Валентином Миколайовичем, тож такі кошти набуто за наявності правових підстав, а тому вони не можуть бути стягнуті відповідно до положень статті ЦК України як безпідставно набуте майно.
Водночас у матеріалах даної справи відсутні докази скасування або визнання недійсним вищевказаного розпорядження, а також ознак протиправної поведінки у таких діях державного виконавця. Разом з цим, особою, яка дійсно збагатилася за рахунок АТ "УкрСиббанк" є Григоренко І.М. , яка фактично не виконала зобов'язання перед АТ КБ "Приватбанк" власними коштами.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позову, є вірним, і доводи скаржника правомірності цього висновку не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2020 р. у справі № 904/3950/20 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2020 р. у справі № 904/3950/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 904/3950/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.06.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді С.О. Алданова
Л.Г. Сітайло