Справа №753/16617/16-к Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2963/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст.176, 183 КПК України
03 червня 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 липня 2021 року включно.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що на даний час потерпілою ОСОБА_8 та законним представником потерпілих ОСОБА_9 не висловлено позицію щодо погодження з позицією прокурора щодо зменшення об'єму пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 . Суд зазначає, що не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченим в разі визнання їх винними, навіть в разі погодження всіма потерпілими зміненого обвинувачення, суд врахував те, що останній обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, і тому вважає, що ризик ухилення від суду та вчинення нового кримінального правопорушення є реальним і наведені обставини на думку суду свідчать про спокусу обвинувачених уникнути судової процедури та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року. У задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, висновки суду ґрунтуються на припущеннях, не відповідають дійсним обставинам справи і зібраним доказам, суперечать вимогам закону.
Захисник стверджує, що обвинувачуючи ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, представник державного обвинувачення не надав суду жодного прямого чи непрямого доказу на підтвердження вини обвинуваченого. ОСОБА_6 більше п'яти років знаходиться під вартою, що є порушенням розумних строків судового розгляду. Жодних правопорушень ОСОБА_6 не скоював. Всі свідки та потерпілі у кримінальному проваджені вже допитані. Істотного впливу на них він не здійснював і не може здійснювати. Все що можна було вилучити у ОСОБА_6 , органами досудового розслідування вилучено в результаті обшуків, речові докази зберігаються поза можливим впливом обвинуваченого. ОСОБА_6 не ухилявся від досудового розслідування. Він має міцні соціальні зв'язки. Стан здоров'я ОСОБА_6 поганий, він постійно хворіє, протягом тривалого перебування в умовах СІЗО загострились хронічні хвороби, однак належну медичну допомогу йому не можуть надати. Обвинувачений приймав участь у бойових діях в зоні АТО та проявив себе з позитивної сторони.
Сторонами кримінального провадження не заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю, а тому у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 15 липня 2021 року включно.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен врахувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.
Правовими приписами ст.331 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Так, при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції надав належної оцінки тому, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжкого злочину.
Врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, зокрема і щодо стану здоров'я, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст.177 КПК України, районний суд дійшов правильного висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також твердження апелянта, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові обставини, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
В свою чергу суд апеляційної інстанції звертає увагу, що враховуючи стадію кримінального провадження та порядок апеляційного розгляду апеляційних скарг на судові рішення щодо продовження строку тримання під вартою, колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень..
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 15 липня 2021 року включно, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :