04 червня 2021 р. Справа № 520/6581/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, по справі № 520/6581/2020
за позовом ОСОБА_1
до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, які полягають у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги до 5 травня відповідно до постанови КМУ від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірі 3640 грн, замість виплати грошової допомоги у розмірі 8190 грн відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - протиправними;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 4550 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність бездіяльності відповідача, який всупереч ч.5 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка підлягає застосуванню з 27.02.2020 року в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-XIV, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008, не вчинив дій щодо виплати позивачу, як ветерану війни - інваліду війни разової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у зв'язку із чим наявні підстави для стягнення з відповідача відповідних сум.
21.01.2021 позивачем подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд замінити відповідача в особі Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на належного - Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, з якого стягнути 9464 грн у якості недоплаченої разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 клопотання позивача про заміну неналежного відповідача - задоволено.
Замінено відповідача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на належного відповідача по даній справі - Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51, ЄДРПОУ 03195694).
Прийнято уточнення позолвних вимог ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/6581/2020 від 01.03.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код 03195694) про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої грошової допомоги - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код 03195694) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язно Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код 03195694) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як інваліду війни ІІ групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В інших позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 по справі № 520/6581/2020 в частині обрання судом першої інстанції способу захисту порушеного права подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на помилкове тлумачення судом першої інстанції повноважень відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги, як виключних та дискреційних, вказав, що встановлений судом першої інстанції спосіб захисту не є ефективним, оскільки не спроможний надати належне відшкодування за протиправну бездіяльність відповідача. Стверджує, що рішення про зобов'язання виплатити допомогу у належному розмірі є бездієвим, відповідачем не виконуються рішення суду зобов'язального характеру, а тому суд першої інстанції мав вирішити питання про стягнення допомоги, а не зобов'язувати відповідача її виплатити.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.3).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня не в повному обсязі протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми суд першої інстанції виходив з наявності порушеного права позивача на отримання вказаної допомоги в належному розмірі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача недоплаченої грошової допомоги у розмірі 9464,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення перерахунку та обчислення сум грошової допомоги відноситься до виключних (дискреційних) повноважень відповідача, такий розрахунок відповідачем ще не проводився, у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача при здійсненні обрахунку належних позивачу сум грошової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому перегляду підлягає рішення суду першої інстанції лише в частині встановленого судом першої інстанції способу захисту, в іншій частині рішення суду позивачем не оскаржується.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правове питання, що піднімає позивач у апеляційній скарзі, стосується способів захисту права на одержання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни: зобов'язання нарахувати та виплатити - з одного боку, і стягнення коштів - з іншого.
Колегія суддів зазначає, що питання щодо способів захисту, які можуть бути застосовано адміністративним судом, визначаються ст. 5 та ст. 245 КАС України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зазначена норма кореспондується з п.6 ч. 2 ст. 245 КАС України, за якою у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Питання про належний спосіб захисту у подібних правовідносинах вирішувалося Верховним Судом України у постанові від 28.10.2008 у справі № 21-739в08.
У цій справі позивачі просили стягнути з відповідачів заборгованість за виплатами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що відповідачі нараховують і виплачують зазначені виплати не відповідно до цього Закону, а в твердих ставках, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення їхніх прав, позивачі просили стягнути з відповідачів суми, не виплачені за період з 1 листопада 2002 року по 31 жовтня 2005 року.
Верховний Суд України у цій справі дійшов висновку, що установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
У справі, що розглядається, висновки суду першої інстанції відповідають вищезгаданій постанові Верховного Суду України.
Колегія суддів звертає увагу, що критерієм розмежування способів захисту «зобов'язання нарахувати та виплатити» і «стягнення коштів» є предмет спору.
Реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин.
Якщо спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови (бездіяльності) щодо призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов'язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено.
Якщо пенсію чи допомогу призначено, конкретний обсяг заборгованості державного органу-боржника перед позивачем встановлений і не є предметом спору (визнається сторонами), а заборгованість виникла внаслідок протиправної бездіяльності боржника, наприклад, затримки виплати вже нарахованих коштів, або якщо сума заборгованості встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, а суб'єкт владних повноважень не здійснює виплати, належним способом захисту порушених прав є стягнення коштів у встановленому розмірі на користь позивача.
Конкретний спосіб захисту визначає позивач. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Позовні вимоги є способами захисту прав позивача, порушених у конкретних публічних правовідносинах, що стали предметом судового спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справі, що розглядається, спірним є розмір соціальної допомоги - щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни. Належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми. Відтак, суд обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та застосував той спосіб захисту, який є належним і відповідає предмету спору.
Доводи позивача, що викладені в апеляційні скарзі, вказаних висновків не спростовують, оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає як особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу (ст. 3), так і особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна (ст. 7).
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2020 року у справі № 465/273/16-а.
Крім того Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 визначено спосіб захисту, а саме визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати особі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити особі недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи, що адміністративна справа №520/6581/2020 є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №440/2722/20, суд першої інстанції вірно застосував висновки Верховного Суду щодо встановленого способу захисту порушеного права позивача.
Щодо доводів апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції про віднесення повноважень відповідача з нарахування та виплати зазначеної грошової допомоги до виключних (дискреційних), колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 №147 (зі змінами від 16.09.2016) "Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" виплата всіх видів соціальних допомог проводиться Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.
На підставі підпункту 4.2 пункту 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 22.11.2016 № 535, центр забезпечує у строк не більше 6 днів оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх до підприємств зв'язку та до банківських установ відповідно до узгоджених графіків.
Колегія суддів зазначає, що саме на Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов'язки по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати.
Тобто, єдиним органом до повноважень якого належить обрахунок та виплата позивачу одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІ групи є Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Проте відповідачем вказаного розрахунку проведено не було, що і стало підставою для висновку суду першої інстанції про визнання протиправної бездіяльності Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Колегія суддів звертає увагу, що у апеляційній скарзі позивач просить вказану частину рішення залишити без змін.
Отже, відповідач, допустивши вказану бездіяльність, не вчинив владно-управлінських дій, при цьому суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень наданих виключно орган відповідачу.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені вказаними вище нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, беручи до уваги, що відповідачем не здійснено перерахунку та обчислення сум щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як інваліду війни ІІ групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 по справі № 520/6581/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова