Київський апеляційний суд
Провадження № 11-сс/824/3003/2021 Головуючий в першій інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 757/1441/21-к Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія справи: ст.ст. 214, 303-309 КПК України
31 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м Києва від 12 квітня 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15 березня 2021 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що заявник у поданій заяві на бездіяльність з невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань фактично не погоджується з ухваленим процесуальним рішенням судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , і використовує заяву як позапроцесуальний спосіб оскарження, в той час як в заяві відсутні обставини, які б вказували на наявність розумних сумнівів правосудності вказаного судового рішення.
Крім того, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, скаржником не надано доказів звернення з відповідною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, оскільки до матеріалів за скаргою не долучено ні самої заяви про вчинення кримінального правопорушення з відміткою ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, ні зворотнього поштового повідомлення, або іншого доказу про отримання уповноваженою особою цього управління вказаної заяви, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність заяви про вчинення кримінального правопорушення та обрахувати строки, передбачені ст. 304 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року як незаконну і необґрунтовану, постановити нову, якою зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою від 15 березня 2021 року щодо вчинення суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 суспільно небезпечних кримінальних злочинів.
Як зазначає апелянт, заява щодо вчинення суддею ОСОБА_7 кримінальних злочинів дійсно подавалась до ТУ ДБР, що знайшло своє підтвердження самою заявою, долученою ним до скарги. Апелянт вважає, що суддя ОСОБА_7 вчинила небезпечні кримінальні злочини, які слід кваліфікувати за ознаками відповідно до ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 367, ч.3 ст. 382, ч. 4 ст. 382, ч. 1 ст. 396 КК України, а тому відомості за його заявою мають бути внесені до ЄРДР.
Одночасно, ОСОБА_6 порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року, оскільки участі в судовому засіданні він не приймав, копію судового рішення отримав на електронну пошту 23 квітня 2021 року і в п'ятиденний строк подав апеляційну скаргу.
ОСОБА_6 в суд апеляційної інстанції не з'явився, разом з тим в апеляційній скарзі висловив прохання про розгляд даного провадження у його відсутність через карантин.
Київська міська прокуратура по час, дату та місце розгляду провадження повідомлена належним чином, нявка представника якої, відповідно до положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, оспорювана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 постановлена 12 квітня 2021 року, за відсутності заявника, який в поданій скарзі від 21 березня 2021 року просив проводити судовий розгляд за його відсутності через незадовільний стан здоров'я та карантин.
З урахуванням того, що копія ухвали слідчого судді від 12 квітня 2021 року, відповідно до супровідного листа (а.с. 70), була направлена на електронну адресу ОСОБА_6 лише 21 квітня 2021 року і в п'ятиденний строк на оскарження судового рішення - 26 квітня 2021 року подана апеляційна скарга, колегія суддів вважає за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєсту досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15 березня 2021 року, за результатами розгляду якої слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 12 квітня 2021 року постановлено рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , з яким погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту заяви ОСОБА_6 вбачається, що останній просить внести відомості щодо вчинення, на йогопереконання, суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 3 ст. 255, ч.2 ст. 256, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382, ч. 4 ст. 382, ч.1 ст. 396 КК України, в результаті йогонезгоди з процесуальними діями та рішеннями.
Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права під час здійснення правосуддя не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності, адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
З матеріалів судового провадження та змісту скарги вбачається факт незгоди ОСОБА_6 з процесуальними діями та рішеннями, вчиненими та прийнятими суддею Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 в межах провадження № 755/30014/14-к, що само по собі не може вказувати на вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.2 ст. 256, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382, ч. 4 ст. 382, ч.1 ст. 396 КК України.
Така позиція висвітлена у висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01 липня 2013 року при розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, де зазначено, що органам ВС МВС України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2017 «Про незалежність судової влади».
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбачений процесуальним порядком у справі - не допускається.
А тому, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно встановлено, що обставини, вказані в заяві ОСОБА_6 від 15 березня 2021 року та поданої до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не можуть свідчити саме про вчинення кримінального правопорушення, з чим закон безпосередньо пов'язує внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 в частині того, що слідчий суддя належним чином не пересвідчився в тому, що ним в дійсності 15 березня 2021 року подана заява до ТУ ДБР, розташованого в місті Києві, яка засвідчена кваліфікованим електронним підписом останнього - не впливають на висновки слідчого судді, який не знайшов правових підстав для зобов'язання уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Києві, внести відомості до ЄРДР відносно судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_7 .
Отже, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею в цілому дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень інших норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_6 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 15 березня 2021 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4