46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
20 травня 2021 року м.Тернопіль Справа №921/1/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні технологічні системи», м.Тернопіль
до відповідача: Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», м.Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного концерну «Укроборонпром», м. Київ
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача: Загородній Р.І., довіреність №01/03056023 від 02.03.2021;
Федорейко І.В., директор, Витяг №26207264 від 29.12.2020;
відповідача: Костова Н.З., довіреність №173від 12.08.2020;
третьої особи: Гетта Т.М., довіреність №А-8/2021 від 04.01.2021.
В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами.
Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні технологічні системи», м.Тернопіль звернулося 30.12.2020 (згідно накладної на поштове відправлення №4601602715254) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного науково-технічного підприємства «Промінь», м.Тернопіль, про зобов'язання здійснити нарахування орендної плати за користування державним майном на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 14.08.2019 в розмірі 50 відсотків від розміру, визначеного в договорі, а саме: частини приміщень виробничого корпусу під літерою «В», загальною площею 933,0м2 та частини приміщень виробничого корпусу під літерою «В», загальною площею 283,53м2, що розташовані за адресою: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль починаючи з 12.03.2020 року.
В обґрунтування позову товариство посилається на факт існування між сторонами договірних відносин внаслідок укладення правочину 14.08.2019, відповідно до яких у позивача як орендаря виникли зобов'язання щодо використання орендованого майна та відповідно сплати орендних платежів. Дане нерухоме майно (нежитлові приміщення) товариство отримало в орендне користування з метою розміщення виробництва теплогенераторів, технологічного обладнання та виробів широкого вжитку; позивач є суб'єктом малого підприємництва, який провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах, що підтверджується фінансовою звітністю та штатним розписом. Однак, орендовані приміщення ним не використовуються у зв'язку з:
1) ухиленням Орендодавця від погодження проведення невід'ємних покращень орендованого майна з метою його використання за цільовим призначенням. Такі приміщення знаходяться в незадовільному стані та потребують ремонту, що підтверджується актом приймання-передачі та актом обстеження стану приміщень від 07.07.2020;
2) оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на усій території України з 12.03.2020 запроваджено карантинні обмеження та заборони на здійснення певних видів господарської діяльності, вважає, що на нього розповсюджуються правила щодо зменшення суми орендної плати на 50% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», положення якої визначають, що на період дії карантину нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів, зокрема для юридичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва (п.2 додатку 2 постанови).
Проте відповідач ухиляється від прийняття відповідного рішення про зменшення розміру орендної плати за договором оренди № 1 від 14.08.2019, тому просить суд захистити його порушене право.
На переконання позивача належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача прийняти рішення про нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати, починаючи з 12 березня 2020 року, тобто з моменту запровадження карантину за користування державним майном, що належить до державної власності, а саме: щодо частини приміщень виробничого корпусу (літера «В»), розташованого за адресою: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 38, загальною площею 933,0м2; частини приміщень виробничого корпусу (літера «В»), розташованого за адресою: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 38, загальною площею 283,53м2.
Додатково у відповіді на відзив на позов позивачем зазначено, що Закон України від 16.06.2020 №692-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням корона вірусної хвороби COVID-19», яким внесено зміни до пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, регулює питання зменшення нарахування орендної плати за користування державним майном, з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 №211 (із змінами) і до його відміни (скасування) в установленому порядку, коли впродовж усього часу майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймачем в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони. На думку позивача пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 16.06.2020 №692-1Х) регулює питання нарахування розміру орендної плати за державне майно, що не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймачем в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони, а постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611 регулює розмір орендної плати за державне майно незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні. З цього приводу покликається на відповідні роз'яснення Фонду державного майна України, наведені в листах від 04.08.2020 №10-16-15429, від 13.08.2020 №10-16-16181 та від 12.10.2020 №10-16-20812 щодо відмінностей звільнення орендарів від орендної плати (повністю або частково) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611 та Закону України від 16.06.2020 №692-ІХ.
Також, позивачем заперечуються доводи відповідача про те, що зменшення нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків призведе до збитковості державного підприємства і не покриватиме амортизаційних відрахувань, внаслідок чого підприємство зазнає збитків, вказуючи, що розмір орендної плати не залежить від розміру амортизаційних відрахувань, які орендодавець нараховує на орендовані приміщення, залишає в своєму розпорядженні та відносить до складу інших операційних витрат.
При цьому позивач зауважує, що ним виконуються договірні зобов'язання по сплаті орендної плати, в тому числі по здійсненню страхування орендованого майна та вказує, що товариством не було отримано повідомлення від Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про розірвання в односторонньому порядку договору оренди 14.09.2019.
Заперечення відповідача.
Відповідач згідно поданого відзиву на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечив. Зазначив, що періоди карантинних обмежень Кабінетом Міністрів України регулярно змінювалися як і обмежувальні заходи, спрямовані на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, в тому числі шляхом заборони чи обмеження здійснення окремих видів господарської діяльності. Відзначає, що такі заборони та обмеження на господарську діяльність позивача не поширювалися і позивачем не заперечується такий факт. Водночас, позивачем не надано доказів призупинення господарської діяльності безпосередньо в орендованих виробничих приміщеннях, яке було б пов'язано із встановленим в Україні карантином. Звернув увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 18.04.2020 та Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року №553-ІХ, який набрав чинності 18 квітня 2020 року, передбачають певні умови, за наявності яких залежно від рівня обмежень у користуванні майном орендар має право вимагати зменшення орендної плати (у разі зміни умов господарювання або істотного зменшення можливості користування майном) або вимагати звільнення від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використане у повному обсязі у господарській діяльності.
В той же час Державне підприємство наголошує, що в будь якому випадку покладення на нього обов'язку здійснення нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків, починаючи з 12.03.2020 згідно постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, яка набрала чинності 17.07.2020 та, на яку посилається позивач обґрунтовуючи заявлені вимоги, суперечитиме одному з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Вважає, що задоволення позовних вимог позивача призведе до збитковості діяльності державного підприємства, адже випадку зменшення до 50% суми орендної плати за користування позивачем орендованих виробничих приміщень починаючи з 12.03.2020 така сума орендної плати не буде покривати амортизаційних відрахувань, внаслідок чого підприємство зазнає збитків на загальну суму 14750,78грн (надано розрахунок).
Пояснення третьої особи.
Державний концерн «Укроборонпром» позовні вимоги заперечив. Згідно наданих пояснень зазначив, що пунктом 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року №483 не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, окрім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, тобто істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди). У такому випадку зменшення орендної плати або тимчасове (на період здійснення капітального ремонту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
У зазначеному в позові випадку незадовільний стан орендованого майна існував до підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, а тому вказана норма Порядку №483 (пункт 127) не може бути підставою для зменшення орендної плати, визначеної договором №1 від 14.08.2019.
Також третьою особою звернуто увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не встановлено безумовного звільнення орендаря від сплати орендної плати, а лише передбачено можливість такого звільнення за певних умов. В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року №553-ІХ встановлено, що на час дії карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає згідно з ч.2 ст.286 ГК України, ч.ч.4, 6 ст.762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб. Однак, позивачем не надано доказів істотного зменшення можливості користування майном, а також змін умов господарювання через впровадження карантинних обмежень, що виключає можливість задоволення його вимог.
Щодо тверджень позивача про те, що погодження з Концерном зменшення орендної плати суперечить чинному законодавству та умовам договору оренди від 14.08.2019 зазначено, що ТДНТП «Промінь» відповідно до ст.ст.2, 4, 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Статуту ДК «Укроборонпром» входить до складу державних підприємств оборонно-промислового комплексу, управління державним майном якого здійснює ДК «Укроборонпром», а тому відповідну згоду має надавати Концерн.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву ТОВ «Універсальні технологічні системи» залишено без руху з підстав, визначених п.п.4, 5, 8 ч.3 ст.162 та ч.2 ст.164, ч.1 ст.174 ГПК України; встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали від 11.01.2021 для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Позовну заяву ТОВ «Універсальні технологічні системи» 04.01.2020 автоматизованою системою документообігу розподілено на розгляд судді Стопник С.Г. та, у зв'язку з його перебуванням у відрядженні 05.01.2021 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.01.2021 з урахуванням п.п.2.3.3, 2.3.52. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/1/21, за результатами якого справу розподілено судді Андрусик Н.О. (Протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.01.2021).
Ухвалою суду від 27.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.02.2021, котре неодноразово відкладалося, востаннє на 19.04.2021.
Ухвалою від 16.03.2021 в порядку ст.50 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державний концерн «Укроборонпром», м Київ.
Ухвалою суду від 02.04.2021 задоволено заяву без номеру від 01.04.2021 (вх.№2771 від 01.04.2021) представника Державного концерну «Укроборонпром» Гетти Т.М. про вступ у справу в якості представника третьої особи та надання доступу до електронної справи №921/1/21 в підсистемі «Електронний суд».
В підготовчому засіданні 19.04.2021 судом з власної ініціативи в порядку ст.119 ГПК України продовжено строк для подання пояснень третьої особи по суті спору, про що постановлено ухвалу, котру занесено до протоколу судового засідання, а клопотання ДК «Укроборонпром» про відновлення процесуального строку відхилено, оскільки таке заявлено з пропуском встановленого судом строку для надання пояснень.
Строк здійснення підготовчого провадження у даній справі продовжувався на тридцять днів, до 29.04.2021 включно (ухвала від 06.04.2021).
Ухвалою суду від 19.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.05.2021, в якому оголошувалася перерва до 20.05.2021.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах по суті спору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 20.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
14 серпня 2019 року між Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні технологічні системи» як Орендарем укладено договір оренди №1 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю під розміщення виробництва теплогенераторів, технологічного обладнання та виробів широкого вжитку в строкове, платне користування нерухоме майно держаної власності, що перебуває на балансі Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», загальною площею 1330,43м2, що розташоване у будівлі №38 по вул.Текстильна в м.Тернополі, а саме: 1) частину приміщень першого поверху адміністративно-побутового корпусу (літера «А»), загальною площею 113,9м2; 2) частину приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 933,0м2; 3) частину приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 283,53м2 (п.п.1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 10.1 договору).
Передача майна в оренду здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який підписується сторонами в момент підписання договору (п.п.5.1, 7.1 договору)
У пункті 1.5 договору сторонами визначено, що стан майна на момент укладення договору потребує поточного чи капітального ремонту, що визначається за узгодженим висновком Орендодавця та Орендаря в Акті прийому-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця (п.2.4 договору).
Також, згідно з п.п.5.6, 5.7, 5.10 договору, окрім обов'язку вносити орендну плату та використовувати майно за призначенням, Орендар зобов'язався: 1) своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. Орендар не має права здійснювати капітальний ремонт орендованого майна. У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень; 2) протягом місяця після укладення цього договору обов'язково застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про оцінку, на користь Орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди; 3) нести відповідальність за дотримання правил експлуатації майна, інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.
В свою чергу, Орендодавець, у разі здійснення Орендарем невід'ємних поліпшень орендованого майна, зобов'язався здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень, а також відшкодувати Орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна в межах збільшення вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень у разі розірвання договору оренди з ініціативи чи з вини Орендодавця або суб'єкта, уповноваженого управляти майном. Дана умова договору не поширюється на випадки неналежного виконання обов'язків Орендаря, визначених пунктами 5.1-5.12 договору (п.7.4 договору).
У розділі 3 договору сторонами визначено розмір та умови внесення орендної плати. Так, згідно з п.3.1 договору орендна плата перераховується Орендарем щомісячно у строк на пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується: 30% від суми орендної плати до Державного бюджету, а 70% від суми орендної плати - на рахунок Орендодавця. До 15 числа Орендар зобов'язаний надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця Орендар зобов'язаний проводити звірку взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року 20 421грн 36 коп. за місяць (п.3.2 договору).
Як вбачається з наявного у справі Розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного майна, що є додатком до Порядку погодження Фондом державного майна України, його відділеннями та представництвами розміру плати за оренду державного майна базовий розмір орендної плати за квітень 2019 (оскільки на момент розрахунку невідомий індекс інфляції за перший місяць оренди) встановлено: за оренду частини приміщень адміністративного корпусу під літерою «А» (поз.1-39, 1-40, 1-42, 1-52), площею 113,9м2- у розмірі 5079,64грн; за оренду частини виробничих приміщень під літерою «В» (частина поз.1-1), площею 933,0м2 - у розмірі 12052,49грн та за оренду частини виробничих приміщень під літерою «В» (частина поз.1-1, площею 43,23м2, поз.1-25, частина поз.1-26, площею 27,3м2), площею 283,53м2 - у розмірі 3289,23грн.
Пунктом 3.5 договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.6 договору).
Згідно з п.3.7 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану орендованого майна з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
При цьому пунктом 4.1 договору передбачено, що встановлені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються відповідно до законодавства і в першочерговому порядку використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.
Відповідно до п.4.2 договору поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави. Відновлення орендованого Майна здійснюється Орендарем відповідно до пунктів 5.3, 5.6, 6.2 цього договору (п.4.3 договору).
Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України 25 травня 2018 року №686 (п.4.4 договору).
Даний договір укладено на 35 місяців (з 14.08.2019 по 14.07.2022 включно (п.10.1 договору)).
Також у пункті 10.3 договору сторонами узгоджено, що зміни до умов договору допускається за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються сторонами протягом одного місяця з дати їх письмового подання до розгляду іншою стороною. Договір може бути розірвано Орендодавцем в односторонньому порядку у разі невиконання Орендарем своїх зобов'язань.
Факт передачі приміщень в оренду позивачу підтверджено сторонами Актом приймання-передачі державного окремого індивідуально визначеного майна, складеним 14.08.2019, з якого вбачається перелік майна та його технічний стан на момент передачі. Так, за Актом позивачу передано: частину приміщень першого поверху адміністративно-побутового корпусу під літерою «А» (поз.1-39, пл. 25,0 кв.м. 1-40, пл. 2,10 кв.м.,1-42, пл. 14,0 кв.м., 1-43, пл. 27,7 кв.м., 1-44, пл. 3,30 кв.м., 1-45, пл. 6,60 кв.м., 1-46, пл. 3,30 кв.м., 1-47, пл. 15,80 кв.м., 1-48, пл. 9,10 кв.м., 1-49, пл. 2,20 кв.м., 1-50, пл. 1,20 кв.м., 1-51, пл. 2,20 кв.м., 1-52, пл. 1,30 кв.м.), загальною площею 113,9м2,
частину приміщень виробничого корпусу під літерою «В» (частина поз.1-1), загальною площею 933,0м2 та частину приміщень виробничого корпусу під літерою «В» (частина поз.1-1, площею 43,23м2, поз.1-25, частина поз.1-26, площею 27,3м2), загальною площею 283,53м2 . Також в Акті зазначено, зокрема, що:
- частина приміщень адміністративно-побутового корпусу (літера «А») (поз. 1-39, 1-40, 1-42, 1-52), загальною площею 113,9м2 та частина приміщень виробничого корпусу (літера «В») (частина поз. 1-1), загальною площею 933,0м2, передається в задовільному стані, приміщення потребують поточного ремонту;
- частина приміщень виробничого корпусу (літера «В») (частина поз. 1-1, площею 43,23м2, поз. 1-25, частина поз. 1-26, площею 27,3м2), загальною площею 283,53м2, знаходяться у незадовільному стані, приміщення потребують капітального ремонту.
07.07.2020 року комісією, створеною відповідно до наказу директора ТДНТП "Промінь" № 11 від 03.07.2020 за участю представників Орендодавця та Орендаря проведено обстеження стану орендованого позивачем нерухомого майна, зокрема частини приміщень виробничого корпусу (літера "В") по вул. Текстильна, 38 м. Тернопіль та встановлено, що у зв'язку з погодніми умовами, великою кількістю дощових опадів за зимово-весняний період 2020 року у покрівлі даху над приміщеннями, загальною площею 976м2 збільшилась кількість місць протікання, погіршився стан поверхневого водовідведення дощової води даху, що призвело до затоплення 62% орендованих приміщень; у зв'язку з значним затопленням і затриманням води на поверхні - 70% підлоги орендованої площі замокає, внаслідок чого підтоплено виготовлені біотеплогеператори на площі 233м2 на частині поз.1-1; через протікання даху окремі елементи під дією води піддались корозії у місцях примикання стін до бетонно-цегляної основи; у приміщенні відсутня система опалення; у колонах виробничого корпусу конструктивно передбачено систему водовідведення дощової води, яка протікає (система); у цих колонах встановлено, електричні розподільчі щити, які замокають під дією дощової води, через що існує загроза замикання системи електропостачання та небезпека ураження електричним струмом працівників, які працюють з електроінструментом та зварювальним обладнанням. Комісія дійшла висновку про недопущення руйнування виробничого корпусу та необхідності вжиття заходів по проведенню комплексу ремонтно-будівельних робіт з відновлення конструкції покрівлі виробничого корпусу (літ. "В"), а також встановлення системи опалення.
З метою здійснення підприємницької діяльності відповідно до мети оренди, визначеної в договорі оренди №1, договірні відносини між сторонами передбачали здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна.
На звернення ТОВ «Універсальні технологічні системи» щодо надання згоди на здійснення за власний рахунок невід'ємних поліпшень орендованого державного майна (приміщень виробничого корпусу (літера «В») (частина поз. 1-1), загальною площею 283,53м2) із встановленням інноваційної системи опалення державного підприємства (113,9 кв.м +933,0 кв.м. + 283,3 кв.м.), органом управління державним майном - Державним концерном «Укроборонпром» визнано недоцільним здійснення запропонованих позивачем поліпшень згідно представленого Робочого проекту на загальну суму 6 112,823 тис. грн з ПДВ (лист-відповідь від 13.12.2019 №UOP 13.1.2-10138).
За поясненнями ТОВ «Універсальні технологічні системи», виробнича діяльність в орендованих приміщеннях здійснювалась у вкрай недопустимих мікрокліматичних умовах на робочих місцях, які відзначалися пониженою температурою повітря та підвищеною вологістю, а під час сильних опадів та дощів, регулярно підлога цього корпусу зазнавала затоплень, про що свідчить Акт обстеження стану частини приміщень виробничого корпусу (літера «В»), які розташовані за адресою: м.Тернопіль, вул.Текстильна, 38 та перебувають на балансі Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь».
Оскільки в таких умовах використовувати частину орендованих приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 283,53м2, з моменту укладення договору оренди не вбачалося за можливе і, з незалежних від товариства причин, стан покрівлі над цими орендованими приміщеннями і надалі продовжував погіршуватися, та перебував в аварійному стані, ТОВ «Універсальні технологічні системи» звернулося до Орендодавця з листом від 11.06.2020 №02/06, в якому, спираючись на норми ст.286 ГК України та ст.768 ЦК України, ч. 5 ст.16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" просило зменшити розмір орендної плати за використання нерухомого майна згідно договору оренди №1, зокрема припинити нарахування орендної плати за частину приміщення виробничого корпусу (літера'В»), загальною площею 283,53м2, у зв'язку з їх тимчасовим не використанням, та водночас, вказуючи про зацікавленість у співпраці в питаннях роботи в рамках створення інноваційних проектів генерації, когенерації та конвертації енергії та створенні нових робочих місць.
У листі-відповіді №125 від 16.06.2020 Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» повідомило, що вирішення питання щодо зменшення розміру орендної плати державного майна потребує погодження з Державним концерном «Укроборонпром», зазначивши про скерування відповідного звернення до Концерну. Водночас зазначало про наявність у Товариства заборгованості в сумі 27000грн станом на червень 2020 року.
01.07.2020 ТОВ «Універсальні технологічні системи» вдруге звернулося до Орендодавця з листом №01/07, в якому, посилаючись на пункт 10.3 договору оренди, що регулює питання внесення змін до договору за взаємною згодою сторін та спираючись на аварійний стан покрівлі виробничого корпусу під літ. «В», площею 283,53 кв.м., просив зменшити розмір орендної плати по договору оренди майна № 1 від 14.08.2019 та припинити нарахування плати за вказану частину приміщень.
27.07.2020 позивач втретє звернувся до відповідача з листом № 03/07 «Щодо нарахування орендної плати під час дії карантину», в якому зазначав про неможливість використання приміщень, площею 283,53 кв.м. по причині аварійного стану покрівлі даху, про відсутність інформації щодо надання згоди Концерну на перегляд розміру орендної плати та зменшення орендної плати та посилаючись на постанову КМУ № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» просив здійснити перерахунок орендної плати, починаючи з дати введення карантину та в подальшому здійснювати її нарахування на період карантину по договору оренди державного майна в розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати за користування майном, загальною площею 1216,53 кв.м (за частину приміщень виробничого корпусу (літера «В), загальною площею 933,0м2, та частину приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 283,53м2, які використовуються для розміщення виробництва).
На підтвердження факту віднесення ТОВ «Універсальні технологічні системи» до суб'єкта малого підприємництва до листа було долучено копію фінансової звітності малого підприємства за 1 квартал 2020 року та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а до матеріалів справи долучено Фінансову звітність малого підприємства за грудень 2019 року, за березень 2020 року, за червень 2020 року, за вересень 2020 року, за грудень 2020 року; Звіт про фінансові результати за 2019 рік, за перший квартал 2020 року, за перше півріччя 2020 року, за 9 місяців 2020 року, за 2020 рік; штатний розпис на 2020 рік, затверджений 31.12.2019; штатний розпис на 2021 рік, затверджений 31.12.2020 (а.с.46-54, 94-99).
У листі-відповіді від 17.08.2020 №180 Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» повідомило товариство, що зменшення нарахування орендної плати може бути здійснене шляхом внесення змін до договору оренди, яке може відбутися тільки при погодженні такої зміни уповноваженим органом управління - Державним концерном «Укроборонпром».
Слід відзначити, що 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року на усій території України запроваджено обмежувальні карантинні заходи. Строк дії карантину неодноразово продовжувався згідно постанов Кабінету Міністрів України, зокрема №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1100 від 11.11.2020, якими внесено зміни до постанови №211 від 11.03.2020.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15 липня 2020 року «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Згідно пункту 2 додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 до переліку орендарів, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати віднесено зокрема вітчизняні юридичні особи, що є суб'єктами малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).
ТОВ «Універсальні технологічні системи» вказуючи про те, що оскільки орендна плата за користування нерухомим майном державної власності за договором №1 від 14.08.2019 розрахована відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 №786, а Орендар за договором (позивач у справі) є суб'єктом малого підприємництва, який провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах, відтак є таким, що відноситься до переліку осіб, яким згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 належить зменшити розмір орендної плати на 50 відсотків, починаючи з дати встановлення карантину, і про зазначене, зокрема викладено в листі-зверненні № 03/07 від 27.07.2020.
19.08.2020 позивач повторно звернувся з листом №02.08 до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» з приводу прийняття рішення про нарахування орендної плати за користування орендованим державним майном у розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати з 12 березня 2020 року.
В свою чергу відповідач, вказуючи що з 16 липня 2020 року набув чинності Закон України від 16.06.2020 №692-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням корона вірусної хвороби COVID-19», яким внесено зміни до пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким врегульовано питання зменшення плати за користування нерухомим майном (його частиною) за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони, вважає, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 є підзаконним нормативним актом, який суперечить пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а позивач протягом дії карантинних обмежень здійснював господарську діяльність, зокрема в травні 2020 року, що підтверджено представником Товариства в судових засіданнях, відповідно вказує, що ТОВ «Універсальні технологічні системи» не має права на зменшення плати за користування державним майном.
Проте з такою позицією товариство також не погоджується і вважає, що своєю поведінкою відповідач порушує законні права товариства на зменшення розміру орендної плати у зв"язку з запровадженням карантину, адже ТОВ «Універсальні технологічні системи» є суб'єктом малого підприємництва, який здійснює свою господарську безпосередньо на орендованих виробничих площах, дії відповідача суперечать чинному законодавству України в сфері орендних відносин та умовам договору оренди №1, тому просить суд захистити його порушене право та зобов'язати державне підприємство «Промінь» здійснити нарахування орендної плати за користування державним майном на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 14.08.2019 в розмірі 50 відсотків від розміру, визначеного в договорі, починаючи з 12.03.2020 року.
Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з таких мотивів.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 2 ч. 1 ст.193 ГК України).
Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства на підставі ст. 628 ЦК України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 283 ГК України).
За договором найму (оренди) згідно ст. 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Положеннями ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до договору та вимог ст. 762 ЦК України обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.
Оскільки орендоване майно є державною власністю, то до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди між сторонами) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до п.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон про оренду) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Подібні за змістом положення містяться і у пункті 5.2 договору оренди.
Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди №1 від 14.08.2019 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно держаної власності, що перебуває на балансі Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», загальною площею 1330,43м2, що розташоване у будівлі №38 по вул.Текстильна в м.Тернополі, а саме: 1) частину приміщень першого поверху адміністративно-побутового корпусу (літера «А»), загальною площею 113,9м2; 2) частину приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 933,0м2; 3) частину приміщень виробничого корпусу (літера «В»), загальною площею 283,53м2, що підтверджується Актом прийому-передачі від 14.08.2019. Вказані нежитлові приміщення передані позивачу в оренду з метою розміщення виробництва теплогенераторів, технологічного обладнання та виробів широкого вжитку. Окрім того в Акті від 14.08.2019 сторонами встановлено, що технічний стан переданих в орендне користування позивачу приміщень. У задовільному стані, що потребують поточного ремонту були частина приміщень адміністративно-побутового корпусу (літера «А») (поз. 1-39, 1-40, 1-42, 1-52), загальною площею 113,9м2, та частина приміщень виробничого корпусу (літера «В») (частина поз. 1-1), загальною площею 933,0м2; частина приміщень виробничого корпусу (літера «В») (частина поз. 1-1, площею 43,23м2, поз. 1-25, частина поз. 1-26, площею 27,3м2), загальною площею 283,53м2 передано в орендне користування позивачу у незадовільному стані, що потребували капітального ремонту.
У пункті 3.2 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року 20421грн 36 коп. за місяць (розрахунок міститься в матеріалах справи). При цьому розмір орендної плати за кожну частину орендованих позивачем нежитлових приміщень визначено в розрахунку окремо, зокрема за приміщення, площею 283,53 кв.м. орендна плата становить 3289,23 грн без ПДВ в місяць.
За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір № 1 є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов'язки сторін.
Таким чином, з урахуванням ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на час укладення договору оренду), п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
За змістом ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна (чинного на час укладення договору оренду) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 3.1 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
За приписами Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу № 786 від 4 жовтня 1995 у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, які належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2019 р.) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.
Позивачем орендна плата за договором не сплачується з травня 2020 року, оскільки орендар вважає, що має право на її нарахування у розмірі, що становить 50 % розміру плати, визначеного у договорі з підстав невикористання майна. При цьому посилається на приписи ст.286 ГК України, ч. 4 ст. 762 ЦК України, а також положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова №611), п. 2 якої установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, здійснюється у розмірі, зокрема 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
Оскільки дані норми відповідачем проігноровано, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд враховує, що відповідно до частини другої ст. 286 Господарського кодексу України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Частиною четвертою статті 762 ЦК передбачено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Водночас, для застосування статті 762 ЦК України та зменшення плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.
При цьому, незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.
Натомість при настанні вказаних обставин, які настають вже після укладення договору оренди, належними доказами на підтвердження неможливості використання майна є: сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об'єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо.
Зазначені висновки указані у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 905/1601/17, від 21 травня 2019 року у справі № 920/49/18, від 30 червня 2020 року у справі № 915/1046/19 при розгляді питання щодо звільнення орендаря від плати за весь час користування річчю.
Позивач, в обґрунтування підстав зменшення від орендної плати у період з 12.03.2020 року покликається в тому числі на норму частини четвертої статті 762 ЦК України, стверджуючи, що незалежні від його волі обставини (не надання згоди Концерну на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна виробничого корпусу піл літ. «В», загальною площею 283,53 кв.м. (частина поз. 1-1)) унеможливлюють використання даної частини орендованих приміщень у зв'язку з їх незадовільним технічним станом, що вбачається з акту приймання передачі майна від 14.08.2019, акту обстеження приміщень від 07.07.2020, листів звернень до Орендодавця.
Тобто у даному випадку незалежними від волі орендаря обставинами є незадовільний технічний стан майна, про що сторонами договору визначено в Акті прийому-передачі, а саме щодо частини приміщень виробничого корпусу під літерою «В» (частина поз.1-1, площею 43,23м2, поз.1,25, частина поз.1-26, площею 27,3м2), загальною площею 283,53м2.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Судом з'ясовано, і даний факт підтверджується учасниками справи, що незважаючи на встановлення сторонами договору №1 від 14.08.2019 незадовільного стану орендованих приміщень, площею 283,53м2, котрі потребували капітального ремонту як на дату їх передачі в оренду, так і по даний час, Орендодавець не погодив позивачу здійснення їх ремонту, незважаючи на його неодноразові звернення з цього приводу. Відтак, неможливість використання повивачем частини приміщень, які передані в оренду по договору №1 від 14.08.2019, площею 283,53м2, не залежать від волі ТОВ «Універсальні технологічні системи» і, з огляду на встановлені обставини, за них товариство не може відповідати.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд визнає зазначені доводи обґрунтованими та такими, що не заперечуються відповідачем у справі та третьою особою у справі з приводу неможливості використання Товариством частини нежитлових приміщень виробничого корпусу по причині їх незадовільного стану, оскільки такі підтверджуються наявними у справі матеріалами, відтак, на думку суду існують законні підстави для застосування в цій частині позовних вимог положень ч.4 ст. 762 ЦК України та відповідно існують підстави для здійснення нарахування орендної плати за їх користування в меншому, ніж вказано у договорі оренди розмірі, а саме 50% від розміру 3289,23 грн без ПДВ, встановленого сторонами у Розрахунку плати за перший місяць оренди державного майна.
Разом з тим, такі нарахування підлягають здійсненню з 16.06.2020, тобто з моменту відмови балансоутримувача здійснити їх нарахування (лист позивача від 11.06.2020, який відповідачем отримано та розглянуто), про що свідчить лист-відповідь №125 від 16.06.2020 (а.с. 27). Таким чином, в цій частині позов підлягає до задоволення судом як правомірний.
Крім того, 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин та заборонено, зокрема, до 22.05.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236 дію карантину продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі Постанова №611) установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786, здійснюється у розмірі:
- 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
- 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
У додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, до яких віднесено вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб'єктами малого підприємництва, фізичних осіб, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (п.2 Переліку).
Серед інших підстав, що дають право вимагати зменшення орендної плати за договором №1 від 14.08.2019 за користування частинами приміщень виробничого корпусу під літерою «В», площею 933,0м2 та площею 283,53м2, що розташовані у будівлі №23 по вул.Текстильна, 38 в м.Тернополі, позивачем зазначено обставину їх невикористання через запровадження постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на усій території України з 12.03.2020 карантинних обмежень та заборон на здійснення певних видів господарської діяльності. Позивач, вказуючи, що орендовані приміщення є державним майном, а орендар є суб'єктом малого підприємства, то на нього розповсюджуються правила щодо зменшення суми орендної плати на 50% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020.
З матеріалів справи, зокрема Фінансової звітності малого підприємства за грудень 2019 року, за березень 2020 року, за червень 2020 року, за вересень 2020 року, за грудень 2020 року; Звіут про фінансові результати за 2019 рік, за перший квартал 2020 року, за перше півріччя 2020 року, за 9 місяців 2020 року, за 2020 рік; штатного розпису на 2020 рік, затвердженого 31.12.2019; штатного розпису на 2021 рік, затвердженого 31.12.2020, вбачається, що позивач відповідає вищезазначеним критеріям суб'єкта малого підприємства.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14, відповідно до якого з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.
Даний Закон не передбачав безумовного звільнення орендаря від сплати орендної плати, а передбачав лише можливість такого звільнення за певних умов.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020р. №553-ІХ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-20#Text), який набрав чинності 18 квітня 2020 року, внесено зміни до Цивільного кодексу України з метою конкретизації умов, за яких орендарі мають право на звільнення від сплати орендної плати у відповідності до ч.6 ст.762 ЦК України.
Згідно з Законом №553-ІХ встановлено, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до ч.2 ст. 286 Господарського кодексу України, ч.ч.4 та ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.
Таким чином, залежно від рівня обмежень у користуванні майном орендар:
- має право вимагати зменшення орендної плати (у разі зміни умов господарювання або істотного зменшення можливості користування майном);
- звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використане у повному обсязі.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» №692-IX від 16.06.2020 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692-20#Text), який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої установлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Фонд державного майна України листом №10-16-15429 від 04.08.2020 «Щодо звільнення орендарів від орендної плати» надав роз'яснення щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати, зі змісту яких вбачається, що для прийняття рішення орендодавця на звільнення орендаря від орендної плати необхідно здійснити комісійний огляд об'єкта оренди в порядку, наведеному в листі ФДМ від 30.04.2020 за № 10-16-8306, а саме:
1) перевірити чи поширюються заборони зі здійснення певного виду підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності (цільове призначення), за яким використовується державне майно за договором оренди;
2) якщо так, то орендар звертається із заявою до орендодавця з проханням звільнити такого орендаря від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України.
3) після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об'єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об'єкті оренди, про що складається акт;
4) на підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акту обстеження орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати на період карантину.
Отже, задля реалізації свого права на звільнення від орендної плати, позивачу необхідно було звернутися з відповідною заявою до Орендодавця. Реалізовуючи таке право, як вбачається з наданих позивачем листів-звернень, позивач вимагав зменшити її нарахування.
Водночас, будь яких доказів встановлення у визначеному порядку обстеження орендованого приміщення з метою фіксування доказів призупинення орендарем діяльності на об'єкті оренди та складання відповідного акту суду не надано. Позивач обмежився доводами щодо неможливості використання орендованих приміщень у зв'язку з їх незадовільним станом, необхідності їх капітального ремонту, здійснення якого Орендодавцем не погоджено. Доказів припинення використання орендованого майна у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень до матеріалів справи не долучено, про їх наявність не зазначено, навпаки підтверджено здійснення господарської діяльності в травні 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Позивачем не надано доказів щодо істотного зменшення можливості користування майном, а також змін умов господарювання через впровадження карантинних обмежень; не надано доказів припинення використання орендованих приміщень саме через запровадження карантинних обмежень. У зв'язку з наведеним та відсутністю доказів неможливості в повній мірі використовувати орендоване майно через впровадження карантинних обмежень, вимога позивача в частині зменшення розміру орендної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» не підлягає задоволенню, у зв'язку з недоведеністю умов, за наявності яких законом надається право орендодавцю на зменшення орендної плати на 50%.
Позатим, якщо сторона судового процесу на обґрунтування своїх вимог посилається не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15).
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (таку правову позицію наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором оренди державного нерухомого майна, та у зв'язку із наявністю спору між сторонами договору щодо права орендаря на зменшення розміру орендної плати через відсутність можливості використовувати орендоване майно за призначенням через його незадовільний стан, і такий потребує капітального ремонту, про що сторони спірних орендних правовідносин засвідчили в Акті прийому-передачі об'єктів нерухомості, а також про даний факт вказано в Акті комісійного обстеження стану частини приміщень від 07.07.2020.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з висновків суду про наявність обов'язку у відповідача здійснити нарахування орендної плати у розмірі 50% відсотків від суми встановленої у договорі орендної плати за користування частини приміщень виробничого корпусу під літерою «В», загальною площею 283,53м2, що розташовані за адресою: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль у зв'язку з його незадовільним технічним станом та неможливістю використання за призначенням та з огляду на відмову відповідача здійснити зменшення орендної плати.
Щодо орендованих позивачем виробничих приміщень під літерою «В», загальною площею 933,0м2 суд зазначає, що позивачем не надано документального підтвердження факту неможливості їх використання у господарській діяльності; Актом прийому-передачі даного майна в оренду підтверджено задовільний стан цієї частини приміщень і матеріалами справи дана обставина не спростована. Відтак, в частині позову щодо зменшення орендної плати за користування даними приміщеннями суд відмовляє за необґрунтованістю.
При цьому суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» також вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Доводи відповідача стосовно того, що зменшення нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків призведе до збитковості державного підприємства і не покриватиме амортизаційних відрахувань, внаслідок чого підприємство зазнає збитків, судом оцінюються критично, адже розмір орендної плати не залежить від розміру амортизаційних відрахувань.
Щодо тверджень позивача щодо страхування орендованого державного майна та не отримання Товариством повідомлення про дострокове розірвання договору оренди від 14.08.2019, то судом такі до уваги не беруться, оскільки дані обставини не стосуються предмету заявленого позову.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, судом надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись ст.ст.3, 4, 5, 13, 20, 42, 46, 50, 73, 74, 76-79, 91, 123, 219, 220, 222, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» (м.Тернопіль, вул. Текстильна, 28, ідент. код 14040960) здійснити нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків від розміру, визначеного в договорі оренди №1 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 14 серпня 2019 року, а саме: частини приміщень виробничого корпусу під літерою “В”, загальною площею 283,53м2, що розташовані за адресою: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль (виходячи із розміру 3289,23 грн без ПДВ орендної плати за базовий місяць оренди - квітень 2019 згідно Розрахунку плати оренди державного майна), Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсальні технологічні системи» (м. Тернопіль, вул. Гетьмана П. Орлика,5, ідент. код 36212166), починаючи з 16.06.2020.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 04.06.2021.
Суддя Н.О. Андрусик