ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення позову до подання позовної заяви
04 червня 2021 року м. Київ № 640/15456/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення адміністративного позову, поданої, у відповідності до п. 1 ч. 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до подання позовної заяви, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі також - АТ «Українська залізниця») із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій зазначає про те, що АТ «Українська залізниця» має намір звернутись у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - Відділ) щодо визнання протиправними та скасування постанов Відділу від 06 травня 2021 року, прийнятих у межах виконавчого провадження (далі - ВП) № 65323614, в подальшому об'єднаного у зведене виконавче провадження ЗВП № 65365075, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.
При цьому у поданій заяві АТ «Українська залізниця» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1. Зупинення дії постанов Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів АТ «Укрзалізниця» від 06 травня 2021 року, а також постанови від 06 травня 2021 року про стягнення виконавчого збору, що винесені в рамках виконавчого провадження ВП №65323614, що входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 65365075.
2. Заборони будь-яким банківським та фінансовим установам вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів АТ «Укрзалізниця», та виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 травня 2021 року про арешт коштів боржника, винесеної в рамках виконавчого провадження ВП № 65323614, що входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 65365075.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно зі статтею 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділу знаходиться виконавче провадження ВП № 65323614, відкрите на підставі наказу № 910/21454/17 за позовом ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., виданого Господарським судом міста Києва 21 грудня 2020 року, на виконання рішення суду по вказаній справі, про стягнення з АТ «Українська залізниця» заборгованості по кредиту 12 500 000, 00 дол. США, пені за прострочення сплати кредиту 87 434 586, 33 грн., 3% річних по тілу кредиту 3 045 263, 43 грн., 3% річних за прострочення сплати відсотків 127, 17 грн. та судового збору в розмірі 221 352, 00 грн.
В подальшому, 06 травня 2021 року у межах зазначеного виконавчого провадження Відділом винесено постанову про арешт коштів АТ «Українська залізниця».
Крім того, постановою від 06 травня 2021 року з АТ «Українська залізниця» стягнуто виконавчий збір.
07 травня 2021 року постановою № 65323614 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, виконавчі провадження за № 65323614 та № 65352293 об'єднані у зведене виконавче провадження ЗВП № 65365075.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами з примусового виконання рішень, в тому числі є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Отже, у результаті вжитих Відділом заходів з примусового виконання наказу суду по справі № 910/21454/17 може бути звернено стягнення на кошти та майно АТ «Укрзалізниця».
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, на державного виконавця відповідно до чинного законодавства покладається обов'язок дотримання способу та порядку примусового виконання судового рішення відповідно до виконавчого документа та закону.
Державний виконавець позбавлений права самостійно обирати моделі поведінки при виконанні судових рішень, якщо те чи інше право щодо вчинення виконавчих дій прямо передбачено законодавством.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року по справі № 757/10733/21-к, задоволено клопотання старшого групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42019000000001331, шляхом заборони здійснювати перерахування та/або списання та/або стягнення грошових коштів або будь-які інші фінансові операції за кредитними договорами, укладеними між ДТГО «Південно-Західна залізниця», ДП «Південна залізниця», правонаступником яких є АТ «Українська залізниця», та ПАТ «Промінвестбанк» на користь компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., будь-яких інших осіб, органами ДВС, будь-якими іншими особами будь-яких сум за будь-якими судовими рішеннями та/або рішеннями будь-яких органів та/або кредитними договорами, на грошові кошти АТ «Укрзалізниця», які знаходяться на розрахункових та поточних рахунках, відкритих у банківських установах.
Вказана ухвала підлягає негайному виконанню в день її прийняття.
Водночас, відповідно до ч. 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
З наведеного вище вбачається, що встановлена Печерським районним судом міста Києва заборона здійснювати стягнення грошових коштів з АТ «Українська залізниця» на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., розповсюджується на всі виконавчі дії, в тому числі, і на стягнення виконавчого збору та накладення арешту чи списання грошових коштів в рамках виконавчого провадження ВП № 65323614, в подальшому об'єднаного у зведене виконавче провадження.
Отже, вчинення Відділом відповідних виконавчих дій під час дії наведеної вище ухвали Печерського районного суду міста Києва, має ознаки явної протиправності, що свідчить про наявність самостійних підстав для вжиття судом заходів безбезпечення адміністративного позову, про які зазначає АТ «Українська залізниця».
Крім того, такі дії Відділу можуть призвести до покладення на АТ «Укрзалізниця» додаткового фінансового тягара у вигляді стягнення грошової суми у великому розмірі, що свідчить про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може бути істотно ускладненим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, що також свідчить про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову, визначених КАС України.
Також з матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2021 року АТ «Українська залізниця» подано до Відділу клопотання, відповідно до якого Відділ проінформовано про наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року по справі № 757/10733/21-к, та в якому товариство просило скасувати постанову про арешт коштів Боржника від 06 травня 2021 року.
Проте, станом на день прийняття даного судового рішення у суду відсутні докази розгляду такого клопотання Відділом.
Таким чином, з метою захисту інтересів АТ «Українська залізниця», слід вжити заходів до забезпечення позовної заяви, які полягають в зупиненні дії постанов від 06 травня 2021 року про арешт коштів АТ «Українська залізниця» та стягнення виконавчого збору, а також заборонити банківським установам виконувати постанову про арешт коштів АТ «Українська залізниця» від 06 травня 2021 року.
Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
В контексті наведеного, на переконання суду, встановлення таких заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову, є співмірним з ним та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Таким чином, розглянувши подану позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає, що заява АТ «Українська залізниця» підлягає задоволенню.
Щодо питання юрисдикції адміністративного суду, необхідно зазначає наступне.
Як зазначалось вище, на виконанні у Відділу знаходиться зведене виконавче провадження № 65365075, до складу якого входить також виконавче провадження №65323614, в рамках якого накладено арешт на грошові кошти АТ «Українська залізниця», в тому числі, і на суму виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Такої ж позиції щодо оскарження дій органів Державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору, дотримується і Велика Палата Верховного Суду (Постанови від 06 червня 2018 року по справі № 921/16/14-г/15 та від 03 квітня 2019 року у справі №370/1034/15-ц).
Відповідно до статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Підсумовуючи вищевикладене, вбачається, що АТ «Українська залізниця» має право на вжиття заходів забезпечення позову у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд,
Заяву акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
До набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду адміністративної справи по суті:
- зупинити дію постанов Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів акціонерного товариства «Українська залізниця» від 06 травня 2021 року, а також постанови від 06 травня 2021 року про стягнення виконавчого збору, що винесені в рамках виконавчого провадження № 65323614, що входить до складу зведеного виконавчого провадження №65365075;
- заборонити будь-яким банківським та фінансовим установам вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів акціонерного товариства «Українська залізниця», та виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 травня 2021 року про арешт коштів боржника, винесеної в рамках виконавчого провадження № 65323614, що входить до складу зведеного виконавчого провадження № 65365075.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.
Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», у строк до 05 червня 2024 року.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815), а боржником - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13).
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов