04 червня 2021 року Справа №804/1698/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №804/1698/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебувала адміністративна справа №804/1698/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
20.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №804/1698/18, в якій просить:
- застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення по адміністративній справі №804/1698/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у місячний строк звіт про його повне виконання.
В обґрунтування заяви зазначено, що наразі рішення суду у справі №804/1698/18 не виконано, органом державної виконавчої служби було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження із зазначенням про невиконання рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №804/1698/18 в порядку письмового провадження.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Оскільки в матеріалах справи наявна офіційна електронна адреса учасників справи, судове повідомлення про розгляд заяви здійснено шляхом направлення копії ухвали від 25.05.2021 року на електронні адреси сторін.
04.06.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подані пояснення на заяву ОСОБА_1 , в яких орган Пенсійного фонду просив відмовити у задоволенні заяви, та вказав, що 24.05.2019 року о 10:59 год., на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі №804/1698/18, проведено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 по 30.04.2017. Також, Головним Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахована сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 року по 30.04.2017 року в розмірі 34605,10 грн. визначена до виплати через банківську установу ПАТ “Ощадбанк”. Нарахована сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 року по 30.04.2017 року в розмірі 34605,10 грн. обліковується в Пенсійному фонді України, згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», та буде виплачена після визначення Кабінетом Міністрів України порядку щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період, та виділення додаткових бюджетних асигнувань. На думку відповідача, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі можливо під час прийняття рішення у справі.
Дослідивши матеріали заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за минулий час, а саме за період з 01.08.2014 року по 01.05.2017 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належної їй пенсії за минулий час, а саме за період з 01.08.2014 р. по 01.05.2017 р.;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 набрало законної сили 13.05.2019 року.
16.06.2020 року судом було складено виконавчий лист з визначенням боржником Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та видано позивачу.
Позивач зазначає, що рішення суду не виконано, що стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Заявником до заяви про встановлення судового контролю додані:
- постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Д.В. від 04.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62711912 з примусового виконання виконавчого листа №804/1698/18, виданого 19.06.2020 року;
- постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 11.02.2021 року про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. у ВП №62711912;
- постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 08.04.2021 року про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. у ВП №62711912;
- постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 08.04.2021 року про закінчення виконавчого провадження №62711912.
В постанові про закінчення виконавчого провадження №62711912 від 08.04.2021 року державним виконавцем вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, державним виконавцем направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
З аналізу поданих суду документів, судом встановлено, що примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби не дало очікуваного результату та виконання рішення суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області тривалий час протягом двох років не виконує рішення суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18, яке набрало законної сили 13.05.2019 року.
Приймаючи рішення по суті поданої заяви, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі “Бурдов проти Росії” визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова “судового розгляду”.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції” суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Слід врахувати, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №3 “Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ” (на даний час ст.382 КАС України).
Так, Вищим адміністративним судом України у вказаній Постанові Пленуму було установлено, що судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала від 20.06.2018 справа №800/592/17).
Слід звернути увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в поясненнях на заяву ОСОБА_1 вказано, що нарахована сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2014 року по 30.04.2017 року в розмірі 34605,10 грн. обліковується в Пенсійному фонді України, згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», та буде виплачена після визначення Кабінетом Міністрів України порядку щодо виплати соціальних виплат по внутрішньо переміщеним особам, які не виплачені за минулий період, та виділення додаткових бюджетних асигнувань.
На вказані пояснення відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 № 649затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Порядок № 649).
Порядок № 649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Додатково суд звертає увагу, що Порядок №649 не містить обмежень щодо виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду будь-яким особам, в тому числі і внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 649 черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Пунктом 5 Порядку № 649 встановлено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
- документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
- копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
- розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 6 Порядку № 649).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Позивачу на виконання рішення суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 здійснено лише нарахування сум, проте виплата зазначених сум не здійснена, у зв'язку із чим суд вважає, що Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано рішення суду в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 має зобов'язальний характер, а обставини його неналежного виконання, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання, слід зробити висновок про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у спосіб зобов'язання відповідача протягом десяти днів з моменту отримання вказаної ухвали, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18.
Більше того, судом встановлено, що примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 в органах державної виконавчої служби не дало очікуваного результату стосовно належного виконання рішення суду.
Оскільки виконавче провадження №62711912 за заявою ОСОБА_1 завершено, суд вважає за необхідне застосувати заходи встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки інших заходів для перевірки належного виконання рішення суду, чинним законодавством не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись ст. 243, 248, 382 КАС України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №804/1698/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подати у десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали звіт про виконання судового рішення від 12.04.2019 року у справі №804/1698/18.
Попередити керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, що до нього, в разі ненадання своєчасно звіту про виконання рішення, будуть вжиті заходи впливу, викладені в ст.382 КАС України.
Копію цієї ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова