Харківський районний суд Харківської області
03 червня 2021 року смт. Покотилівка
Справа № 635/3283/20
Провадження № 3/635/1196/2021
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора Гелета О.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) ОСОБА_1 ,
До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №190 від 20 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №190 від 20 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області VII скликання, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700- VII, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону №1700- VII, в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подачі деклараціїза період, не охоплений раніше поданими деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за типом «перед звільненням» (з 01 січня 2020 року по 19 листопада 2020 року), а саме 02 квітня 2021 року о 15 годині 12 хвилин, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушень не визнав та пояснив, що не подав своєчасно декларації оскільки хворів.
Встановлені фактичні обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд дослідивши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у відповідності до положень статті 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно з частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 8 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до рішення І сесії Мереф'янської міської ради Харківської області VIII скликання №1/20 від 19 листопада 2020 року «Про початок повноважень депутатів Мереф'янської міської ради» визнано повноваження депутатів VIII скликання цієї ради, серед яких ОСОБА_1 відсутній.
Таким чином, 19 листопада 2020 року ОСОБА_2 , як депутат Мереф'янської міської ради VII скликання припинив свої повноваження.
У відповідності до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII депутатів місцевих рад віднесено до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону №1700-VII.
У відповідності до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII, суб'єкти декларування-особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини 1статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Роз'ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції від 03 лютого 2021 року №1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» передбачено один із типів декларацій суб'єктів декларування:
-декларація суб'єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням)- декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування.
Положеннями частини 1 статті 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини: ОСОБА_1 , будучи депутатом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області VII скликання, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700- VII, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону №1700- VII, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подачі декларації, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «перед звільненням» (з 01 січня 2020 року по 19 листопада 2020 року), а саме 02.04.2021 року о 15 год. 12 хв., подав на офіційний веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції декларацію «перед звільненням», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких й узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Суд ретельно розглянув усі аргументи та докази, які містилися в матеріалах справи та надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, визначеним у підпунктом «б» пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав декларацію за типом «перед звільненням» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тим самим порушила норми абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною1 статті 172-6 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 роз'яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22 травня 2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку із хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою, тощо; суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно не подав в установлений законом строк декларацію «перед звільненням» оскільки тяжко хворів, що позбавило його фізичної можливості зробити це в установлений законом строк. На підтвердження цього надано суду довідку від адміністрації комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №22» Харківської міської ради від 14 грудня 2021 року №459/0/546-21 з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 24 вересня 2020 року по 14 грудня 2020 року знаходився на амбулаторному лікуванні у КНП «Міська поліклініка №22 ХМР». Крім того, на підтвердження вищевказаних обставин ОСОБА_1 суду були надані наступні листки непрацездатності, а саме: Л/н НОМЕР_1 з 18 серпня 2020 року по 23 вересня 2020 року- КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня»; Л/н НОМЕР_2 з 24 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року- КНП «Міська поліклініка №22» ХМР; Л/н НОМЕР_3 з 01 жовтня 2020 року по 13 жовтня 2020 року- КНП «Міська поліклініка №22» ХМР; Л/н НОМЕР_4 з 14 жовтня 2020 року по 13 листопада 2020 року- КНП «Міська поліклініка №22» ХМР; Лн НОМЕР_5 з 14 листопада 2020 року по 14 грудня 2020 року- КНП «Міська поліклініка №22» ХМР; з 15 грудня 2020 року визнаний інвалідом ІІ групи. Надані листки непрацездатності відповідають відомостям, що містяться у письмових поясненнях ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, вбачається, що в несвоєчасному поданні ОСОБА_1 електронної декларації за типом «перед звільненням» відсутня його вина, як у формі прямого, так і непрямого умислу, оскільки він дійсно знаходився на амбулаторному лікуванні у період з 24 вересня 2020 року по 14 грудня 2020 року, тобто в період, необхідний для подання декларації за типом «перед звільненням» , що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, суд не бере до уваги аргументи прокурора, що не подання ОСОБА_1 зразу після одужання вищевказаної декларації також охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, оскільки декларація суб'єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням)- декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону «Про запобігання корупції» не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Таким чинним законодавством не передбачений строк, в який суб'єкт декларування має подати декларацію за типом «перед звільненням» після пропуску з поважних причин встановленого двадцятиденного строку, тому об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП в даному випадку відсутня.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, включає в себе несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Проте, суд вважає, що у ОСОБА_1 була поважна причина (перебування особи на лікуванні), через яку він не мав об'єктивної можливості подати декларацію в установлений законом строк.
З листа Вищого спеціалізованого суду України № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язанні з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за частиною 1 статті 172-6 КУпАП виключається.
Суд вважає, що за відсутності суб'єктивної та об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, не може наступати відповідальність, а тому провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є недоведеною та необґрунтованою.
Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може однозначно без сумнівів і застережень розцінюватись як правопорушення передбачене тією чи іншою статтею.
Таким чином, суд, розглянувши в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 173-2, 248, 251, 252, 268, 280, КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 172-6 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: І.О. Карасава