04.06.2021
ЄУН № 337/2901/21
Провадження № 2/337/1618/2021
про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Котляр А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
31.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати укладений з відповідачем ОСОБА_2 шлюб та неповнолітнього сина - ОСОБА_3 залишити проживати з нею.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вони не відповідають вимогам ст.177 ЦПК України у зв'язку з наступним.
Так, частиною 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, судом роз'яснюється позивачу, що відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із змісту прохальної частини позову вбачається, що останній містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) розірвання шлюбу; 2) визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Позивачем до матеріалів справи додано оригінал квитанції №31 від 31.05.2021 про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., тобто про сплату позивачем судового збору лише за одну позовну вимогу.
Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 908,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ще одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 908,00 гривень.
Згідно із ч. ч. 4, 5ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ч. 1ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Крім того, пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Проте в позовній заяві не зазначено чи звертався позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з позивачем, відсутні посилання на докази, що дитині створені належні побутові умови для проживання.
Правовий висновок щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року по справі № 638/18531/16-ц.
Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, а позивачем у справі не залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору без відповідного обґрунтування.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначення недоліків, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Котляр