ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 року м. Київ № 640/14001/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛСТОР» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛСТОР» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, з урахуванням вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує п'ять рішень комісії Головного управління ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 1646, від 26.06.2020 № 4416, від 09.07.2020 № 4651, від 22.07.2020 № 5009, від 03.08.2020 № 5145 та похідні до них вимоги про зобов'язання виключити товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Також позивач просить зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником податкові накладні від 02.10.2020 №2, від 05.10.2020 №3 та від 06.10.2020 №4 днем їх фактичного подання.
Таким чином, позивачем заявлено дев'ять позовних вимог, за які позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 20 430,00 грн.
Позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення №1273 від 19.05.2021 на суму 6 810,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 13 620,00 грн.
Окрім того, у відповідності до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 1646, від 26.06.2020 № 4416, від 09.07.2020 № 4651, від 22.07.2020 № 5009, від 03.08.2020 № 5145.
Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 21.05.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
В позовній заяві позивач посилається на те, що строк звернення з даним позовом відповідно до статті 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що строк оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку становить 1095 днів, з огляду на те, що строки, визначені статтею 102 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки предметом оскарження не є рішення, яким визначено платнику податків грошове зобов'язання.
Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, а також у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119.
Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
Враховуючи викладене, позивачем не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих обставин, які підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску, а також докази доплати судового збору.
Керуючись статтями 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛСТОР» залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
5. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко