ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення заяви
04 червня 2021 року м. Київ № 640/26339/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та постановлення окремої ухвали в адміністративній справі №640/26339/20 за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та постановлення окремої ухвали в адміністративній справі №640/26339/20 за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу невиконання рішення суду у справі №640/26339/20;
- постановити окрему ухвалу, вирішивши питання про притягнення винуватих осіб до відповідальності та усунення прав ОСОБА_1 невиконанням рішення суду по справі №640/26339/20.
Підставою для звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаною заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства є, за твердженнями останнього невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі №640/26339/20, яким його позовні вимоги задоволені.
Розглянувши вказану заяву позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Тобто, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.
Так, у відповідності до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі №640/26339/20, яке набрало законної сили 27 січня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, а саме,
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії.
- зобов'язано Київський міський військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 07774420) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії, а також стягнуто судові витрати.
Крім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 18 лютого 2021 року представник позивача - адвокат Бердичевський О.В. звернувся до Київського міського військового комісаріату з адвокатським запитом щодо надання інформації у тому числі з приводу виконання рішення суду в зобов'язальній частині, на яку йому Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було надано відповідь від 02 березня 2021 року №ВСЗ/1530, в якій останнього повідомлено про те, що надання довідки про розмір грошового забезпечення із змінами можливе після нормативного врегулювання порушеного питання Урядом та в разі надходження з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві списків для такого перерахунку.
Суд звертає увагу, що з вказаною заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України позивач через свого представника звернувся до суду 06 травня 2021 року, тобто, через 2 місяці після отримання відповіді на адвокатський запит, в якій, як вважає позивач та його представник, фактично міститься відмова від виконання рішення суду.
В свою чергу, суд зауважує, що до адвокатського запиту, який було направлено на адресу відповідача, не було додано належним чином засвідченої копії рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, як і не додано доказів звернення позивача до відповідача з наданням останньому належним чином засвідченої копії рішення суду від 28 грудня 2020 року, яке набрало законної сили 27 січня 2021 року, у справі №640/26883/20 - для виконання.
Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач, не звернувшись до відповідача з відповідною заявою про виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не надавши такого рішення з відміткою про набрання законної сили, та дізнавшись про можливе порушення свого права ще у березні 2021 року, звернувся до суду з цією заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України лише у травні 2021 року.
Крім того, з матеріалів справи та доданих до заяви документів вбачається, що 26 лютого 2021 року судом видано виконавчі листи на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі № 640/26339/20, які отримані позивачем, проте, до примусового виконання, як зазначено у заяві, пред'явлені лише у квітні 2021 року.
Тобто, судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та звернувся до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду та на теперішній час відсутні відомості щодо повернення виконавчого листа стягувачу.
Вказані вище обставини дозволяють суду дійти висновку, що позивач знав (або повинен був дізнатися) про можливе порушення свого права в частині не виконання рішення суду ще у березні 2021 року, проте до суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України останній звернувся лише 06 травня 2021 року, тобто, з пропуском строку встановленого для звернення з такою заявою, більш того, позивач звернувся до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду, проте, станом на день розгляду цієї заяви в матеріалах справи відсутні відомості щодо відкриття виконавчого провадження, або відмови у його відкритті, або повернення виконавчого листа позивачу.
Аналізуючи надані суду докази, зважаючи на відсутність доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду, а також з урахуванням того, що позивач не довів суду, що він звертався до відповідача з належним чином засвідченою копією рішення суду з відміткою про дату набрання законної сили, у суду відсутні правові підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо не виконання рішення суду протиправною та застосування відповідних заходів.
У відповідності до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи пропуск строку звернення позивача до адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення даної заяви позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 241-246, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та постановлення окремної ухвали в адміністративній справі №640/26339/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - повернути ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник