03 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3273/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить:
визнати протиправним та скасувати свідоцтво про хворобу №58 (у) Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" від 27.10.2020;
зобов'язати Медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області" вчинити дії по складанню нового свідоцтва про хворобу з урахуванням наявних захворювань.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначаючи, що медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» при прийнятті постанови по причинному зв'язку захворювань та ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 діяла відповідно до нормативних документів та до уваги були взяті всі наявні захворювання, які були діагностовані на день звільнення зі служби , а саме станом на 15.12.2014. Законність Постанови М(ВЛ)К від 27.10.2020 №58(у) також підтверджено рішенням Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з безпосередньою участю в АТО не відповідає вимогам Порядку № 285, виписним епікризам, що є необґрунтованим.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 13 травня 2014 року по 15 грудня 2014 року. У період з 23.07.2014 р. по 21.08.2014 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. Під час несення служби у липні 2014 року під час мінометного обстрілу отримав контузію. 15 грудня 2014 року позивач був звільнений із служби в міліції за власним бажанням.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 отримав направлення для проведення медичної (військово- лікарської) експертизи для встановлення причинного зв'язку захворювання, травми із проходженням служби в міліції.
27.10.2020 за результатами розгляду наданих медично-експертних документів була прийнята постанова М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» №58(у), де захворювання: Гіпертонічна хвороба Іст., ступінь 1, ризик 1, СН 0, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Однак, захворювання, які позивач отримав внаслідок контузії після мінометного обстрілу під час обстеження військово-лікарською комісією не були взяті до уваги та не відображені у свідоцтві про хворобу № 58(у) від 27.10.2020.
Вважаючи, дії військово-лікарської комісії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Причинний зв'язок захворювань ОСОБА_1 та визначення придатності до військової служби було встановлено відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (зі змінами) та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 06.02.2001 № 85.
Згідно пункту 13, 14 розділу VI Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.
Колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.
Відповідно до пункту 2, 3 розділу VII Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС військовослужбовці, які направляються до ВЛК для проведення військово-лікарської експертизи, надають направлення, підписане командиром військового підрозділу, медичну та службову характеристики, Акти про нещасні випадки щодо перенесених поранень, травм, контузій чи каліцтв, яких вони зазнали під час проходження військової служби, іншу медичну документацію, яка характеризує стан їх здоров'я за час служби. Щодо військовослужбовців строкової служби, правомірність призову яких на військову службу за станом здоров'я викликає сумнів, в медичній характеристиці зазначаються відомості про стан здоров'я в допризовний період.
Лікар військової частини може на правах члена ВЛК брати участь в її роботі та має право надавати комісії інформацію щодо стану здоров'я військовослужбовця, відносно якого проводиться військово-лікарська експертиза, про вплив діагностованої патології на виконання ним службових обов'язків, висловлювати свою думку про можливі експертні висновки.
Відповідно до пункту 1.63 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, затвердженого наказом МВС від 06.02.2001 № 85 ВЛК свої постанови виносить на час фактичного огляду особи, а щодо колишніх осіб рядового і начальницького складу ОВС, військовослужбовців, які не проходили медичний огляд ВЛК при звільненні зі служби постанови виносяться на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів.
Так, згідно пункту 1-3 розділу VIII Положення за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва). Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд. Забороняється приймати постанови про придатність кандидатів до служби в поліції без зазначення виду службової діяльності або посади, на яку вони призначаються.
Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» при проведенні експертизи щодо ОСОБА_1 були розглянуті надані ним наступні медичні та інші експертні документи: виписний епікриз №1012 (з 28.05.2014р. по 10.06.2014р.), №1456 (з 05.09.2014p. по 7.09.2014р.) Сектору медичного забезпечення УМВС
України в Чернігівській області; виписний епікриз №924 (з 14.08.2019р. по 30.08.2019р.), №309 (з 05.03.2020р. по 20.03.2020р.) Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення; виписний епікриз №6298 (з 13.12.2019р. по 27.12.2019р.), №2885 (з 04.09.2020р. по 25.09.2020р.) Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні; виписний епікриз №259 (з 07.02.2020р. по 24.02.2020р.) Чернігівського обласного госпіталю ветеранів війни, медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_1 №100040 Сектору медичного забезпечення УМВС України в Чернігівській області та виписка з медичної карти амбулаторного хворого.
Військово-лікарська експертиза щодо ОСОБА_1 здійснювалась на основі наданих особисто позивачем медичних документів, інших документів (зокрема довідки УМВС України в Чернігівській області від 11.12.2014 №2/13-3344 про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України).
Встановлено, що захворювання позивача, а саме криптогенний гепатит з мінімальним ступенем активності, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а захворювання - застаріле пошкодження зв'язок лівого гомілково-ступневого суглобу - ні.
Відповідно до наказу МВС України від 03.04.2017 № 285 позивач визнаний обмежено придатним до військової служби.
В позові зазначено, що під час несення служби у липні 2014 року під час мінометного обстрілу позивач отримав контузію, але медичних документів про факт отримання контузії, звернення до лікаря за медичною допомогою з цього приводу, ним не надавались.
Після повернення із зони АТО 05.09.2014, ОСОБА_1 оглядався лікарем-невропатологом на амбулаторному прийомі у Секторі медичного забезпечення УМВС України в Чернігівській області. Позивач був госпіталізований та обстежений у реабілітаційному відділенні СМ3 УМВС України в Чернігівській області. Під час лікування про отримання контузії в зоні проведення бойових дій, лікарям медичних документів з цього приводу надано не було. Позивача виписано з лікарні з діагнозом: Тораколюмбалгія. Гіпертонічна хвороба І ст. Криптогенний гепатит з мінімальним ступенем активності.
Відповідно до пункту 1.38 та 1.39 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України на осіб з психічними розладами, органічними хворобами центральної нервової системи і наслідками різних травм, одержаних у період служби, а також на осіб, які не відслужили встановлених строків, підрозділи по роботі з особовим складом і лікувальні установи подають службові й медичні характеристики з висновком керівництва органу внутрішніх справ і лікаря поліклініки щодо можливості подальшого використання такої особи за спеціальністю на посаді, яку вона займає, у зв'язку зі станом її здоров'я.
За наявності поранення, контузії, травми або каліцтва в особи рядового чи начальницького складу підрозділом по роботі з особовим складом до ВЛК повинен бути поданий акт про обставини їх отримання за встановленою формою (додаток 13) або висновок службового розслідування.
Під час медичного огляду осіб рядового й начальницького складу ВЛК має ознайомитися з усіма медичними документами цих осіб (амбулаторними, госпітальними, санаторно-курортними); уточнити, де і з приводу яких захворювань вони лікувались; зробити запит у лікувальні установи за місцем проживання чи служби даної особи про його захворювання, лікування, частоту звернень до лікарні, тривалість звільнення від служби через тимчасову непрацездатність.
Медичні документи мають бути ретельно проаналізовані, а дані, що в них містяться, враховані в експертній постанові. За потреби ВЛК має право на ознайомлення з іншими документами, у т.ч. з особовою справою.
Згідно з пунктом 1.40 та 1.41 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України лікар лікувально-профілактичної установи системи МВС у разі потреби бере участь у засіданнях ВЛК і доповідає комісії про стан здоров'я тієї чи іншої особи рядового й начальницького складу або про вплив наявних у неї хвороб на виконання службових обов'язків, висловлюючи свою думку щодо можливих експертних висновків.
Якщо ВЛК після амбулаторного медичного огляду не може винести остаточної постанови, то вона направляє особу рядового й начальницького складу на стаціонарне обстеження до лікувально-профілактичного закладу МВС з подальшим медичним оглядом її госпітальною ВЛК. Особи рядового й начальницького складу, направлені на медичний огляд у зв'язку зі звільненням за вислугою років або станом здоров'я, повинні обстежуватись, як правило, у стаціонарних умовах.
Після закінчення обстеження в лікувально-профілактичному закладі МВС, де немає госпітальної ВЛК, або лікувально-профілактичному закладі іншого міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади складається акт дослідження стану здоров'я. Акт обстеження такій особі не видається, а висилається поштою або передається посильним до ВЛК, яка направила її на обстеження. Такий акт також не був наданий позивачем.
Як вказує позивач, він неодноразово проходив лікування у госпіталі МВС з діагнозом: Цереброваскулярна хвороба при гіпертонічній хворобі, дисциркуляторна гіпертонічна та посттравматична (анамнестично 2014р.) енцефалопатія І ст. з розсіяною неврологічною симптоматикою, стійкою цефалгією, вестибулопатією, емоційно-вольовим та мнестичним зниженням, вегето-судинною дисфункцією, тривожно-депресивним станом, вираженою церебрастенією. Люмбоішіалгія вертеброгенного характеру. Гіпертонічна хвороба Ист., ступінь 2, ризик 2. Ангіоспазм судин сітківки обох очей, але медичні документи, які б це підтверджували до ВЛК не надавалися. Стаціонарне лікування з таким діагнозом було проведене в Чернігівському обласному госпіталі ветеранів війни з 07.02.2020 по 24.02.2020, тобто через 6 років після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ і не могло бути враховане медичною (військово-лікарською) комісією у своїй постанові згідно 1.63 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України.
Посттравматичний стресовий розлад з вираженим тривожно-депресивним та фобічним синдромом (згідно наданої медичної документації) був встановлений у 2019 році, тобто через 5 років після перебування в зоні проведення АТО. Під час стаціонарного обстеження після повернення з АТО у вересні 2014 року, позивач не скаржився на подразливість, тривожність, порушення сну, тому не оглядався лікарем - психіатром, але був оглянутий лікарем - невропатологом. Перебуваючи на службі, до звільнення у грудні 2014 році, також не звертався за психіатричною допомогою.
У зв'язку із скаргою позивача медично-експертні документи відправлялись на розгляд до Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України, яка разом з Державною установою «Центр психіатричної допомоги та психофізіологічного відбору МВС України» також роз'яснила, що визначення причинного зв'язку захворювань у колишніх осіб рядового і начальницького складу ОВС проводиться, якщо відповідний діагноз був встановлений в період проходження служби. Так як діагноз розлад психіки та поведінки встановлено у позивача у 2019-2020, медична (військово-лікарська) комісія не могла врахувати його у своїй постанові.
У виписному епікризі Чернігівського обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення з 14.08.2019р. по 30.08.2019р., на який позивач посилається на підтвердження своїх вимог, дані анамнезу не підтверджені документами.
Також, не підтверджено жодними належними медичними документами, що позивач під час мінометного обстрілу отримав контузію у серпні 2014 року.
У відповіді на відзив позивач вказує, що проходив стаціонарне лікування у КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» у період з 29.12.2016р. по 18.01.2017р., але виписного епікризу про стаціонарне лікування в зазначений термін не надано.
Факт отримання контузії в зоні проведення АТО, про що зазначає позивач, повинен підтверджуватись медичними документами, зокрема оглядом лікаря, який би встановив відповідний діагноз. Крім того, відповідно до пункту 3 розділу VI Положення про діяльність медичної (військово- лікарської) комісії МВС України, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285 за наявності у поліцейського поранення, травми (їх наслідків) підрозділ кадрового забезпечення надає ВЛК акт про нещасний випадок, складений за встановленою формою відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (зі змінами), а в необхідних випадках-висновок службового розслідування.
Жодних медичних документів про отримання контузії в зоні проведення АТО, Акту про нещасний випадок відповідної форми, висновку службового розслідування як під час проходження комісії, так і під час розгляду справи позивач не надав. Крім того, інформація щодо отримання поранень, травм, контузій в зоні проведення антитерористичної операції передається до Сектору медичного забезпечення УМВС України в Чернігівській області, але жодних повідомлень про отримання контузії ОСОБА_1 не надходило.
Отже, враховуючи вищевикладене, медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» при прийнятті постанови по причинному зв'язку захворювань та ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 діяла відповідно до нормативних документів та відповідно до наявних захворювань, які були діагностовані на день звільнення зі служби, а саме станом на 15.12.2014. Також, законність Постанови М(ВЛ)К від 27.10.2020 № 58 (у) підтверджено рішенням Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області", просп.Миру, 217,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 08734598.
Повний текст рішення суду виготовлено 03 червня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць