ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2021 року м. Київ № 640/28727/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді Аблова Є.В. у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доДержавного бюро розслідувань
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань (далі по тексту - відповідач, ДБР), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДБР від 30.10.2020 №658-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Директора Державного бюро розслідувань; стягнути з ДБР на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.11.2020 до дня поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2020 (суддя Аблов Є.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №640/28727/20 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по справі.
У судовому засіданні 25.05.2021 представником відповідача - Державним бюро розслідувань заявлено заяву від 20.05.2021 № 10-11/640/28727/20/7/21 про відвід судді в адміністративній справі №640/28727/20.
Вказана заява мотивована тим, що обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді Аблова Є.В., що є підставою для відводу чи самовідводу, полягають у тому, що суддя Аблов Є.В. у 2018 році проходив Конкурс на посади керівного складу Державного бюро розслідувань. В результаті вказаного конкурсу Аблова Є.В. не було визнано переможцем. У зв'язку з цим, як зазначає відповідач, Аблов Є.В. оскаржував протокол № 64 від 18.07.2018 та дії Комісії з проведення конкурсу на заняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, за участю третьої особи - Державного бюро розслідувань та залученням Директора Державного бюро розслідувань у справі №826/13518/18. Таким чином, на думку відповідача, у судді Аблова Є.В. вже сформувались негативні відносини з Державним бюро розслідувань та його керівництвом, оскільки останній перебував з ними у судовому спорі та йому було відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 (суддя Аблов Є.В.) заяву Державного бюро розслідувань про відвід судді в адміністративній справі визнано необґрунтованою; передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 заяву про відвід судді, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, передано для вирішення судді Пащенку К.С.
Згідно із частиною 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд відмічає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2020 (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/28727/20 та призначеної її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи № 640/28727/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 02 лютого 2021 року о 09 год. 30 хв.
Разом з тим, заяву про відвід головуючого судді у справі № 640/28727/20 Державним бюро розслідувань подано 20.05.2021, тобто, з пропущенням строку, передбаченого ст. 39 КАС України.
Відомості щодо обставин, за яких відповідачу про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до спливу передбаченого ст. 39 КАС України строку, заява про відвід не містить.
Більше того, відповідачу про участь Аблова Є.В. у конкурсі на посади керівного складу Державного бюро розслідувань та про оскарження ним протоколу № 64 від 18.07.2018 та дій комісії було відомо з 2018 року, а відтак для відповідача не існувало перешкод для подання заяви про відвід судді за наведених підстав протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та до початку підготовчого засідання.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд окремо зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Враховуючи викладені заявником у заяві підстави для відводу судді, зважаючи на окреслені нормативні приписи, беручи до уваги порушення відповідачем строку на звернення з відповідною заявою про відвід судді, а також відсутність у заяві відповідача про відвід судді інших обґрунтувань щодо наявності сумніву у неупередженості та об'єктивності судді Аблова Є.В., суд прийшов до висновку про невмотивованість заяви Державного бюро розслідувань та про відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Державного бюро розслідувань від 20.05.2021 № 10-11/640/28727/20/7/21 про відвід судді Аблова Є.В. від розгляду справи № 640/28727/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко