справа № 2-1177/1-10 головуючий у суді І інстанції Арапіна Н.Є.
провадження № 22-ц/824/8526/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
31 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа,-
У грудні 2020 року заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо»звернулося до суду з заявою за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа.Заява обґрунтована тим, що 04 червня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №31-9FQ/09-2006И у розмірі 431 726 (чотириста тридцять одна тисяча сімсот двадцять шість) доларів США 99 центів, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2010 року становить 3 421 695, 42 грн..22 листопада 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково: замінено сторону стягувача Акціонернийкомерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому листі № 2-1177/1-10 виданому Дніпровським районним судом м. Києва 13 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 3 421 695,42 грн. та судових витрат в розмірі 1 820,00 грн. В решті вимог відмовлено. 13 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» було укладено договір № 1515/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 10107842000 (первісний договір № 31-9FQ/09-2006И) від 26 вересня 2006 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо». Згідно інформаційного листа Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 24 серпня 2020 року за результатами додаткової перевірки встановлено, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого листа у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-1177/1-10 по боржнику ОСОБА_1 до банку не надходили та в банку відсутні. У зв'язку з чим просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 2-1177/1-10 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з Публічнеакціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо»; поновити пропущений заявником строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа по цивільній справі № 2-1177/1-10; видати дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2010 по справі № 2-1177/1-10.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» за участю заінтересованих осіб Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа задоволено повністю. Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 2-1177/1-10 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо», код ЄДРПОУ 39761587, місцезнаходження: 01054, вул. Ярославів Вал, 13/2, м. Київ.Поновлено пропущений заявником строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа по цивільній справі № 2-1177/1-10 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Видано дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2010 по справі № 2-1177/1-10 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити.
При цьому, апелянт зазначає, що заявник не надав доказів сплати ТОВ Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» на рахунок ПАТ «Дельта Банк» коштів відповідно до умов договору, акту прийому-передачі оригіналу кредитних договорів, реєстру прав вимоги, доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги. На думку апелянта, відсутні поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому заява не підлягає задоволенню. Крім того, посилаючись на практику Верховного Суду, вказує, що коли строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документу суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
12 травня 2021 року до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо», поданий представником Гайдашем О.В., згідно якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. При цьому зазначає, що доводи боржник не відповідають дійсності та вимогам законодавства, а тому не впливають на законність та обґрунтованість ухвали.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник заявника в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву в частині заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» в результаті відступлення права вимоги є новим кредитором, тому заява в цій частині підлягає задоволенню повністю.
Колегія суддів з вказаним висновком погоджується, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 червня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №31-9FQ/09-2006И у розмірі 431 726 (чотириста тридцять одна тисяча сімсот двадцять шість) доларів США 99 центів, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2010 року становить 3 421 695, 42 грн. (а.с. 70-71, том 1).
30 червня 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», стягувач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено: заміненосторону виконавчого провадження - кредитора АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», яке знаходиться за адресою - м. Київ вулиця Щорса, будинок № 36-Б, - по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2010 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») було стягнуто суму заборгованості у розмірі 3 421 695,42 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн. Виданодублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-1177/1-10 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») боргу в розмірі 3 421 695,42 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа (дублікату) № 2-1177/1-10 щодо боржника ОСОБА_1 по справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 131-133, том 1).
13 жовтня 2016 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року скасовано та передано питання на розгляд до суду першої інстанції (а.с. 196-200, том 1).
22 листопада 2016 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заінтересована особа ОСОБА_1 про заміну сторони, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено частково: замінено сторону стягувача Акціонерно комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому листі № 2-1177/1-10 виданому Дніпровським районним судом м. Києва 13 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерно комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 3 421 695,42 грн. та судових витрат в розмірі 1 820,00 грн. В решті вимог відмовлено. (а.с. 231-234, том 1).
08 грудня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення (а.с. 76-78, том 2).
28 лютого 2018 року постановою Апеляційного суду м. Києва ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року скасовано: заяву про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 13.07.2010 року по справі № 2-1177/1 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь АКБ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 2546121133, МФО 300001) заборгованості по кредитному договору № 10107842000 від 26 вересня 2006 року в сумі 3 423 515,42 грн. (а.с. 130-133, том 2).
19 червня 2019 року постановою Верховного суду постанову Апеляційного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 195-199, том 2).
11 грудня 2019 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту: видати дублікат виконавчого листа № 2-1177/1-10, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 13 липня 2010 року на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 10107842000 (31-9FQ/09-2006И) у розмірі 431 726 доларів США 99 центів, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2010 року становить суму у розмірі 3 421 695 грн. 42 коп. (а.с. 60-64, том 3).
19 лютого 2020 року постановою Верховного суду постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 149-153, том 3).
17 червня 2020 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року залишено без змін (а.с. 197-201, том 3).
13 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» було укладено договір № 1515/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 10107842000 (первісний договір № 31-9FQ/09-2006И) від 26 вересня 2006 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» (а.с. 225-228, 229-232, том 3).
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Верховним Судом у постанові від 20.05.2019 року висловлена правова позиція у справі № 1003/11357/12 у якій зазначено про те, що відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про зміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.
Правонаступництво у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом права його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.
Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та є можливою на будь-якій стадії цивільного процесу.
За змістом статті 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про зміну стягувача.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції, що заміна стягувача у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про зміну стягувача.
Висновки суду першої інстанції в цій частині доводами апеляційної скарги не спростовуються, оскільки повністю відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини та підтверджується наданими до заяви доказами переходу права до заявника, а саме: договором про відступлення права вимоги, додатком до договору(т.3, а.с. 225-232), платіжним дорученням про сплату коштів відповідно до умов договору (т.4, а.с. 92), тому колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала в частині заміни стягувача не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині задоволення вимог заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів виходить з наступного.
Так, задовольняючи заяву в цій частині суд першої інстанції встановив, що втрачений виконавчий лист позбавляє можливості в примусовому порядку отримувати стягувані кошти та порушує принцип верховенства права щодо юридичної визначеності.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент набрання чинності рішення суду законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Отже строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у даній справі становив один рік.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент набрання чинності рішення суду законної сили) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання) суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник вказує, що ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо»набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту до ОСОБА_1 з 13.06.2019 року, що на думку заявника є однією із підстав поважності пропуску строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Колегія суддів критично оцінює вказані доводи заявника, оскільки дані обставини та факт відступлення права вимогине можуть бути поважними причинами для поновлення пропущеного строку. Суду не наданоналежних та допустимих доказів, що підтверджували б об'єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред'явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску строку та наявність підстав для задоволення заяви в цій частині є помилковими та не відповідають вимогам закону.
Відповідно до п. 17.4. Перехідних Положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зазначеною нормою цивільного процесуального законодавства передбачено, що заява про видачу дубліката виконавчого документа може бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Така ж правова позиції викладена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08, від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі № 922/6111/15 та від 21 січня 2019 року у справі №916/215/15-г).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Враховуючи викладене, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року заяву попереднього кредитора, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Вказана ухвала набрала законної сили і виходячи зі змісту статті 514 ЦК України до заявника, як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі й щодо отримання дубліката виконавчого листа.
За таких обставин, колегія суддів критично розцінює посилання заявника, як на підставу для видачі дублікату виконавчого листа саме втрату його оригіналу, оскільки факт існування самого оригіналу і отримання його банком є недоведеним, а отже, є лише припущенням.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не подано до суду належних та допустимих доказів, які б надавали правову можливість на видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відтак заява в частині вимог про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення провідмову у задоволенні заяви в цій частині.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року в частині задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в цій частині.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура