Справа № 450/870/21 Провадження № 2/450/1032/21
"28" травня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кіпчарського М.О.,
за участі секретаря судового засідання Микитів Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, про визнання права власності на майно,-
Позивач 11.03.2021 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача та просить визнати за ним право власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер у 2002 році.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Після смерті батька ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, яке складається із середньої земельної частки ( паю ) 1, 77 умовної кадастрових га., що розташована на території Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Відповідно до довідки №141 від 03.03.2021 року виданої Чорношовицьким старостинським округом Підберізцівської сільської ради, до дня смерті позивач ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований разом з своїм батьком у буд. АДРЕСА_1 . Тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину. Проте на даний час він з метою отримання свідоцтва про право на спадщину в установленому законом порядку до нотаріуса не звертався у зв'язку із відсутністю оригіналу сертифіката на право приватної власності на землю, оскільки він втрачений. Інших спадкоємців до спадкового майна немає. З цих підстав просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Представник відповідача - Підберізцівської селищної ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає, та не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Відповідно до ч.6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» за змістом ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Аналогічне положення закріплене також в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Тому дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, зокрема: копію свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ; копія сертифікату на право на земельну ділянку РН №576671 від 28.05.2009 року, копія довідки за №141 від 03.03.2021 року, копія паспорта № НОМЕР_2 , копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , заява позивача про розгляд справи без його участі, клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 05.04.2021 року, заява відповідача про визнання права власності на спадкове майно та розгляд справи без участі, а отже такі у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказування не потребують, та дослідивши всі докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених ними позовних вимог знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах.
За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що позивач постійно проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, що свідчить про прийняття ним спадщини; відсутність спадкоємців, які б мали б право на обов'язкову частку у спадщині, те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 82, 247, 258-259, 263-265, 273, 315-319, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно, яке складається із середньої земельної частки ( паю ) 1,77 умовних кадастрових га., що розташована на території Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМ. О. Кіпчарський