02 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.04.2021 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, у період часу з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., строком до 08.06.2021, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та термін дії обов'язків визначено в межах двох місяців, до 08.06.2021.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що прокурором жодним чином не обґрунтовано, а слідчим суддею не досліджено необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник зазначала, що поточний фінансовий стан ОСОБА_7 не можна вважати достатнім для того, щоб мати можливість протягом тривалого часу переховуватися, використовуючи наявні фінансові ресурси, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 по 4 квартал 2020 року.
ОСОБА_7 є військовозобов'язаним, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, за місцем проживання та місцем роботи (КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», в якому ОСОБА_7 , працював з 11.11.2019 по 04.03.2020, та комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», в якому ОСОБА_7 , працює з 06.03.2020 ), підозрюваний характеризується позитивно.
Крім того, апелянт зазначала про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_7 , що підтверджується виписками із медичних карток амбулаторного та стаціонарного хворого.
Посилання сторони обвинувачення на умисне переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, на думку захисника, є немотивованим, оскільки додані до клопотання матеріали не підтверджують надсилання йому будь-яких повісток, листів, постанов, здійснення викликів до слідчого, прокурора, та неявку до них.
ОСОБА_7 не має на меті вживати заходи, спрямовані на підроблення документів, зміну їх змісту, що свідчить про відсутність ризику знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. До клопотання, на підтвердження даного факту, не було навіть додано посадову інструкцію ОСОБА_7 , яка б підтверджувала наявність у нього доступу до речей та документів, що мають значення для досудового розслідування.
Підозрюваний готовий доводити свою невинуватість впродовж усього строку досудового розслідування та судового розгляду.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 вчиняв тиск на будь-кого із свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на представників громадського сектору, матеріали клопотання не містять, а тому ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, на переконання захисника, є формальним. Крім того, в клопотанні про застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення не конкретизує осіб, з якими підозрюваному ОСОБА_7 варто утриматись від спілкування.
Апелянт посилалась також на недоведеність посилань сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, та вказували на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 42020101070000235 від 02.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
08.04.2021 о 12 год. 36 хв. ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службою особою своїм службовим становищем, вчиненому у особливо великих розмірах, з правою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України, а також у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 366 КК України.
14.04.2021 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, у період часу з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., строком до 08.06.2021, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.04.2021 задоволено клопотання прокурора, та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання, у період часу з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., строком до 08.06.2021, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та термін дії обов'язків визначено в межах двох місяців, до 08.06.2021.
З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні прокурора ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, спосіб життя, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні та можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З наведених підстав, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, та не убачає підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобовязання із покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки на переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегією суддів перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
При цьому, слідчий суддя фактично врахував усі дані про особу підозрюваного, на які посилається захисник у апеляційній скарзі, у тому числі стан здоров'я підозрюваного, а також те, що ОСОБА_7 є військовозобов'язаним, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсійного віку, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, а тому доводи захисника у цій частині не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Пасилання апелянтана фінансовий стан підозрюваного, а також на те, що ОСОБА_7 не має на меті вживати заходи, спрямовані на підроблення документів, зміну їх змісту, не забезпечують впевненості в належній процесуальній поведінці останнього, та не свідчать про відсутність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Твердження сторони захисту про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, є безпідставними.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Обставини здійснення ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3