Справа № 761/42140/20
Провадження № 1-кп/761/1917/2021
31 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 201 051 000 016 89 від 11.10.2020 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст.187 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст.187 КК України.
У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності подальшого застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків його неналежної процесуальної поведінки, оскільки останній може ухилитися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, просив застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства вважаючи відсутніми ризики на які вказував прокурор, просив змінити відносно його підзахисного запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, при цьому зазначив, що має постійне місце проживання, не буде переховуватися від суду.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом при вирішенні зазначеного питання враховується дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, є раніше неодноразово судимим за вчинення аналогічних корисливих злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні двох злочину, один із яких відноситься до категорії тяжких із застосуванням насильства, , а тому ризик щодо переховування від суду є цілком ймовірним.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування відносно обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, або загалом відмови у продовження запобіжного заходу, зважаючи на наявність у останнього постійного місця проживання, вже неодноразово перевірялись судом та не знайшли свого підтвердження відповідними доказами, будь-яких достатніх нових обставин, які б свідчили про достовірне існування стримуючих факторів для обвинуваченого також наведено не було, а тому такі доводи сторони захисту висновків суду про наявність підстав для подальшого утримання під вартою обвинуваченої не спростовують.
При прийнятті такого рішення судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи обвинуваченого судом не встановлено, оскільки докази, які б свідчили про те, що на даний час змінилися обставини, що були підставами для застосування до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу і продовження строку його дії або перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, щодо наявності ризиків визначених ст.177 КПК України на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від суду. При цьому суд уважає, що наявність постійного місця проживання у обвинуваченого не можуть в повній мірі бути стримуючим фактором в запобіганні вищевказаним ризикам.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни відносно обвинуваченого раніше застосованого запобіжного заходу.
З огляду на встановлені судом обставини є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого з визначенням розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 323, 372 КПК України, суд,
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком до 29.07.2021 включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається до суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 04.06.2021 о 09 год. 30 хв.
Суддя: