Київський апеляційний суд
Провадження № 11-сс/824/3265/2021 Головуючий в першій інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 757/13785/21-к Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія справи: ст.ст.303-304 КПК України
31 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, -
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений цим Кодексом строку, повернута заявнику.
Судове рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 не має статусу потерпілої сторони у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2019 року за № 62019000000000890, то остання і не наділена процесуальними правами, передбаченими ч. 1 ст. 220 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про повернення поданої скарги особі, яка не має права подавати скаргу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, постановити нову, якою задовольнити її скаргу, зобов'язати службову особу Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження № 62019000000000890 від 14 червня 2019 року, розглянути клопотання від 24 лютого 2021 року відповідно до вимог ст. 220 КПК України та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілої.
На противагу доводам, викладеним в оскаржуваній ухвалі, ОСОБА_6 зазначає, що документом на підтвердження статусу потерпілого у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, є, зокрема, заява про залучення особи до провадження як потерпілого. А оскільки нею до Центрального апарату Державного бюро розслідувань подана заява про залучення її як потерпілої, та, одночасно, позовна заява про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на її переконання, це є підтвердженням набуття нею статусу як потерпілої та цивільного позивача, у зв'язку з чим у неї виникли права та обов'язки, у т.ч. відповідно до ст. 220 КПК України, подавати клопотання про вчинення процесуальних дій.
Одночасно, ОСОБА_6 вважає, що строк на апеляційне оскарження нею не пропущений, з огляду на те, що участі в судовому засіданні вона не приймала, копію оскаржуваного судового рішення з відповідними документами отримала безпосередньо в канцелярії Печерського районного суду м. Києва 05 травня 2021 року і в строк на апеляційне оскарження - 07 травня 2021 подала апеляційну скаргу.
Вислухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_6 та в її інтересах адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, з уточненнями апеляційних вимог в частині скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року та призначення нового розгляду скарги по суті, думку прокурора, який вважав прийняте рішення слідчого судді законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги з уточненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга па ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, на чому наголошується в ч. 3 ст. 395 КПК України.
З матеріалів провадження за скаргою видно, що оспорювана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва постановлена 18 березня 2021 року у порядку ст. 304 КПК України без виклику осіб, копія якої направлена ОСОБА_6 , згідно супровідного листа того ж дня - 18 березня 2021 року (а.с. 10).
Проте, реєстр відправки кореспонденції, як і дані щодо отримання вказаної ухвали ОСОБА_6 - матеріали провадження не містять.
Отже, виходячи з того, що оскаржувана ухвала була отримана ОСОБА_6 безпосередньо в приміщенні місцевого суду 05 травня 2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою останньої (а.с. 11), апеляційна скарга направлена поштовою кореспонденцією 07 травня 2021 року, то колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішенню не підлягає, оскільки апеляційна скарга подана у строки, передбачені ч. 2 ст. 395 КПК України з урахуванням положень ч. 3 вказаного процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 18 березня 2021 року надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Центрального апарату Державного бюро розслідувань, які вона зобов'язана вчинити у визначений цим Кодексом строку, а саме зобов'язати цю особу, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000890 від 14 червня 2019 року розглянути клопотання від 22 лютого 2021 року про надання інформації про хід досудового розслідування відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
За результатами судового розгляду скарги ОСОБА_6 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва повернув скаргу, зазначивши, що остання не має права на подачу зазначеної скарги, оскільки, виходячи з положень ч. 2 ст. 55 КПК України, заявник ОСОБА_6 не має статусу потерпілої сторони, яка наділена правами, передбаченими ст. 56 КПК України.
З даним висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно з ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вказаною нормою передбачено, яка бездіяльність слідчого може бути оскаржена під час досудового розслідування, а також визначено вичерпний перелік учасників кримінального провадження, які мають право звертатися з відповідними скаргами.
Як встановив слідчий суддя, у поданій скарзі ОСОБА_6 зазначила свій процесуальний статус як потерпілої у кримінальному провадженні, на підтвердження чого надала копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року (справа № 757/53096/20-к) про скасування постанови слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 16 листопада 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_10 потерпілою у кримінальному провадженні № 62019000000000890 від 14 червня 2019 року.
Водночас, ця ухвала, як зазначив слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, не наділяє ОСОБА_6 процесуальним статусом потерпілої, оскільки скасування постанови слідчого має наслідком необхідності повторного розгляду її клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні.
За висновком слідчого судді, на момент подання слідчому клопотання ОСОБА_6 не мала статусу потерпілої і не відносилася до учасників кримінального провадження, які мають право подавати слідчому клопотання в порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
Відповідно, у слідчого не виникло обов'язку здійснити процесуальне реагування па таке клопотання, а тому відсутня і бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування.
Крім того, до початку судового розгляду, на запит суду апеляційної інстанції, надійшла постанова слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 26 лютого 2021 року про відмову у задоволенні заяви про залучення до провадження як потерпілої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019000000000890, з мотивуванням того, що в межах даного кримінального провадження досліджуються обставини, за яких спричинено майнову шкоду виключно АТ «Фінанси та Кредит», як юридичній особі в цілому.
Дана постанова слідчого ГСУ ДБР від 26 лютого 2021 року є чинною і ОСОБА_6 на момент звернення до слідчого судді 18 березня 2021 року - оскаржена не була, як не містять будь-яких даних з цього приводу матеріали провадження.
Дана обставина не була спростована в суді апеляційної інстанції і представником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_8 , який, в свою чергу, підтвердив той факт, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019000000000890 не має статусу потерпілої сторони, яка наділена правами, передбаченими ст. 56 КПК України.
Отже, встановивши, що скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Центрального апарату Державного бюро розслідувань подала особа, яка не має права подавати скаргу, слідчий суддя, на підставі вимог, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга ОСОБА_6 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя проігнорувала доводи в частині звернення ОСОБА_6 до Центрального апарату Державного бюро розслідувань із заявою про залучення її як потерпілої та одночасного подання позовної заяви про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, що, на її переконання, є підтвердженням набуття нею статусу як потерпілої та цивільного позивача, то, як зазначалось вище, вони не дають підстав для висновку, що остання набула статусу потерпілої у даному кримінальному провадженні.
З огляду на вищенаведене, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 , колегія суддів вважає за необхідне постановити рішення, яким вказану скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418. 419 КГІК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, якою скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений цим Кодексом строку, повернута заявнику - залишити без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4