Справа № 367/5770/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2866/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
01 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою,
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки відносно ОСОБА_7 відкрито кримінальне провадження в Дарницькому УП ГУ НП в м. Києві щодо факту побиття ним своєї дружини - ОСОБА_8 під час перебування під домашнім арештом, встановлені факти порушення обвинуваченим обов'язків, покладених на нього ухвалою суду про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою строком до 11.07.2021 року включно.
Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченого під вартою, вказав, що прокурором доведено, що під час перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом обвинувачений ОСОБА_7 допустив порушення умов його відбування в частині заборони користуватися телефонним зв'язком та врахував наявність кримінального провадження за ч. 1 ст. 122 КК України за фактом нанесення ОСОБА_7 своїй дружині ОСОБА_8 за адресою домашнього арешту тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді перелому двох ребер
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та винести нову ухвалу, якою йому обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із забороною залишати житло в нічний час доби в період з 22-00 год. до 06-00 год.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що з моменту обрання міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту він сумлінно виконував покладені на нього обов'язки і контролюючі органи претензій до нього мали. Зазначає, що він є єдиною особою, яка в змозі утримувати свою сім'ю, дружина перенесла оперативне втручання і на даний момент не працює, на утримані має неповнолітню доньку - ОСОБА_9 , 2005 року народження, яка також хворіє, проте у зв'язку з обраним запобіжним заходом він не може належним чином утримувати сім'ю . Крім того, просить врахувати, що ним подано клопотання до суду про зміну перебування під домашнім арештом, а саме з АДРЕСА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що його сім'єю було прийнято рішення про здачу вказаної квартири для отримання коштів на проживання. Щодо порушення умов перебування під цілодобовим домашнім арештом та порушення кримінального провадження стосовно нього щодо вчинення протиправних дій відносно дружини ОСОБА_7 зазначає, що з приводу зазначених фактів він не був опитаний, підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 122 КК України йому не вручалася, запобіжний захід не обирався, що свідчить відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш суворий. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для зміни запобіжного заходу, прокурором не обґрунтовані.
Прокурор та обвинувачений , будучи повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про їх участь до суду не направили.
Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши копії клопотань прокурора та ухвали, що оскаржується, дослідивши матеріали, надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, так як ним доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.
Як випливає із змісту судового рішення про зміну запобіжного заходу суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та запобігти ризикам, визначеним у ч.1 ст.177 КПК України на даній стадії судового розгляду.
За сукупності таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано змінив раніше обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даній стадії судового розгляду забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про необхідність на даній стадії судового розгляду зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 на більш суворий , зокрема, з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою , оскільки із копії заяви дружини обвинуваченого, що міститься у провадженні, випливає, що внаслідок агресивної поведінки ОСОБА_7 спільне проживання з останнім несе для неї та неповнолітньої дитини небезпеку для життя та здоров'я.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: