Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 червня 2021 р. Справа№200/4762/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років військової служби, зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення. В обґрунтування зазначено, що з 08.11.2016 по 07.11.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вважає наявним право на отримання одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби, що передбачена ч.2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
26 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що умовою для призначення одноразової грошової допомоги є наявність вислуги 10 років і більше. Позивач на день звільнення мав вислугу у календарному обчислені 7 років 04 міс. 21 день. Відсутність достатньої вислуги років унеможливлює виплату допомоги. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд визнав за можливе розглянути справи на підставі наявних матеріалів в порядку письмового провадження.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 з 07.11.2016 по 07.11.2019 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Вислуга років на військовій службі станом на 07 листопада 2019 року складає у календарному обчислені 07 років 04 місяця 21 день.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2019 №253 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в проведені антитерористичної операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності у м.Слов'янську Донецької області в періоди з 07.11.2016 по 02.05.2017, з 19.05.2017 по 07.09.2017, з 23.09.2017 по 15.04.2018, у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення в період з 01.05.2018 по 15.07.2018, з 31.07.2018 по 03.09.2018, з 11.09.2018 по 28.02.2019, з 17.03.2019 по 01.09.2019, з 17.09.2019 по 07.11.2019 відповідно до Постанови КМУ від 04.06.2014 №232, Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 та згідно наказу командувача Національної гвардії України від 12.12.2014 №500 зазначені періоди в пільговому обчисленні рахувати один місяць служби за три місяці.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо виплати разового грошової допомоги при звільненні, передбаченою ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач звернувся до суду.
Згідно абз.1 ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Зазначена норма кореспондується з п. 10 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).
За змістом правових норм абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011 та абзацу третього пункту 10 Порядку № 393 законодавець розмежовує визначення самого права військовослужбовця, крім військовослужбовців строкової військової служби, на таку одноразову грошову допомогу при звільненні та визначення розміру такої допомоги.
У розумінні вказаних правових норм військовослужбовець, що звільнений з військової служби за закінченням контракту, крім військовослужбовців строкової військової служби, має право на виплату одноразової грошової допомоги «за наявності вислуги 10 років і більше». При цьому законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової, тощо).
Крім того, законодавець не надає визначень ні «календарної вислуги років» ні «пільгової вислуги років». Правовими нормами Порядку № 393 та Закону № 2011 законодавець лише визначає періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Тобто, законодавець визначає лише способи обчислення вислуги років.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, яка відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.
Таким чином, у випадку звільнення з військової служби за закінченням контракту такі військовослужбовці мають права на одноразову грошову допомогу за наявності вислуги 10 років і більше, незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи на то пільгових умовах). Розмір такої одноразової грошової допомоги для такої категорії військовослужбовців знаходиться в прямій залежності від кількості повних календарних років їх служби.
Суд зауважує, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2019 №253 вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 7 років 04 місяць 21 день, при цьому, періоди з 07.11.2016 по 02.05.2017, з 19.05.2017 по 07.09.2017, з 23.09.2017 по 15.04.2018, з 01.05.2018 по 15.07.2018, з 31.07.2018 по 03.09.2018, з 11.09.2018 по 28.02.2019, з 17.03.2019 по 01.09.2019, з 17.09.2019 по 07.11.2019 в пільговому обчисленні рахуються один місяць служби за три місяці.
Відповідно до п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 04.06.2014 № 232 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів зараховується до вислуги років на пільгових умовах як один місяць служби за три місяці.
Таким чином, вислуга років позивача, з урахуванням періодів проходження служби, що обчислюються як один місяць служби за три місяці, складає більше десяти років.
Отже, позивач, як військовослужбовець, який звільнений з військової служби за закінченням контракту та за наявності вислуги років, що перевищує 10 років, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону № 2011 в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Що стосується дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, то суд звертає увагу на положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 13.03.2019 в справі № 807/363/18 та від 10.05.2019 в справі № 820/5285/17.
Щодо вимоги позивача про визначення у резолютивній частині порядку нарахування разової грошової допомоги, а саме з виокремленням «з урахуванням індексації грошового забезпечення», суд зазначає наступне.
Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
В межах даної справи розглядається саме питання про наявність у позивача самого права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тому питання про правильність нарахування такої допомоги (з урахуванням індексації грошового забезпечення) є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за сім повних календарних років. служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за сім повних календарних років.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош