Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"01" червня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/225/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (вул. Б. Хмельницького, 35, с. Чопилки, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., 08467, код ЄДРПОУ 43106699; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67) до Селянського (Фермерського) господарства "Тесівське" (с. Тесів, Острозький район, Рівненська область, 35810, код ЄДРПОУ 22575824) про стягнення 81 457 грн 01 коп.
у судове засідання з розгляду справи по суті з'явилися:
- від позивача: Нерода Вікторія Юріївна (ордер серія КС № 651052 від 14.01.2021 року) (в режимі ВКЗ);
- від відповідача: Давидюк Микола Петрович
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 01.06.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск СD-R, серійний номер MAP626X111161902.
29.03.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (далі - позивач, ТОВ «Фірма Ерідон») до Селянського (Фермерського) господарства "Тесівське" (далі - відповідач, СФГ «Тесівське»), у якому позивач просить суд, посилаючись на ст. ст. 9, 11, 16, 258, 509, 526, 530, 543, 549, 550, 551, 553, 554, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 20, 27, 42, 46, 48, 123, 162, 164, 171, 172, 173, 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути з відповідача 81 457 грн 01 коп. (з яких - 47 145 грн 17 коп. - основний борг, 4 437 грн 74 коп. - інфляційні втрати, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 3 748 грн 65 коп. - пеня).
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Фірма Ерідон" посилається на невиконання Селянським (Фермерським) господарством "Тесівське" своїх зобов'язань за Договором поставки № 264/20/64-Т від 05.03.2020 року та додатків до нього в частині повного та своєчасного проведення розрахунків, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість та нараховано штрафні санкції.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 29.03.2021 року справу № 918/225/21 розподілено судді Заголдній Я.В.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/225/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 20.04.2021 року, визначити відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали, запропонувати сторонам:
а) позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 15.04.2021 року включно;
б) встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов суду - 15 днів з дня отримання даної ухвали, одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.
г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.
08.04.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника позивача адвоката Нероди В.Ю. надійшла заява № б/н від 08.04.2021 року про участь у судовому засіданні 20.04.2021 року у режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.04.2021 року задоволено заяву представника ТОВ "Фірма Ерідон" про участь у судовому засіданні по справі № 918/225/21 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", постановлено провести судове засідання 20.04.2021 року по справі № 918/225/21 у Господарському суді Рівненської області із ТОВ "Фірма Ерідон" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника позивача адвоката Нероди В.Ю. (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
14.04.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копій платіжних доручень № 1 від 24.04.2020 року, № 4191185SB від 22.06.2020 року, № 1 від 30.12.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.03.2021 року, зокрема, запропоновано позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 15.04.2021 року включно.
Зважаючи на викладене, позивач подав вищевказані платіжні доручення у строк, встановлений судом, у зв'язку із чим суд долучає їх до матеріалів справи.
20.04.2021 року судом встановлено, що відповідач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/225/21 по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.03.2021 року) 01.04.2021 року за трек-номером 3301311370082.
Відтак 16.04.2021 року є останнім днем для можливого подання відповідачем відзиву на позов у даній справі.
Станом на 20.04.2021 року до господарського суду від СФГ "Тесівське" не надходило відзиву та будь-яких заперечень стосовно позовних вимог.
Однак, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, зважаючи на вірогідність надсилання відповідачем відзиву до суду засобами поштового зв'язку, зважаючи на поштовий перебіг строку на пересилку листів по Україні, суд дійшов висновку про те, що вирішення спору 20.04.2021 року може порушити право відповідача на подання відзиву та заперечень щодо суті спору.
Присутній у судовому засіданні 20.04.2021 в режимі ВКЗ представник позивача заявила усне клопотання про надання їй можливості як представнику ТОВ "Фірма Ерідон" взяти участь у наступному судовому засіданні з розгляду справи № 918/225/21 по суті поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" та вказує при цьому свою електронну пошту: vn.list.info@gmail.com.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.04.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/225/21 по суті на 18.05.2021 року, усне клопотання представника ТОВ "Фірма Ерідон" про участь у судовому засіданні по справі № 918/225/21 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено, постановлено провести судове засідання 18.05.2021 року по справі № 918/225/21 у Господарському суді Рівненської області із ТОВ "Фірма Ерідон" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.court.gov.ua) за участю представника позивача адвоката Нероди В.Ю. (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
18.05.2021 року офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання.
18.05.2021 року судом встановлено, що відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання з розгляду справи по суті, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 22.04.2021 року поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.04.2021 року) за трек-номером 3301311402162.
Як вбачається із клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, адвокат Нікітюк П.М. (який уклав договір із СФГ "Тесівське" 17.05.2021 року) не має можливості забезпечити свою особисту явку у судове засідання 18.05.2021 року у зв'язку із захворюванням, на підставі чого просить суд надати можливість подати відзив на позовну заяву та відкласти судове засідання на іншу дату.
Господарський суд визнав причини неявки представника відповідача у судове засідання 18.05.2021 року поважними, а тому з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов'язками, передбаченими ГПК України, дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті, позаяк спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Присутній у судовому засіданні в режимі ВКЗ представник позивача заявила усне клопотання про надання їй можливості як представнику ТОВ "Фірма Ерідон" взяти участь у наступному судовому засіданні з розгляду справи № 918/225/21 по суті поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, зокрема за допомогою програми "EasyCon" та вказує при цьому свою електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.05.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/225/21 по суті на 01.06.2021 року, усне клопотання представника ТОВ "Фірма Ерідон" про участь у судовому засіданні по справі № 918/225/21 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" задоволено, постановлено провести судове засідання 01.06.2021 року по справі № 918/225/21 у Господарському суді Рівненської області із ТОВ "Фірма Ерідон" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: www.court.gov.ua) за участю представника позивача адвоката Нероди В.Ю. (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
01.06.2021 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив.
01.06.2021 року судом встановлено, що позивач та відповідач забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.
Присутній у судовому засіданні 01.06.2021 року в режимі ВКЗ представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Присутній представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просив суд відмовити у стягненні 4 437 грн 74 коп. - інфляційних втрат, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - 36% процентів за користування товарним кредитом; 3 748 грн 65 коп. - пені.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, виклад правової позиції позивача та відповідача
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
05.03.2020 року між ТОВ «Фірма Ерідон» (іменоване далі - постачальник) в особі представників Лисого Івана Петровича, який діє на підставі довіреності № 2222 від 16.09.2019 року та Соколюка Володимира Олександровича, який діє на підставі довіреності № 05/02/2020-100 від 05.02.2020 року, які можуть діяти як спільно так і незалежно один від одного, з однієї сторони, та СФГ «Тесівське» (іменовані далі - покупець) в особі директора Давидюка Миколи Петровича, який діє відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з іншої сторони, уклали договір поставки № 264/20/64-Т (надалі - Договір) (том 1, а.с. 16-21).
У відповідності до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах цього Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - «товар»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід'ємною частиною. (п. 1.2. Договору).
Як встановлено судом, ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро) зазначається у Додатках до цього Договору. (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 2.3. Договору загальна вартість товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. Договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.
Умови оплати сторони Договору узгодили у розділі 3.
Так, у п. 3.1. Договору сторони зафіксували, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором та Додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка Товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати Товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 3.2. Договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі - «курс Міжбанку»). Для визначення «курсу Міжбанку» Сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - «Джерело курсу іноземних валют»).
На підставі п. 3.3. Договору оплата Товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється Покупцем на підставі Рахунку на оплату, сформованого Постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. Договору. Термін дії Рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено Сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених Рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється Постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Оплата Товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється Покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього Договору.
У відповідності до п. 3.4. Договору оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами, зазначеними в Рахунку на оплату. У разі недотримання Покупцем строків оплати Товару, встановлених Рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору, на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Оформлення видаткових накладних на Товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2. цього Договору.
У розділах 4 та 5 Договору сторони узгодили умови щодо якості товару, а також умови поставки та приймання товару.
Розділ 6 Договору регулює питання відповідальності сторін.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2 Договору за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності, встановленої п.6.1 цього Договору Покупець: за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.
У разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь. Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені). (п. 6.7. Договору).
Згідно з п. 6.8. Договору сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (Трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього Договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Як вбачається із п. 9.2. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Судом встановлено, що Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності Договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач 05.03.2020 року уклали додаток № 264/20/64-Т/01-ззр до Договору поставки, у якому обумовили поставку товару на загальну суму включаючи ПДВ - 97 054 грн 74 коп. (том 1, а.с.22-23).
У відповідності до п. 3 даного Додатку від 05.03.2020 року оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору у наступному порядку: 100, 00 % від загальної вартості Товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 11.11.2020 року.
Сторони узгодили між собою, та зафіксували у п. 4 Додатку, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо отриманого товару за Додатком від 05.03.2020 року на строк більше 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст.. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.
Цей додаток є невід'ємною частиною Договору поставки № 264/20/64-Т від 05.03.2020 року.
Судом встановлено, що на підставі Додатку від 05.03.2020 року до Договору для покупця було поставлено товари згідно з видатковими накладними:
- № 13151 від 20.03.2020 року на суму 41 736 грн 66 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 44);
- № 17630 від 30.03.3030 року на суму 67 774 грн 92 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 46).
ТОВ «Фірма Ерідон» у позовній заяві вказує, що СФГ «Тесівське» здійснило оплату товару згідно з Додатком від 05.03.2020 року на загальну суму 62 366 грн 41 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 1 від 30.12.2020 року на суму 22 366 грн 41 коп. (том 1, а.с. 59),
- № 1 від 03.03.2021 року на суму 40 000 грн 00 коп. (том 1, а.с. 60).
Підставою для звернення до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення 47 145 грн 17 коп. основної заборгованості за Договором, що виникла у зв'язку із неповною оплатою заборгованості за додатком № 264/20/64-Т/01-ззр до Договору поставки, а також пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві визнає позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 47 145 грн 17 коп., однак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 4 437 грн 74 коп. - інфляційних втрат, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом та 3 748 грн 65 коп. - пені.
Так, відповідач, посилаючись на п. п. 2.1, 2.2., 2.3., 3.2 Договору звертає увагу, що сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем здійснюється у національній валюті України, виходячи із курсу продажу долара США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару.
Також відповідач у відзиві вказує, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом Договору, індексації не підлягає, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Відтак, на переконання відповідача, інфляційні втрати у даному спорі стягненню не підлягають.
Щодо стягнення 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних, 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом та 3 748 грн 65 коп. - пені, які на переконання відповідача є штрафними санкціями, СФГ "Тесівське" просить суд відмовити, оскільки вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отримання відповідачем продукції за видатковими накладними № 13151 від 20.03.2020 року на суму 41 736 грн 66 коп. та № 17630 від 30.03.3030 року на суму 67 774 грн 92 коп. на підставі Додатку від 05.03.2020 року без заперечень на склад, свідчить про вчинення відповідачем дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції на виконання договірних зобов'язань за Договором.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.
Сторони Договору на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 3 Додатку, що оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору у наступному порядку: 100, 00 % від загальної вартості Товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 11.11.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
СФГ «Тесівське» визнає, що здійснило оплату товару згідно за Додатком від 05.03.2020 року частково на загальну суму 62 366 грн 41 коп. згідно з платіжними дорученнями № 1 від 30.12.2020 року на суму 22 366 грн 41 коп. та № 1 від 03.03.2021 року на суму 40 000 грн 00 коп.
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, судом встановлено, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.
У відзиві відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 47 145 грн 17 коп. у повному обсязі.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні господарський суд дійшов висновку, що підлягає стягненню із відповідача 47 145 грн 17 коп. основного боргу у повному обсязі.
Крім того, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 4 437 грн 74 коп. - інфляційні втрати, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 3 748 грн 65 коп. - пеня.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на підставі Додатку від 05.03.2020 року до Договору на загальну суму 109 511 грн 58 коп., а СФГ «Тесівське» здійснило оплату товару із простроченням на загальну суму 62 366 грн 41 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 30.12.2020 року на суму 22 366 грн 41 коп. та № 1 від 03.03.2021 року на суму 40 000 грн 00 коп..
Судом встановлено, що відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог про стягнення 4 437 грн 74 коп. інфляційних втрат, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних, 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом та 3 748 грн 65 коп. - пені, які на переконання відповідача є штрафними санкціями.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 року зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. п. 6.1., 6.2 Договору, що за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору. Крім відповідальності, встановленої п.6.1 цього Договору Покупець: за несвоєчасну оплату Товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.
Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач нарахував відповідачеві пеню за період прострочення платежу із 12.11.2020 року по 18.03.2021 року у загальному розмірі 3 748 грн 65 коп.
Судом перевірено розрахунки пені долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними, та обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 3 748 грн 65 коп.
Розрахунок пені, який здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.
При цьому господарський суд не бере до уваги вимогу відповідача про застосування до даного спору ст. 233 Господарського кодексу України та зменшення розміру штрафних санкцій виходячи з такого.
Відповідач просить суд зменшити належні до сплати штрафні санкції у вигляді 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 3 748 грн 65 коп. - пені оскільки вони є, на думку відповідача, надмірно великі порівняно із збитками кредитора та з урахуванням повної сплати боржником основного зобов'язання та майнового стану сторін.
Враховуючи часткову сплату боржником основного зобов'язання, судом встановлено, що відповідач допустив 125 днів прострочення зі сплати основного боргу за Додатком від 05.03.2020 року
Відповідачем не наведено належними та допустимими доказами, що штрафні санкції у розмірі 3 748 грн 65 коп. у вигляді пені є надмірно великі порівняно із збитками кредитора та те, що на застосування до відповідача штрафних санкцій впливає його майновий стан.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення за Договором пені у розмірі 3 748 грн 65 коп.
При цьому судом встановлено, що згідно з п. 6.7. Договору у разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати Товару у відповідності до умов цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Зважаючи на те, що сторони узгодили між собою, що компенсаційний платіж у розмірі 48 % не відноситься до штрафних санкцій, у господарського суду відсутня можливість зменшення вказаного розміру відсотків річних за прострочення платежу на вимогу відповідача.
Судом перевірено розрахунки компенсаційного платежу у розмірі 48 % річних нарахованого позивачем згідно з п. 6.7. Договору, які долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення за Договором 48 % річних у розмірі 14 928 грн 83 коп.
Сторони узгодили між собою, та зафіксували у п. 4 Додатку, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо отриманого товару за Додатком від 05.03.2020 року на строк більше 15 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних, нарахованих на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли Товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого Товару.
Судом перевірено розрахунки плати за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних, які долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останні є арифметично вірними, та обґрунтований розмір стягнення з відповідача плати за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних становить 11 196 грн 62 коп.
Плата за користування товарним кредитом не відноситься до штрафних санкцій, відтак у господарського суду відсутня можливість зменшення вказаного розміру відсотків річних за прострочення платежу на вимогу відповідача.
Оскільки сторони, укладаючи 05.03.2020 року Додаток до Договору, погодили відповідальність за несвоєчасну оплату за отриманий товар у вигляді 36 % річних, то вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування товарним кредитом у розмірі 36 % річних підлягають задоволенню.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат долучений позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу та встановлено, що останній не є арифметично вірними, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача інфляційних втрат становить 5 239 грн 21 коп.
Розрахунок інфляційних втрат, які здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.
Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 4 437 грн 74 коп. інфляційних втрат, господарський суд задовольняє вимогу ТОВ "Фірма Ерідон" та не виходячи за межі позовних вимог та періоду, визначеного позивачем (з 12.11.2020 року по 18.03.2021 року) ухвалює стягнути з СФГ "Тесівське" 4 437 грн 74 коп. інфляційних втрат.
При цьому господарський суд не бере до увагу аргументи відповідача про те, що у даному випадку інфляційні втрати не підлягають стягненню, адже має місце порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, виходячи з такого.
У відповідності до п. 3 Додатку від 05.03.2020 року оплата повної вартості Товару, який постачається на умовах цього Додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. Договору у наступному порядку: 100, 00 % від загальної вартості Товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 11.11.2020 року.
Відповідно до п. 3.2. Договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті Покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати Товару (надалі - «курс Міжбанку»). Для визначення «курсу Міжбанку» Сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього Договору (надалі - «Джерело курсу іноземних валют»).
Згідно з п. 2 Додатку загальна вартість товару за цим додатком включаючи ПДВ становить 97 054 грн 74 коп.
На підставі Додатку від 05.03.2020 року до Договору для покупця було поставлено товари на загальну суму 109 511 грн 58 коп. згідно з видатковими накладними:
- № 13151 від 20.03.2020 року на суму 41 736 грн 66 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 44);
- № 17630 від 30.03.3030 року на суму 67 774 грн 92 коп. з ПДВ (том 1, а.с. 46).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов'язання визначено у видаткових накладних у національній валюті гривні з ПДВ та відповідач зобов'язався сплатити суму боргу із відстроченням платежу до 11.11.2020 року, прострочив оплату основного боргу на 125 днів, відтак підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем із договору поставки та на суму основного боргу нараховуються інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання за укладеним із позивачем правочином порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору поставки, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Суд на підставі доказів, наданих позивачем та відповідачем, встановив факт перебування сторін у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи визнання позову відповідачем у частині стягнення основного боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та про стягнення з відповідача на користь позивача 81 457 грн 01 коп. (з яких - 47 145 грн 17 коп. - основний борг, 4 437 грн 74 коп. - інфляційні втрати, 14 928 грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 3 748 грн 65 коп. - пеня).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів у сумі 81 457 грн 01 коп.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 81 457 грн 01 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 270 грн 00 коп.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі 2 270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 599228 від 24.03.2021 року (том 1, а.с. 14).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 81 457 грн 01 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 2 270 грн 00 коп., який покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Тесівське" (с. Тесів, Острозький район, Рівненська область, 35810, код ЄДРПОУ 22575824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (вул. Б. Хмельницького, 35, с. Чопилки, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., 08467, код ЄДРПОУ 43106699; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67) 81 457 (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн 01 коп. (з яких - 47 145 (сорок сім тисяч сто сорок п'ять) грн 17 коп. - основний борг, 4 437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) грн 74 коп. - інфляційні втрати, 14 928 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн 83 коп. - 48 % річних; 11 196 (одинадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн 62 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн 65 коп. - пеня).
3. Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Тесівське" (с. Тесів, Острозький район, Рівненська область, 35810, код ЄДРПОУ 22575824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (вул. Б. Хмельницького, 35, с. Чопилки, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., 08467, код ЄДРПОУ 43106699; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67; поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 67) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2021 року.
Суддя Заголдна Я.В.