ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
04 червня 2021 року справа №640/4633/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ»)
доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС)
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2020 року №0003300409
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправним застосування до нього штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, у зв'язку із тим, що податкові накладні від 31 грудня 2018 року №5, від 31 липня 2018 року №4 та від 30 червня 2019 року №29 фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування. Тому ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» не може бути притягнуто до відповідальності за реєстрацію податкових накладних на підставі пункту 1201 статті 1201 Податкового кодексу України.
Ухвалою від 04 березня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №640/4633/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафу. Крім того, відповідач звертає увагу, що позивач не заперечує реєстрацію податкових накладних з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відповідач вказує, що у графі 8 спірних податкових накладних не зазначено код ставки або зазначено код ставки 20, що вказує що податкові накладні складені по постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Позивач надав відповідь на відзив додатково вказав, що податкові накладні фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені для операцій, які звільнені від оподаткування , що унеможливлює притягнення до відповідальності відповідно до пункту 1201 статті 1201 Податкового кодексу України.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 08 січня 2020 року №0003300409 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 1201 статті 1201 Податкового кодексу України до ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 158 264,66 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 15 826,46 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 27 грудня 2019 року №12372/26-15-09-2/39460216 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки. Відповідальність платника передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а саме:
податкова накладна від 31 грудня 2018 року №25 зареєстрована 24 січня 2019 року з порушенням на 9 календарних днів;
податкова накладна від 31 липня 2018 року №4 зареєстрована 20 серпня 2018 року з порушенням на 5 календарних днів;
податкова накладна від 30 червня 2019 року №29 зареєстрована 22 липня 2019 року з порушенням на 7 календарних днів;
податкова накладна від 30 червня 2019 року №28 зареєстрована 30 червня 2019 року з порушенням на 1 календарний день.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як зафіксовано перевіркою, позивач порушив граничний строк реєстрації податкових накладних згідно переліку, зазначеному в акті перевірки, тривалість затримки до 10 днів.
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Системний аналіз статті 201 та пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України вказує, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України необхідна наявність двох обов'язкових умов: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17, від 03 березня 2020 року у справі №280/1039/19.
Згідно з пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
Позивач вважає, що податкові накладні, відображені в акті перевірки фактично не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Суд на підставі наявних у справі доказів встановив такі обставини:
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 грудня 2018 року №25, до зведеної податкової накладної з ознакою « 1» та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 цей розрахунок прийнято та доставлено 24 січня 2019 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31 липня 2018 року №4, до зведеної податкової накладної без ознаки та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 цей розрахунок прийнято та доставлено 28 серпня 2018 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало податкову накладну від 30 червня 2019 року №29, зведена податкова накладна з ознакою « 1» та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини за ознакою « 09»; згідно з квитанцією №1 ця податкова накладна прийнята та доставлена 22 липня 2019 року;
ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» виписало податкову накладну від 30 червня 2019 року №28, без будь-яких позначень та ознак; згідно з квитанцією №1 ця податкова накладна прийнята та доставлена 16 липня 2019 року.
Разом із тим, як свідчить зміст вказаних документів, вони не містять інформації про здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, зокрема у податкових накладних у графі 9 не зазначений код відповідної пільги з податку на додану вартість.
Отже, суд вважає, що позивач не довів, що згадані вище розрахунки коригування та податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, суд приходить висновку, що ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, а тому вважає накладення штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08 січня 2020 року №0003300409 правомірним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ЗАХІДВТОРЛОМ» задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДВТОРЛОМ» (01010, м. Київ, вул. Левандовска, 3, літ. В; ідентифікаційний код 39460216);
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267).
Суддя В.А. Кузьменко