Справа № 761/16272/21
Провадження № 1-кс/761/9850/2021
11 травня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12021110000000342 від 30.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 211440», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши його на території майданчика тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання мотивоване тим, що 29.04.2021, близько 23 години 00 хвилин, на 64 км + 750 м а/д Київ-Овруч, в межах села Феневичі Вишгородського району Київської області трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , 2002 року народження, який, рухаючись в напрямку міста Києва та пішохода ОСОБА_6 , 1963 року народження, який, рухаючись в напрямку міста Києва та пішохода ОСОБА_6 , 1963 року народження, який перебував на проїзній частині. В результаті наїзду пішохода ОСОБА_6 загинув на місці пригоди.
30.04.2021 автомобіль марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ).
30.04.2021 зазначений вище автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.
Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання за викликом не явився та про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України розгляд клопотання здійснюється судом за відсутності належним чином повідомлених прокурора та власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, яке було вилучено в рамках кримінального провадження, яке внесене до № 12021110000000342 від 30.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст.286 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 від 30.04.2021 про визнання речовим доказом вищезазначений транспортний засіб визнано речовим доказом.
При цьому, слідчий суддя, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна виправдовує втручання у права та інтереси власників майна.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна - автомобіля марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без задоволення клопотання в частині залишення транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, враховуючи, що таке рішення не передбачено статтями 170, 172 КПК України.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_1