Київський апеляційний суд
1 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Києва, громадянина України,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
який засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2015 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
21.08.2018 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи “Центр пробації” у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.08.2018 у задоволенні подання відмовлено.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити вказане подання і звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає про порушення прав його підзахисного, який не був повідомлений про судове засідання і не брав у ньому участь, а також про недотримання судом першої інстанції презумпції невинуватості як загальної засади кримінального провадження. З огляду на положення ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, практику Європейського суду з прав людини у справах “Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії”, “Фатуллаєв проти Азербайджану”, “Шагін проти України”, “Грабчук проти України”, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згідно з ч.3 ст.75 КК України суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Визначений ОСОБА_7 іспитовий строк закінчився і наразі він перебуває в статусі обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12016100090003470. Однак, на переконання захисника, це не може бути підставою для відмови у звільненні його від відбування покарання, оскільки вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена. Отже, відмова у задоволенні подання виключно з мотивів, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань міститься інформація про повідомлення особі про підозру у вчиненні нового злочину, затримання чи обрання запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення, є такою, що порушує принцип презумпції невинуватості і може трактуватися як передчасне висловлювання судом думки щодо винуватості особи.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_6 і засудженого, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції дійшов висновку, що воно є передчасним, оскільки 24.03.2016 щодо ОСОБА_7 Солом'янським УП ГУНП в м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження, передбачене ч.2 ст.186 КК України, за № 12016100090003470, 15.04.2016 до Солом'янського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт, наразі триває судовий розгляд і остаточне судове рішення не прийняте.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і доводи апеляційної скарги, а також долучені захисником документи, які характеризують ОСОБА_7 виключно з позитивної сторони, його не спростовують.
За змістом ст.75 КК України в редакції, чинній на час вчинення злочину та ухвалення вироку, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ч.2 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Отже, обов'язковою умовою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку є не вчинення нею під час іспитового строку нового кримінального правопорушення.
Як вбачається з подання старшого інспектора Дніпровського РВ філії Державної установи “Центр пробації” у місті Києві та Київській області, визначений ОСОБА_7 іспитовий строк закінчився 13.07.2018. Разом з тим, ОСОБА_7 є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні № 12016100090003470, яке згідно з висунутим обвинуваченням вчинив протягом іспитового строку, і наразі триває судовий розгляд у Солом'янському районному суді м. Києва.
Вказані раніше обставини не дають достатніх підстав для задоволення подання, і питання звільнення від покарання може бути вирішено за наслідками прийнятого судом рішення у кримінальному провадженні № 12016100090003470 після набрання ним законної сили.
Доводи захисника, який стверджує про недотримання судом презумпції невинуватості і вважає, що висновки суду можуть трактуватися як передчасне висловлювання думки про винуватість особи, є безпідставними.
З цього приводу суд в ухвалі чітко зазначив, що не вирішує питання доведеності вини, а лише питання звільнення від відбування покарання.
Після закінчення іспитового строку нагляд уповноваженого органу з питань пробації за ОСОБА_7 припинено, що він сам підтвердив у суді апеляційної інстанції, і він не повинен виконувати обов'язки, покладені на нього вироком суду. А тому виключно формальне перебування на обліку в цьому органі до набрання законної сили рішенням суду в іншому кримінальному провадженні не свідчить про порушення його прав.
Разом з тим, як слушно вказує захисник, ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і не брав участь у розгляді подання. Однак колегія суддів зауважує, що за вказаною в поданні адресою: АДРЕСА_3 , на яку суд направляв повістку про виклик, засуджений не проживав, а проживав у Харківській області, продовжуючи перебувати на обліку в Дніпровському РВ з питань пробації філії ДУ “Центр пробації” у м. Києві та Київській області.
А тому сама по собі ця обставина не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, в якій порушується питання про скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення подання уповноваженого органу з питань пробації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії ДУ “Центр пробації” у м. Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3