ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2021 року м. Київ № 640/12441/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), третя особа - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 274905-17У від 15 травня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна вимога про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки без отримання доходу від підприємницької діяльності неправмірно застосовано обов'язок сплати суми єдиного соціального внеску. Також вказано, що вона є найманим працівником, за якого роботодавцем сплачується єдиний соціальний внесок. Крім цього, у період з січня по вересень 2017 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, у якому зазначено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, а отже зобов'язана здійснювати відрахування мінімального страхового внеску на місяць за спірний період.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-274905-17У, відповідно до якої вбачається наявність заборгованості з єдиного внеску в розмірі 21 030,90 грн за ОСОБА_1 станом на 30.04.2019, яка підлягає сплаті.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як визначено пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
В силу частини 4 ст. 4 вказаного Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла до 31.12.2017), платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, яка діє з 01.01.2018, вищевказана стаття передбачає, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Таким чином, підставою для формування та надіслання органом доходів і зборів платнику вимоги про сплату боргу є наявність недоїмки у платника єдиного внеску.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).
Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Суд звертає увагу, що Законом № 2464 не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця.
При розгляді справи судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Факт реєстрації позивача в якості фізичної особи-підприємця сторонами не заперечується.
Разом з тим, відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Так, мінімальний страховий внесок склав у 2017 році - 704,00 грн за місяць, у 2018 році - 819,06 грн за місяць, а у 2019 році - 918,06 грн за місяць.
Згідно інформаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в ДПС (Шевченківський район м. Києві), як ФОП на загальній системі оподаткування з 07.04.2008 по теперішній час, у зв'язку з чим, в інтегрованій картці платника за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску за січень-грудень 2017 року, І - IV квартали 2018 року та І - IV та квартал 2019 року у розмірі мінімального страхового внеску згідно обраної системи оподаткування, а саме: за січень - грудень 2017 термін сплати 09.02.2018 в сумі 8 448,00 грн; за І - IV квартали 2018 року по термінам сплати: 19.04.2018 (2 457,18 грн), 19.07.2018 (2 457,18 грн), 19.10.2018 (2 457,18 грн), 21.01.2019 (2 457,18 грн); за І - IV квартали 2019 року по термінам сплати: 19.04.2019 (2 754,18 грн), 19.07.2019 (2 754,18 грн), 21.10.2019 (2 754,18 грн), 21.01.2020 (2 754,18 грн).
За вищезазначений період сплата єдиного внеску відсутня, у зв'язку з чим в картці обліковується недоїмка на суму 29 293,44 гривень.
Разом з тим, судом установлено, що згідно з інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, виданого Пенсійним фондом України, убачається, що роботодавцем позивача ТОВ «Бодо Тревел» здійснено відрахування єдиного внеску з вересня 2017 року по грудень 2019 року. У вказаній відомості наявна позначка про сплату страхового внеску за відповідні місяці.
Отже, у вказаний період роботодавець позивача щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в належному розмірі мінімального страхового внеску.
Наведене дозволяє зробити висновок про відсутність складу правопорушення в діях позивача у разі несплати ЄСВ за згаданий період.
Суд зауважує, що з січня по серпень 2017 року відомості щодо працевлаштування позивача та сплату ЄСВ відсутні.
Доказів наявності відрахувань під час отримання щомісячної соціальної допомоги у зв'язку з перебуванням в декретній відпустці по догляду за дитиною, на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок у мінімальному розмірі, позивачем за період з січня по серпень 2017 року на вимогу суду не надано.
Разом з тим суд наголошує, що відповідачем до суду не долучено розрахунку суми оскаржуваної податкової вимоги, з наданому відзиві також відсутній розрахунок встановленого боргу у вимозі.
Таким чином, враховуючи правову природу податкової вимоги, суд вважає за доцільним в даному випадку скасувати повністю податкову вимоги, зазначивши про право податкового органу на винесення податкової вимоги з урахуванням встановлених обставин щодо працевлаштування позивача.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 274905-17У від 15 травня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)
Третя особа: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко