вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2021 р. Справа№ 920/428/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Мельничук О.С.,
представники сторін:
від позивача - Белінський В.І.,
від відповідача - не з'явився,
розглядає апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна»
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2021
про відмову у забезпеченні позову
у справі №920/428/21 (суддя Джепа Ю.А.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна»
до Приватної фірми "Будтехсервіс"
про усунення перешкод у користуванні майном, -
У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватної фірми "Будтехсервіс" про усунення перешкод у користуванні майном.
22.04.2021 року позивач звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/428/21, в якій заявник просить суд забезпечити позов "про усунення перешкод ПФ "Будтехсервіс" у користуванні та розпорядженні майном ТО "КФ "Альянс Україна" нерухомим майном - майстернею з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яке розташовано за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1 та зобов'язання ПФ звільнення нерухомого майна".
Заява позивача обґрунтована тим, що оскільки в зазначеній цивільній справі оскаржується дії відповідача, які перешкоджають законному власнику майна ТОВ «КФ «АЛЬЯНС УКРАЇНА» здійснювати господарську діяльність на території Сумської області, що стало наслідком повного зупинення здійснення господарської діяльності на території Сумської області та нанесення матеріальних збитків позивачу, а також використання майна відповідачем може негативно вплинути на його стан та схоронність, позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони відповідачу користування нерухомим майном-майстерню з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1. При цьому, прохальна частина заяви викладена позивачем наступного змісту:
«забезпечити позов «про усунення перешкод ПФ «Будтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31375354) у користуванні та розпорядженні майном ТО «КФ «Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 41692188) нерухомим майном - майстернею з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яке розташовано за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1 та зобов'язання ПФ звільнення нерухомого майна».
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвала господарського суду міста Києва мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову. Крім того місцевий господарський суд зазначив, що заявник в своїй заяві не вказує яким саме заходом цей позов повинно бути забезпечено в розумінні статті 137 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" засобами електронного зв'яєку звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року у справі №920/428/21 та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник звертає увагу, що станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали, укладений між ТОВ «Прайм Маркетинг Груп» та ТОВ «Комерційна Фірма «Альянс Україна» договір купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Мурзак С.О. 14.08.2020 року за №1419, за яким позивач набув право власності на спірне майно, не визнаний недійсним. Отже користування відповідачем спірним майном, є втручанням у право мирного володіння майном.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року у справі №920/428/21, витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року про відмову у забезпеченні позову у справі №920/428/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс" до Приватної фірми "Будтехсервіс" про усунення перешкод у користуванні майном та призначено розгляд справи на 02.06.2021 року.
01.06.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 02.06.2021 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто вжиття заходу забезпечення пов'язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.
Відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже, питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи положення частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 р.) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019 р.).
Як встановлено судом першої інстанції предметом позовних вимог є вимоги щодо зобов'язання відповідача - Приватну фірму «Будтехсервіс» (вул. Вирівська, буд. 64/1, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 31375354) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Альянс» (вул. Соборна, буд. 114 літ. Е, корпус № 4, с. Софіївська Борщагівська, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 41692188) нерухомим майном - майстернею з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яке розташовано за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1; зобов'язання відповідача - Приватну фірму «Будтехсервіс» (вул. Вирівська, буд. 64/1, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 31375354) звільнити нерухоме майно - майстернею з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яке розташовано за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1.
Втім, як зазначено місцевим господарським судом, у заяві від 21.04.2021 року б/н (вх. № 1826 від 22.04.2021) про вжиття заходів забезпечення позову заявник просить суд забезпечити позов «про усунення перешкод ПФ «Будтехсервіс» (код ЄДРПОУ 31375354) у користуванні та розпорядженні майном ТО «КФ «Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 41692188) нерухомим майном - майстернею з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яке розташовано за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1 та зобов'язання ПФ звільнення нерухомого майна».
Тобто, заявник не вказав яким саме заходом цей позов повинно бути забезпечено в розумінні статті 137 ГПК України.
Разом з тим, в обґрунтуванні необхідності забезпечення позову у цій заяві заявник наводить захід, який належить застосувати, а саме: позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони відповідачу користування нерухомим майном-майстерню з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1.
Таким чином, на думку колегії суддів, такий захід забезпечення позову, як заборона користуватися майном, враховуючи предмет спору у даній справі, є за змістом тотожними задоволенню позовних вимог, а відтак, їх застосування суперечить вимогам частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Всупереч викладеному позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку статей 76-79 ГПК України належними та допустимими доказами наявність обставин, на які він посилається у поданій заяві, зокрема, щодо існування очевидної небезпеки вчинення відповідачем будь-яких дій з метою знищення спірного майна.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та не пливають на правильність вирішення даної справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що, як вже було зазначено доводи апеляційної скарги зокрема стосуються обставин справи, які необхідно встановлювати під час розгляду справи по суті.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, позиція колегії суддів ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна» на ухвалу господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року у справі №920/428/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року у справі №920/428/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 26.04.2021 року по справі №920/428/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.06.2021 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко