Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 травня 2021 р. Справа№200/4228/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 20 листопада 2020 року про відмову у врахуванні при призначенні дострокової пенсії відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» певних періодів стажу;
- зобов'язання зарахувати при призначенні пенсії відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу періодів роботи 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року в Костянтинівському заводі "Автоскло", з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року в Костянтинівському ремонтно-транспортному підприємстві, з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року в РБУ тресту "Будтероізоляція", з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року в Костянтинівському кооперативі "Промінь", з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року в МПП "Успіх".
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийнято рішення від 20 листопада 2020 року про відмову у врахуванні при призначенні пенсії періодів роботи позивача:
- з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року в Костянтинівському заводі «Автоскло» у зв'язку із тим, що місяць та рік наказу про прийняття виправлені та наведені;
- з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року в Костянтинівському ремонтно- транспортному підприємстві у зв'язку із тим, що дата наказу про звільнення виправлена та не завірена підписом та печаткою відповідальної особи;
- з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року в РБУ тресту «Будтериоізоляція» у зв'язку із тим. що місяць наказу про звільнення виправлений та не завірений підписом відповідальної особи та печаткою;
- з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року в Костянтинівському кооперативі «Промінь» у зв'язку із тим, що дата наказу про прийняття на пізніша ніж дата прийняття;
- з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року в МПП «Успіх», у зв'язку із тим, що записи не завірені підписом відповідальної особи.
Позивач вважає таке рішення управління протиправним, оскільки заповнення трудової книжки покладається на посадових осіб підприємства, а працівник не несе відповідальності за правильність внесення даних до трудової книжки, та це не може бути підставою для неврахування періодів трудової діяльності до страхового стажу.
Ухвалою суду від 17 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
28 квітня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 06 квітня 2021 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При розгляді документів позивача було встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці останнього за період з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року місяць та рік наказу про прийняття виправлені та наведені, за період з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року дата наказу про звільнення виправлена та не завірена підписом та печаткою відповідальної особи, за період з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року місяць наказу про звільнення виправлений та не завірений підписом відповідальної особи та печаткою, за період з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року дата наказу про прийняття пізніше ніж дата прийняття, з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року записи не завірені підписом відповідальної особи.
На думку відповідача, вказані записи у трудовій книжці позивача виконано з порушенням Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», у зв'язку із чим відповідні періоди не зараховано до страхового стажу.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що 06 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №200/6168/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 42171400) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 15 квітня 2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії відповідно до п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 42171400) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії відповідно до п. 3 частини 1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 06 квітня 2020 року, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
На виконання вказаного рішення суду, рішенням управління від 23 листопада 2020 року позивачу призначено пенсію з 21 січня 2020 року.
Поряд з цим, рішенням управління від 20 листопада 2020 року у зв'язку із встановленими недоліками у трудовій книжці позивача останньому не враховано до страхового стажу наступні періоди роботи:
- з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року в Костянтинівському заводі «Автоскло» у зв'язку із тим, що місяць та рік наказу про прийняття виправлені та наведені;
- з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року в Костянтинівському ремонтно- транспортному підприємстві у зв'язку із тим, що дата наказу про звільнення виправлена та не завірена підписом та печаткою відповідальної особи;
- з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року в РБУ тресту «Будтериоізоляція». У зв'язку із тим, що місяць наказу про звільнення виправлений та не завірений підписом відповідальної особи та печаткою;
- з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року в Костянтинівському кооперативі «Промінь» у зв'язку із тим, що дата наказу про прийняття на рік пізніша ніж дата прийняття;
- з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року в МПП «Успіх», у зв'язку із тим, що записи не завірені підписом відповідальної особи
Рекомендовано позивачеві надати уточнюючі довідки за вказані періоди.
Право позивача на пенсію за віком у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сторонами не оспорюється.
Спірним питанням у даній справі є правомірність рішення відповідача, яким не зараховано певні періоди роботи до страхового стажу позивача у зв'язку із недоліками у заповненні трудової книжки останнього.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як вбачається зі спірного рішення спірні періоди роботи позивача не зараховано до його страхового стажу у зв'язку із недоліками записів у трудовій книжці останнього.
Суд критично ставиться до вказаних посилань відповідача як на підставу для не зарахування періодів роботи, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами - трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку її заповнення.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд також звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Щодо спірних періодів роботи трудова книжка позивача містить наступні записи:
- 03 серпня 1983 року прийнятий в цех № 44 водієм на всі марки автомашин 3-го класу;
- 18 серпня 1983 року звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням;
- 17 березня 1986 року прийнятий за переведенням водієм 3-го класу;
- 14 серпня 1986 року звільнений за ст. 38 КЗпП УРСР;
- 13 жовтня 1986 року прийнятий тимчасово ізолювальником;
- 02 грудня 1986 року звільнений у зв'язку із закінченням робіт;
- 19 лютого 1991 року прийнятий водієм;
- 26 жовтня 1992 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 09 вересня 1996 року прийнятий від'їм бензовоза;
- 31 грудня 1999 року звільнений за переведенням за ч. 5 ст. 36 КЗпП України.
Таким чином, вказаними записами у трудовій книжці позивача підтверджено його право на зарахування періодів роботи з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року, з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року, з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року, з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року, з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року до страхового стажу.
Підсумовуючи наведене, не зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу за наявності необхідних відомостей у трудовій книжці, суперечить нормам чинного законодавства України, в тому числі приписам статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 листопада 2020 року, яким спірні періоди позивача не зараховано до його стажу при призначенні пенсії за віком за п. 3 ч .1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового спірні періоди роботи, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось раніше, спірні періоди роботи не були зараховані до страхового стажу позивача відповідно до рішення від 20 листопада 2020 року, яке прийнято за результатом розгляду документів позивача, поданих із заявою про призначення пенсії.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням від 23 листопада 2020 року позивачу було призначено пенсію з 21 січня 2020 року. Пенсію призначено без врахування до страхового стажу спірних періодів роботи, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком стажу.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи те, що рішенням управління позивачу призначено пенсію без врахування спірних періодів роботи, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та змінити обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (зобов'язання зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи) на належний, а саме на зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачеві з дати її призначення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року, з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року, з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року, з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року, з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2080219197.1 від 08 квітня 2021 року, судові витрати у розмірі 908 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року, з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року, з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року, з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року, з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ: 42171400) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з дати її призначення, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 03 серпня 1983 року по 18 серпня 1983 року, з 17 березня 1986 року по 14 серпня 1986 року, з 13 жовтня 1986 року по 02 грудня 1986 року, з 19 лютого 1991 року по 26 жовтня 1992 року, з 09 вересня 1996 року по 31 грудня 1999 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ: 42171400) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 17 травня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко