04 червня 2021 р. Справа № 520/17461/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 02.02.21 по справі № 520/17461/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи, вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, тривалістю 5 років, а саме: роботу на посаді юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві Орджонікідзевського району м. Харкова тривалістю 05 місяців 22 дні; роботу на посаді юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві № 2 Московського району м. Харкова тривалістю 02 роки 04 місяці 28 днів; роботу на посадах державного інспектора праці-провідного спеціаліста, головного спеціаліста Управління праці та зайнятості населення Харківської обласної державної адміністрації тривалістю 02 роки 01 місяць, 10 днів та навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю 01 рік 05 міс;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з розміру 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 28 серпня 2020 року, з виплатою недоотриманих сум щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непризначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж на посадах: з 22.11.1993 по 15.07.1994 - юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві Орджонікідзевського району м. Харкова тривалістю 05 місяців 22 дні, з 19.07.1994 по 16.12.1996 - юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві № 2 Московського району м. Харкова тривалістю 02 роки 04 місяці 28 днів; з 17.12.1996 по 26.01.1999 - державного інспектора праці-провідного спеціаліста, головного спеціаліста Управління праці та зайнятості населення Харківської обласної державної адміністрації тривалістю 02 роки 01 місяць, 10 днів та навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського тривалістю 1 рік 5 місяці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розміру 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 28.08.2020, з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 840 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням доказів, наданих відповідачем.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що період роботи ОСОБА_1 з 25.11.1993 по 15.07.1994, з 19.07.1994 по 16.12.1996. з 17.12.1996 по 26.01.1999 не зараховані пенсійним органом до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, оскільки такий стаж не передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-УШ для зарахування до суддівського стажу. Просив врахувати, що щомісячне довічне грошове утримання судді ОСОБА_1 обчислене та виплачується відповідно до чинного законодавства України.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 27.11.2001 за № 1151/2001 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Харківської області строком на п'ять років.
Наказом голови господарського суду Харківської області від 04.12.2001 за № 280-к ОСОБА_1 зараховано до штату Господарського суду Харківської області.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 14.12.2006 за № 471-У ОСОБА_1 обрано суддею Господарського суду Харківської області безстроково.
26.07.2018 позивач пройшла кваліфікаційне оцінювання суддів і рішенням ВККСУ визнана такою, що відповідаю займаній посаді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.08.2020 за № 2453/0/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та відраховано 27 серпня 2020 року.
Відповідно до довідки Господарського суду Харківської області № 133 від 27.08.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 118237,50 грн, у тому числі: посадовий оклад - 78825,00 грн, доплата за вислугу років - 39412,50 грн.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Господарським судом Харківської області за № 28 від 28.08.2020, тривалість стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання складає 25 років 01 місяць 23 дні, з яких: 1 р. 05 м. - навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського (01.09.1985-29.06.1988), 05 м. 22 д. - Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Орджонекідзевського району м. Харкова, юрисконсульт (22.11.1993-15.07.1994), 2 р. 04 м. 28 д. - Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2 Московського району м. Харкова, юрисконсульт (19.07.1994-16.12.1996), 2 р. 01 м. 10 дн. - Управління праці та зайнятості населення Харківської обласної державної адміністрації, державний інспектор праці - провідний спеціаліст, головний спеціаліст (17.12.1996-26.01.1999), 18 р. 08 м. 23 д. - суддя Господарського суду Харківської області (04.12.2001-27.08.2020).
04.09.2020 позивач звернувся з заявою до Пенсійного фонду України про призначення довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 204750007381 від 11.09.2020 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 28.08.2020 у розмірі 50 відсотків грошової винагороди.
Згідно з протоколом призначення довічного грошового утримання позивачці зараховано стаж роботи, що дає право на щомісячне грошове утримання судді з 04.12.2001 - 31.07.2020, 18 років 7 місяців 28 днів.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, зазначаючи, що до її стажу роботи, який дає право на щомісячне грошове утримання, підлягає зарахуванню період роботи, вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення судді, тривалістю 5 років, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням приписів чинного законодавства загальний стаж, який надає позивачу право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці складає 25 роки 01 місяців та 23 дні, а розмір довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці повинен дорівнювати 60 відсоткам суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з урахуванням такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” № 1402-VIII (далі по тексту - Закон № 1402-VIII ) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII “Про статус суддів” та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”.
За приписами частини четвертої статті 43 Закону України “Про статус суддів” зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 31 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” (чинної на час призначення позивача на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що для захисту порушених прав позивача до загального стажу ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, має бути враховано крім стажу роботи на посаді судді, який дорівнює 18 рокам 8 місяцям та 23 дням, половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - 1 роки 5 місяці.
Вказана позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2019 у справі № 428/3117/17, від 18.06.2020 у справі № 498/337/17, від 10.09.2020 у справі № 537/2849/17, зазначених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів також зауважує на те, що частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII “Про статус суддів” особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), Законами України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР), "Про господарські суди" (1142-12) та іншими законами України.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про господарські суди» (в редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді) право на зайняття посади судді господарського суду області має громадянин України, який має стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років.
Так, долученою до матеріалів справи копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що вона працювала на посадах: з 22.11.1993 по15.07.1994 - юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві Орджонікідзевського району м. Харкова тривалістю 05 місяців 22 дні, з 19.07.1994 по 16.12.1996 - юрисконсульта у Виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві № 2 Московського району м. Харкова тривалістю 02 роки 04 місяці 28 днів; з 17.12.1996 по 26.01.1999 - державного інспектора праці-провідного спеціаліста, головного спеціаліста Управління праці та зайнятості населення Харківської обласної державної адміністрації тривалістю 02 роки 01 місяць 10 днів.
Враховуючи викладене вище, висновок суду першої інстанції про те, що загальний стаж, який надає позивачу право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці складає 25 роки 01 місяців та 23 дні, є правомірним.
Частиною 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже, розмір довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці повинен дорівнювати 60 відсоткам суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 по справі № 520/17461/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін