Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6676/2020
м. Київ Справа № 370/1397/18
03 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Гоін В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Мазки Н.Б., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого за час шлюбу,-
22 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 31 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Призначено у справі підготовче засідання на 08 год. 30 хв. 06 березня 2019 року.
27.02.2019 року ОСОБА_2 звернулась до Макарівського районного суду Київської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого за час шлюбу.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого за час шлюбу.
09 квітня 2020 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Шатковський Сергій Віталійович подав заяву про залишення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 без розгляд, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 багато разів не з'являвся на попередній розгляд справи, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за час шлюбу та залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого за час шлюбу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 17.03.2021 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за час шлюбу та направити справу для подовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду про залишення його позову без розгляду є незаконною, постановлена за неповним з'ясуванням обставин.
Зазначає що, залишаючи його позов без розгляду з підстав його повторної неявки в судове засідання, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність у матеріалах справи його заява про зміну місця проживання від 25.03.2019 року та продовжив надсилати кореспонденцію на його стару адресу. Копія ухвали Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року також була направлена судом першої інстанції на його стару адресу, а тому він її не отримав, як не отримував і повідомлень суду.
Щодо судового засідання 24.10.2019 року зазначає, що він дійсно був повідомлений належним чином судом про розгляд справи, проте судове засідання в цей день не відбулося, так як справа № 370/1397/18 була знята з розгляду у зв'язку з розглядом судом іншої справи.
Зазначає, що разом з позовною заявою він подавав заяву про отримання судових повісток в електронній формі, але його телефон часто виходив з ладу і він не мав можливості прочитати зміст направленого йому повідомлення.
Вважає, що суд першої інстанції, не з'ясувавши всіх обставин справи, прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для залишення його позову без розгляду.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення його про дату та час проведення підготовчого засідання 24.02.2020 року та 09.04.2020 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені, позивач причини своєї неявки не повідомив, представник позивача адвокат Вєтрова Оксана Віталіївна подала клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку з перебуванням на листку непрацездатності. На підтвердження вказаної обставини надала суду копію консультативного висновку, доказів перебування на лікарняному суду не надала. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності позивач та його представника.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила хвалу сд першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення відповідачки ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна, набутого за час шлюбу, суд першої інстанції посилався на те, що належним чином повідомлений позивач не з'явився в підготовче судове засідання 24.10.2019 року та 09.04.2020 року, у відсутності позивача суд позбавлений можливості провести підготовчі дії щодо призначення справи до слухання. Клопотань про продовження строків проведення підготовчого судового засідання не надходило.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не грунтуються на досліджених судом доказах та вимогах процесуального права, з огляду на наступне.
Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання, за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, або не повідомив про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Макарівського айонного суду Київської області від 31 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено у справі підготовче засідання на 06 березня 2019 року о 08 год. 30 хв..
У судове засідання, призначене на 06 березня 2019 року, сторони по справі з'явились, проте в засіданні було оголошено перерву на 29 березня 2019 року на 12 год. 30 хв.
23 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перенесення розгляду справи на один місяць у зв'язку зі зміною його позовних вимог.
25 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву по зміну місця проживання в якій просив всю судову кореспонденцію надсилати йому за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання, призначене на 29 березня 2019 року сторони не з'явились. У зв'язку із задоволенням клопотання про перенесення розгляду справи підготовче судове засідання було відкладено на 02.08.2019 року на 14 год. 43 хв.
В судове засідання, призначене на 02 серпня 2019 року сторони не з'явились. У зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 09.10.2019 року на 14 год.10 хв.
09 жовтня 2019 року сторони в судове засідання з'явились, проте в судовому засіданні було оголошено перерву на 24.10.2019 року на 15 год. 30 хв. Про розгляд справи 24.10.2019 року позивач був повідомлений під розписку безпосередньо в суді 09.10.2019 року ( а.с. 109).
Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання Макарівського районного суду Київської області Мудрак В.М., 24.10.2019 року справа була знята з розгляду у зв'язку із розглядом кримінальної справи № 370/3487/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
Подальший розгляд справи було призначено на 24 лютого 2020 року на 12 годину 30 хвилин. Відомості про повідомлення учасників справи, в тому числі і позивач ОСОБА_1 , про розгляд справи в цей день в матеріалах справи відсутні. 24.02.2020 року сторони в судове засідання не з'явились, розгляд справи було відкладено на 09.04.2020 року на 12 год. 30 хв.
Про розгляд справи 09.04.2020 року позивач ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення смс повідомлення на його номер телефону: НОМЕР_1 24.02.2020 року. В судове засідання не з'явився.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що двома поспіль судовими засіданнями у даній справі, в які позивач не з'явився, були судові засідання призначені на 24.02.2020 року та на 09.04.2020 року, а не 24.10.2019 рок та 09.04.2020 року, як зазначив суд першої інстанції.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення судом позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні 24 лютого 2020 року.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач повторно не з'явилася у судове засідання, а тому є підстави для залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна без розгляду. Доводи апеляційної скарги про безпідставність та невідповідність обставинам справи такого висновку суду є обгрунтованими.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 квітня 2020 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна набутого за час шлюбу - скасувати та направити справу в цій частині позовних вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 04 червня 2021 року.
Головуючий: Судді: