03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1486/21
(суддя Кисіль Р.В., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Комунальні системи" Енергодарської міської ради на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі №280/1486/21 за позовом комунального підприємства "Комунальні системи" Енергодарської міської ради до Енергодарської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-
Комунальне підприємство "Комунальні системи" Енергодарської міської ради звернулось до суду з позовом до Енергодарської міської ради, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати рішення Енергодарської міської ради №25 від 10.02.2021 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 04.09.2020 №57 «Про забезпечення роботи наглядових рад комунальних підприємств» та рішення №24 «Про затвердження Примірної форми контракту» від 10.02.2021 року.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі №280/1486/21 за позовом комунального підприємства "Комунальні системи" Енергодарської міської ради до Енергодарської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала суду мотивована тим, що рішення відповідача від 10.02.2021 №25 та №24 не є нормативно-правовими актами, оскільки їх дія розповсюджується на обмежене (визначене) коло осіб (комунальні підприємства, установи та організації), та вони прийняті власником суб'єктів господарювання, до яких ці рішення застосовуватимуться. У спірних відносинах відсутні правові підстави для ототожнення оскаржуваних рішень з рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки в спірних правовідносинах відповідач здійснює повноваження власника комунальних підприємств, установ, організацій, які перебувають у його власності, а тому наявні ознаки корпоративного спору, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу, яку в подальшому письмово підтримав, згідно з якою просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що оскаржувані рішення відповідача не мають індивідуального характеру та підлягають застосуванню до невизначеного кола осіб, а тому, враховуючи те, що ці рішення є нормативно-правовими актами, цей спір підсудний адміністративному суду.
Враховуючи положення статті 311 КАС України у відповідності до якої суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до пункту 30-1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов'язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.
В свою чергу частиною 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов'язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.
З аналізу викладених положень чинного законодавства випливає, що до компетенції ради як органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство належить прийняття рішень про порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів.
Тобто, приймаючи оскаржувані рішення №25 від 10.02.2021 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 04.09.2020 №57 «Про забезпечення роботи наглядових рад комунальних підприємств» та рішення №24 «Про затвердження Примірної форми контракту» від 10.02.2021 року Енергодарська міська рада діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як орган, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, а тому оскаржувані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, в розумінні КАС України, а є рішенням засновника (учасника) юридичної особи - комунального підприємства, як наслідок спір щодо правомірності цих рішень належить розгляду за правилами господарського судочинства.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Комунальні системи" Енергодарської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №280/1486/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 03 червня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко